http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25374 Thu, 14 May 2026 12:18:54 GMT 2026-05-14T12:18:54Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25386 Title: Гідність людини в епоху штучного інтелекту Authors: Борканюк, А. Б.; Шульмін, С. О. Abstract: Актуальність проблеми дослідження зумовлена стрімкою цифровізацією суспільства та активним впровадженням систем штучного інтелекту в економічну, управлінську, освітню, медичну та безпекову сфери. Алгоритмічне прийняття рішень, масовий аналіз персональних даних і автоматизація когнітивних процесів істотно трансформують механізми соціальної взаємодії, моделі праці та способи репрезентації людини в цифровому середовищі. Зміщення центру прийняття рішень до автоматизованих систем актуалізує проблему збереження людської гідності як фундаментального принципу правового й морального порядку, що визначає межі допустимого використання технологій щодо особи та забезпечує пріоритет автономії над технічною ефективністю. Relevance of the research problem is determined by the rapid digitalization of society and the active implementation of artificial intelligence systems in economic, administrative, educational, medical, and security sectors. Algorithmic decision-making, large-scale personal data analysis, and the automation of cognitive processes significantly transform mechanisms of social interaction, models of labor, and forms of human representation in the digital environment. The shift of decision-making authority toward automated systems intensifies the problem of preserving human dignity as a fundamental principle of legal and moral order, defining the limits of permissible technological intervention and ensuring the priority of autonomy over technical efficiency. The purpose of the article is to provide a comprehensive philosophical and legal analysis of the content of human dignity in the era of artificial intelligence and to determine normative guidelines for its protection within algorithmically structured reality. The methodological framework is based on philosophicalanthropological, normative-legal, and systemic approaches. The study employs methods of conceptual analysis, theoretical generalization, comparison, and interdisciplinary interpretation. The ontological and normative dimensions of dignity are distinguished, and the influence of the algorithmic environment on the transformation of subjectivity, privacy, and the sphere of labor is examined, as well as the risks of instrumentalization of the individual. The results demonstrate that the development of artificial intelligence creates a risk of reducing the human being to an informational profile and a functional element of a digital system. It is substantiated that algorithmic optimization of decision-making may narrow the space of autonomy, complicate mechanisms of responsibility, and increase dependence on opaque technical procedures. Human dignity is justified as a regulatory principle defining the limits of permissible technological interference in personal integrity, labor, and digital autonomy. The necessity of establishing a human-centered approach to AI development is emphasized, including transparency of algorithmic procedures, proportionality in data collection, the possibility of reviewing automated decisions, and the preservation of meaningful human control. The scientific novelty of the research lies in the comprehensive philosophical and legal interpretation of human dignity within algorithmically organized reality shaped by artificial intelligence systems. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25386 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25385 Title: Ненасильницьке спілкування: методи й алгоритми вирішення міжкультурних конфліктів між різними категоріями внутрішньо переміщених осіб, постраждалих внаслідок воєнних подій Authors: Аксьонова, В. І.; Паласюк, М. І. Abstract: Наукова проблема визначена особливостями процесу вироблення філософських, соціокультурних, комунікативних підходів, методів та алгоритмів до аналізу динаміки «соціального повороту», тобто суттєвих змін у сфері громадського життя України в умовах повномасштабний війни. Це обумовлює необхідність здійснення парадигмального аналізу державної гуманітарної політики у сфері ненасильницького спілкування, розробки теоретикометодологічних питань, методів та алгоритмів вирішення міжкультурних конфліктів між різними категоріями внутрішньо переміщених осіб, постраждалих внаслідок воєнних подій. Наукова розробка теми у контексті концептів соціокультурної трансформації соціально-ціннісних смислів та моральних універсалій має футурологічне значення для розвитку українського суспільства у цивілізованому напряму. The scientific problem is determined by the peculiarities of the process of developing philosophical, socio-cultural, communicative approaches, methods and algorithms for analyzing the dynamics of the «social turn», that is, significant changes in the sphere of public life of Ukraine in conditions of full-scale war. This necessitates the implementation of a paradigmatic analysis of state humanitarian policy in the field of nonviolent communication, the development of theoretical and methodological issues, methods and algorithms for resolving intercultural conflicts between different categories of internally displaced persons affected by war events. The scientific development of the topic in the context of the concepts of socio-cultural transformation of social and value meanings and moral universals has futurological significance for the development of Ukrainian society in a civilized direction. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25385 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25383 Title: Концепт «вічне повернення» Ф. Ніцше та циклічний час, циклічна типологізація розвитку культур Authors: Чуйкова, О. В. Abstract: Концепт «вічне повернення» Ф. Ніцше потребує більш сучасного осмислення як прояв не метафізики, а реалізму у синтезі антропологічного і соціально-філософського контекстів. Мета: дослідити концепт філософії Ф. Ніцше «вічне повернення» як прояв циклічного часу сезонних діонісійських містерій у пролонгації до циклічних теорій культур (цивілізацій) соціальної філософії та антропології. Методи: історико-філософський, компаративний, герменевтичний, структурно-типологічний. Результат. Витоки концепту «вічне повернення» Ф. Ніцше бачить у сезонних діонісійських містеріях у аспекті циклічності святкувань, які підпорядковані циклічності зміни часу природи, або пори природи. Фукідід, на якого також вказує Ф. Ніцше, переносить з циклічних сезонних діонісійських містерій у полісне суспільство саме циклічний час з метою обирати архонтів відповідно до часового циклу. Починаючи з цієї події, циклічний час об’єктивований у самодостатню ідею, яка здатна універсалізувати етапи розвитку суспільства. Так циклічний час став фундаментом для появи циклічних теорій розвитку суспільства Дж. Віко, О. Шпенглера, А. Тойнбі, що корелює з концептом «вічного повернення» Ф. Ніцше. За думкою Ф. Ніцше, «вічне повернення» не має метафізичних сенсів, а описує реальне, емпіричне буття. Ф. Ніцше вважає, що «вічне повернення» є вимогою вдосконалення та відповідальності за власне людське буття. Nietzsche’s concept of “eternal return” requires a more modern understanding as a manifestation not of metaphysics, but synthesis of anthropological and socio-philosophical contexts. The purpose: to explore Nietzsche’s concept of “eternal return” as a manifestation of the cyclical time of seasonal Dionysian mysteries in extension to the cyclical theories of cultures of social philosophy and anthropology. Methods: comparative, historical-philosophical, structural-typological, hermeneutic. Results of research. Nietzsche sees the origins of the concept of “eternal return” in the seasonal Dionysian mysteries in the aspect of the cyclical nature of celebrations. Thucydides transfers from the cyclical seasonal Dionysian mysteries to the polis society precisely cyclical time in order to elect archons according to the time cycle. Thus cyclical time became the foundation for the emergence of cyclical theories of social development by J. Vico, O. Spengler, A. Toynbee, which correlates with the concept of “eternal return” by Nietzsche. According to Nietzsche, “eternal return” has no metaphysical meaning, but describes real, empirical existence. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25383 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25382 Title: Риторика ресентименту в системі європейської культури Authors: Данканіч, М. І. Abstract: Філософське осмислення ресентименту, започатковане Фрідріхом Ніцше та розвинуте у працях Макса Шелера, дозволяє розглядати його як системоутворювальний чинник моральних і культурних криз європейської традиції. У ніцшеанській перспективі ресентимент постає як форма реактивної моралі, що виникає з досвіду безсилля та трансформується у практику ціннісної фальсифікації, тоді як у шелерівській інтерпретації він набуває характеру сталого соціокультурного феномену і є джерелом переворотів у свідомості, причиною спотворення вселюдської ціннісної вертикалі, основними концептами якої є людська гідність, моральна відповідальність і духовний вимір буття. The philosophical and cultural analysis of the phenomenon of ressentiment is gaining particular relevance, as it enables the identification of the deep mechanisms underlying moral degradation, the distortion of values, and destructive forms of social interaction. The philosophical reflection on ressentiment, initiated by Friedrich Nietzsche and further developed in the works of Max Scheler, makes it possible to interpret it as a system-forming factor in the moral and cultural crises of the European tradition. In Scheler’s interpretation, however, it acquires the character of a stable socio-cultural phenomenon and becomes a source of revolutions in consciousness, distorting the universal hierarchy of values, the fundamental concepts of which include human dignity, moral responsibility, and the spiritual dimension of being. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25382 2026-01-01T00:00:00Z