http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/15670 Sun, 05 Apr 2026 23:08:35 GMT 2026-04-05T23:08:35Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/15686 Title: Філософія об'єктивізму в актуальному вимірі проєкту Просвітництва Authors: Алєксєєва, Катерина Іванівна Abstract: The topicality of the metaphilosophical issues is due to the urgent need to counteract irrational manipulative influences on the personality. The purpose of this research is to substantiate the fundamental function of objective philosophy as a practice of emancipatory thinking in the situation of the actual project of the Enlightenment. The realization of this aim involves the analysis of ideological vectors of the Enlightenment, embodied in rational ethics, interdisciplinary science, technological evolution and the humanistic revolution. Methodological tools are a systematic approach, deconstruction method, deductive and inductive argumentation, method of conceptual analysis of concepts. The research argues for the heuristic potential of critical thinking on the example of philosophical objectivism, which provides a pragmatic embodiment of enlightenment ideas in modern transit societies. Іt is emphasized that the philosophical system is always a generalized and coherent, not a particular view of life. It is proved that the metaphilosophical level of the organization of personality is the fundamental choice of the correct philosophical system through a rational thought process and elaborate logical analysis. It has been established that the philosophy of objectivism is an explication of rationality derived from the following philosophical foundations: empiricism, objectivity, reason and logic. The epistemic basis of these assertions is the philosophy of Immanuel Kant, rethought and supplemented in the ideas of modern cognitivist Steven Pinker. It was found that in the theoretical and ideological aspect of his study of the longevity of enlightenment ideas is based on the methodological principles of the philosophy of Ayn Rand. It has been proved that the social modernization of transit societies requires the ideological foundations of the philosophy of objectivism. The pragmatism of objective philosophy to be the worldview foundation for the successful continuation of the modernization of Ukrainian society in general and each citizen individually is substantiated. Актуальність метафілософської проблематики зумовлема нагальною необхідністю протидіяти ірраціональним маніпуляційним впливам на особистість. Мета дослідження – обґрунтування фундаментальної функції об’єктивної філософії як практики емансипаційного мислення в ситуації актуального проєкту Просвітництва. Реалізація зазначеної мети передбачає аналітику ідейних векторів Просвітництва, втілених у раціональній етиці, міждисциплінарній науці, технологічній еволюції та гуманістичній революції. Методологічним інструментарієм виступає системний підхід, метод деконструкції, дедуктивна й індуктивна аргументація, метод концептуального аналізу понять. За результатами дослідження аргументовано евристичний потенціал критичного мислення на прикладі аналізу філософського об’єктивізму Айн Ренд, що забезпечує прагматичне втілення просвітницьких ідей в сучасних транзитних суспільствах. Наголошено, що філософська система – це завжди узагальнений і когерентний, а не партикулярний погляд на буття. Доведено, що метафілософський щабель організації особистості полягає у засадничому виборі правильної філософської системи шляхом раціонального мисленнєвого процесу і ретельного логічного аналізу. Встановлено, шо філософія об’єктивізму є експлікацією раціональності, виведеної із таких філософських засновків: емпіризм, об’єктивність, розум і логіка. Епістемічним базисом цих тез є філософія Імануеля Канта, переосмислена і доповнена в ідеях просвітників 20 і 21 сторіч, зокрема сучасного канадійсько-американського коґнітивіста Стівена Пінкера. З’ясовано, що у теоретично-світоглядному аспекті його дослідження тяглості просвітницьких ідей спирається на методологічний базис філософії Айн Ренд. Доведено, що суспільна модернізація транзитних суспільств потребує світоглядних засновків філософії об’єктивізму в ситуації актуального проєкту Просвітництва. Людська винахідливість, співчуття та емпатія – основа всіх позитивних зрушень, що відбуваються у світі. Завдяки цим якостям в останні сторіччя життя кардинально змінилося, його тривалість зростає а ціннісна мапа поступово еволюціонує – від матеріалістичних до постматеріалістичних цінностей. Обґрунтовано прагматичність об’єктивної філософії бути світоглядним фундаментом для успішного тривання модернізації українського суспільства загалом та кожного громадянина індивідуально. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/15686 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/15685 Title: Методологічний потенціал лінгвосинергетики в репрезентації постмодерністських трансформацій української мови Authors: Стежко, Зоя Василівна; Римар, Сергій Петрович Abstract: The article is about an expanding ideas about synergetic as the linguistic methodology, that can bring up the study about Ukrainian system of terminology in time period of the social and cultural realities of the Postmodern era onto a new stage - the stage of a seeing language innovations as a way for the national identification of ukrainian and formation of its mentality as a European nation. Linguistics methodology problems are considered in thru the view of both a scientific level of researches and the protection of the linguistic- and national identification. Positive and negative aspects of the methodological paradigm of rationalism of the era of Modern and the methodological paradigm of anthropocentrism of the Postmodern period were outlined. As part of the consideration of ways to put the ideas of postmodernism into practice, an attempt was made to explain why the implementation of the philosophy of postmodernism in linguistics provokes a lot of fierce criticism in Ukraine, but remains popular among the majority of European countries. It is argued that the synergetic is the linguistics methodology itself that most fully corresponds to the era of Postmodern. The application of synergetic methodology in the context of postmodern deconstruction strategy is analyzed. The necessity of changing the priorities of linguistic methodology in the research of the modern Ukrainian language is substantiated. It is believed that the application effectiveness of the synergetic principles in the study of Ukrainian terminology system is achieved by the philosophical maturity of a scientist and a deep understanding of the semantics of synergetic terminology. The necessity of combining the possibilities of general philosophical and interdisciplinary synergetic methodology in research, explanation and forecasting of linguistic processes in Ukraine is proved. From the standpoint of synergetic understanding of the Ukrainian language as an open system, the legitimacy of foreign language borrowings, femininitives and their subsequent normalization is substantiated. In general, modern language transformations are seen as a consequence of democratic social transformations and the approach of Ukrainians to Europeanness on a mental level. Also, this methodological analysis is able to initiate a broad discussion about the role and place of synergetic linguistic methodology in the study of modern Ukrainian language. Стаття присвячена розширенню уявлень про синергетику як лінгвометодологію, здатну вивести дослідження української терміносистеми за соціальних та культурних реалій доби Постмодерну на новий рівень – на рівень бачення мовних інновацій як засобу національної ідентифікації українства та формування його ментальності як європейської нації. Проблеми методології лінгвістики розглядаються під кутом зору як ступеня науковості досліджень, так і захисту мовно-національної ідентичності. Окреслено позитивні та негативні аспекти методологічної парадигми раціоналізму доби Модерну та методологічної парадигми антропоцентризму доби Постмодерну. У рамках розгляду способів практичної реалізації ідей постмодернізму зроблена спроба пояснити, чому імплементація філософії постмодернізму у лінгвістиці викликає в Україні масу критики, але зберігає популярність серед більшої частини населення європейських країн. Стверджується, що саме синергетика є лінгвометодологією, яка найбільш повно відповідає добі Постмодерну. Проаналізовано застосування синергетичної методології у контексті постмодерної стратегії деконструкції. Обґрунтовано необхідність зміни пріоритетів лінгвометодології у дослідженнях сучасної української мови. Проводиться думка, що ефективність застосування принципів синергетики у дослідженнях української терміносистеми досягається філософською зрілістю науковця та глибоким розумінням семантики синергетичної термінології. Доведена необхідність поєднання можливостей загальнофілософської та міждисциплінарної синергетичної методології у дослідженні, поясненні та прогнозуванні лінгвістичних процесів в Україні. З позицій синергетичного розуміння української мови як відкритої системи обґрунтовується правомірність іншомовних запозичень, фемінітивів та їх наступне унормування. У цілому сучасні мовні перетворення бачаться наслідком демократичних суспільних трансформацій та наближення українства до європейськості на ментальному рівні. Також даний методологічний аналіз здатний ініціювати широку дискусію про роль та місце синергетичної лінгвометодології у дослідженні сучасної української мови. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/15685 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/15684 Title: Теоретико-методологічні засади становлення українського екзистенціалізму Authors: Ніколаєва, Іванна Борисівна Abstract: The article considers the peculiarities of the study of theoretical and methodological foundations of the formation of Ukrainian existentialism. A certain affinity of the motives of the thoughts of Western European existentialist philosophers with the thoughts of Ukrainian contemporary writers, in particular such as the absurdity of life, nausea and ugliness of existence, alienation and loss of man in the world. Based on the study, it was concluded that the existence of existentialism in the Ukrainian philosophical literature of the XX century. like the world. It is shown that the Ukrainian existential tradition (reaching its origins to the "philosophy of the heart", which originated in the Baroque culture) fits perfectly into the context of existential European thinking, is one of the elements of the existential tradition of European culture. The existential concept of death and the basic principles of existentialism are analyzed. Reveals the problems associated with the philosophy of human existence, freedom and responsibility. The true essence of man is revealed in freedom, which to the greatest extent shows his attitude to all processes taking place in the world. The most popular ideological sources in general are collected, as well as the "existence" in human life. It is revealed that the Ukrainian existential-personalistic tradition (reaching by its origins of the "philosophy of the heart", the origin of which occurs within the Baroque culture) fits into the context of existential European thinking, is one of the elements of the existential tradition of European culture. It was found that the dominance of the existential nature of Ukrainian philosophical thought in the time of its intensive and fruitful development (XVIII – the first half of the twentieth century) is due to the peculiarities of national mentality. Existential philosophy, represented in the Ukrainian literature of the nineteenth – the first half of the twentieth century. It is an important aspect of domestic philosophy that has its own peculiarities and is a new space for research. У статті розглянуто особливості дослідження теоретико-методологічних засад становлення українського екзистенціалізму. Розкрито певну спорідненість мотивів роздумів західно-європейських філософів-екзистенціалістів з роздумами українських письменників-сучасників, зокрема таких як абсурдність буття, нудотливість і бридкість існування, відчуження і загубленість людини у світі. На підставі проведеного дослідження зроблено висновок про наявність екзистенціалізму в українській філософській літературі XX ст. на зразок світового. Показано, що українська екзистенційна традиція (сягаючи своїми витоками «філософії серця», зародження якої відбувається в рамках культури бароко) цілком вписується в контекст екзистенційного європейського мислення, є одним із елементів екзистенційної традиції європейської культури. Проаналізовано екзистенціальне поняття смерті та основні принципи екзистенціалізму. Розкриває проблеми, пов’язані з філософією буття людини, її свободи і відповідальності. Справжня сутність людини розкривається в свободі, яка в найбільші мірі показує відношення її до всіх процесів, що відбуваються в світі. Зібрано найбільш популярні ідейні джерела загалом, також як проявляється «екзистенція» в житті людини. Виявлено, що українська екзистенційно-персоналістична традиція (сягаючи своїми витоками «філософії серця», зародження якої відбувається в рамках культури бароко) цілком вписується в контекст екзистенційного європейського мислення, є одним із елементів екзистенційної традиції європейської культури. З’ясовано, що домінування екзистенційного характеру української філософської думки в часі її інтенсивного та плідного розвитку (ХVIII – перша половина ХХ ст.) зумовлено особливостями національної ментальності. Екзистенційне філософування, представлене в українській літературі ХIХ – першої половини ХХ ст. є важливим аспектом вітчизняного філософування, що має свої особливості і становить новий простір для дослідницької уваги. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/15684 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/15683 Title: The problem of language and communication in philosophical discourse Authors: Manchul, Bohdana Vasylivna; Martynenko, Oleksandr Petrovych Abstract: У статті досліджується філософське розуміння феноменів мови та комунікації у їхньому лінгвістичному, соціальному та психологічному зрізах. Починаючи з ХІХ ст. підходи до вивчення мови суттєво змінилися у зв’язку з низкою відкриттів у тогочасній науці, що, водночас, привело до потреби переосмислення цих явищ і процесів у філософії. Авторами проаналізовано вчення провідних філософів щодо принципів функціонування мови та комунікації, формування смислів та значень, ролі інтерпретації у науковому пізнанні, взаємодії розуміння і пояснення, а також місця дискурсу, деконструкції, інтенціональності та інтерсубєктивності у цих процесах. Метою дослідження було з’ясувати специфіку філософського розуміння мови та комунікації, як співвідношення лінгвістичної, психологічної та культурної складових, а також проаналізувати взаємозв’язок між словом, смислом, розумінням і тлумаченням на прикладі концепцій провідних філософів. Відповідно для досягнення завдань дослідження використовувалися методи порівняльного аналізу, синтезу та узагальнення, а також історичний та системний підходи у розумінні комунікації. У результаті проведеного аналізу було зроблено низку висновків. По-перше, без розуміння сутності мови неможливо зрозуміти феномен комунікації, тому у концепціях більшості філософів ці поняття взаємопов’язані, по-друге, викликає сумнів можливість дати цілісне визначення поняттям мови та комунікації без урахування їхньої лінгвістичної, психологічної та культурної складових, роль яких є визначальною й у процесі розуміння, по-третє, інтеціальність займає важливе місце у взаємозв’язку між психічними станами і мовою, тобто важливим є не лише розуміння лінгвістичного основи спілкування, але й намірів, які вкладає мовець у відповідні слова і фрази і по-четверте, допоки можливість обєктивного відображення реальності наукою через мову викликає запитання, виникає потреба у розумінні того, як саме пов’язані між собою мова, комунікація та істина. The article examines the philosophical understanding of the phenomena of language and communication in their linguistic, social, and psychological dimensions. Since the 19th century, approaches to the study of language have changed significantly due to several discoveries in contemporary science, which led to the need to rethink these phenomena in philosophy. The authors analyze the teachings of leading philosophers about the principles of language and communication, the formation of meanings, the role of interpretation in scientific knowledge, interaction of understanding and explanation, as well as the place of discourse, deconstruction, intentionality, and intersubjectivity in these processes. The study aimed to clarify the specifics of philosophical understanding of language and communication, as an interconnection of linguistic, psychological, and cultural components and to analyze the relationship between words, meanings, understanding, and interpretation in the teachings of leading philosophers. Accordingly, the methods of comparative analysis, synthesis, and generalization, as well as historical and systemic approaches to understanding communication were used to achieve the objectives of the study. As a result of the analysis, some conclusions were drawn. Firstly, without understanding the essence of language it is impossible to understand the phenomenon of communication, so for the majority of philosophers, these concepts are interrelated. Secondly, it is questionable whether a holistic definition of language and communication can be given without regard to their linguistic, psychological, and cultural components. Thirdly, intentionality plays an important role in the relationship between mental states and language, i.e., it is important not only to understand the linguistic basis of communication but also the intentions of the speaker when he uses particular words and phrases. Fourthly, as long as the possibility of objectively reflecting reality in science through language is questioned there is a need to understand exactly how language, communication, and truth are related. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/15683 2022-01-01T00:00:00Z