http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/70 2026-04-06T08:31:11Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24972 Title: Підготовка майбутніх менеджерів освіти до управління змінами в закладах освіти. Дис.... доктора філос. наук з педагогіки за спеціальністю 011. Освітні, педагогічні науки Authors: Стаценко, Наталія Вікторівна; Statsenko, N. V. Abstract: У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління змінами в закладах освіти, що дозволило обґрунтувати та побудувати модель забезпечення цього процесу, розробити й експериментально перевірити педагогічні умови зазначеного феномена в процесі професійної підготовки. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально апробувати модель, педагогічні умови та методику підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління змінами в закладах освіти. Наукова новизна одержаних результатів наукового дослідження полягає в тому, що: уперше визначено й науково обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління змінами в закладах освіти (забезпечення мотивації майбутніх менеджерів освіти до управління змінами; використання в освітньому процесі інтерактивних технологій, спрямованих на підготовку майбутніх менеджерів освіти до управління змінами в закладах освіти; залучення майбутніх менеджерів освіти до самостійної творчої роботи, спрямованої на вдосконалення теоретичних знань і розвиток практичних умінь, необхідних в управлінні змінами.); визначено сутність поняття «готовність майбутніх менеджерів освіти до управління змінами»; уточнено поняття «менеджер освіти», «професійна підготовка майбутніх менеджерів освіти», «зміни в освіті», »; розроблено класифікацію змін у закладі загальної середньої освіти, яка містить такі параметри і типи змін: за масштабом (глобальні, локальні, часткові); за терміном (довготривалі, короткотривалі, ситуативні); за ресурсами організації (соціальні, безпеково-організаційні, політико-правові) за напрямами діяльності (освітні, управлінські, здоров’язбережувальні, позакласні, наукові, методичні); розглянуто методологічні підходи у підготовці майбутніх менеджерів освіти до управління змінами в закладах освіти (системний, компетентнісний, функційний, інноваційний, інтегративний підходи); виявлено компонентну структуру готовності майбутніх менеджерів освіти до управління змінами (когнітивно-концептуальний, організаційно-діяльнісний, професійно-особистісний, рефлексивно-праксеологічний компоненти); визначено критерії та показники зазначеного феномена: інформаційно-пізнавальний (обізнаність з теоріями управління змінами, алгоритмом дій керівника в умовах змін, обізнаність із принципами та типами формування корпоративних команд; обізнаність із моделями організаційних змін та типами стратегій); стратегічно-управлінський (наявність умінь планувати розвиток закладу освіти в умовах змін, визначаючи пріоритети і ресурси, які необхідні для реалізації змін; уміння розробляти плани заходів відповідно до ситуації, прогнозувати ймовірні ризики та загрози, моделюючи наслідки змін; уміння застосовувати методи підвищення ефективності команди); психолого-операційний (наявність організаторських умінь; наявність толерантності до невизначеності; наявність умінь резильєнтності); аналітико-прогностичний (наявність умінь визначати готовність організації до змін; наявність умінь здійснювати аналіз управлінської діяльності, проєктуючи можливі сценарії змін; наявність умінь ухвалювати рішення в умовах невизначеності); розроблено модель підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління змінами в закладах освіти, що містить мету, етапи (інформаційно-мотиваційний, інтерактивно-діяльнісний, самостійно-творчий), педагогічні умови, форми, методи і засоби їх реалізації, компоненти, критерії і кінцевий результат. The dissertation presents a theoretical generalization and a new solution of the scientific problem of preparing future education managers for change management in educational institutions. That made it possible to substantiate and build a model for ensuring this process, develop and experimentally test the pedagogical conditions of this phenomenon in the process of professional training. The aim of the study is to theoretically substantiate and experimentally test the model, pedagogical conditions and methodology of training future education managers to run changes in educational institutions. The scientific novelty of the research results lies in the fact that: for the first time, the pedagogical conditions of training future education managers to run changes in educational institutions have been identified and scientifically substantiated (ensuring the motivation of future education managers to manage change; using interactive technologies in the educational process aimed at preparing future education managers to run changes in educational institutions; involving students in creative work aimed at improving theoretical knowledge and developing practical skills that are necessary for managing changes of future education managers); the essence of the concept ‘readiness of future education managers for change management’ has been defined; the concepts of ‘education manager’, ‘professional training of future education managers’, ‘changes in education’, ‘change management in educational institutions’, ‘challenges in the education system’ have been clarified; a classification of changes in general secondary education institutions has been developed, which includes the following parameters and types of changes: by scale (global, local, partial); by duration (long-term, short-term, situational); by organizational resources (social, security and organizational, political and legal) by areas of activity (educational, managerial, health-saving, extracurricular, scientific, methodological); methodological approaches to preparing future education managers for change management in educational institutions (systemic, competency-based, functional, innovative, integrative approaches) were considered; the component structure of the readiness of future education managers to run changes is identified (cognitive-conceptual, organizational-activity, professional-personal, reflective-praxeological components); criteria and indicators of this phenomenon were determined: informational and cognitive (awareness of change management theories, the algorithm of actions of a manager in conditions of change, awareness of the principles and types of corporate team formation; awareness of organizational change models and types of strategies); strategic and managerial (ability to plan the development of an educational institution in conditions of change, determining the priorities and resources necessary for the implementation of change; ability to develop action plans in accordance with the situation, predict probable risks and threats, modelling the consequences of change; ability to apply methods to improve team effectiveness); psychological and operational (possession of organizational skills; tolerance for uncertainty; possession of resilience skills). 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24939 Title: Фізична підготовка футбольних арбітрів із застосуванням засобів фітнесу : дис... доктора філософії за спеціальністю 017 Фізична культура і спорт Authors: Мироненко, Богдан Володимирович; Myronenko, B. V. Abstract: У сучасному футболі суддівська діяльність вимагає від арбітрів високої фізичної, функціональної та психологічної підготовленості. Зростання інтенсивності і швидкості ігрових дій, динаміка техніко-тактичної підготовленості, професіоналізація футболу обумовлюють підвищення вимог до арбітра як до повноцінного учасника змагального процесу. Успішність виконання суддівських функцій безпосередньо пов’язана з рівнем загальної і спеціальної фізичної підготовленості, зокрема витривалості, швидкісно- силових якостей, швидкості реакції та переміщення. Педагогічний експеримент, який мав на меті покращення рівня фізичної підготовленості арбітрів з футболу, тривав протягом п'яти місяців. У дослідженні взяли участь 48 асистентів арбітрів (по 16 футбольних асистентів арбітрів з кожної категорії: Прем’єр-ліги, першої та другої ліг, які здійснювали суддівство офіційних матчів), які методом випадкової вибірки рівномірно були розподілені між контрольною та експериментальною групами та 18 головних арбітрів (по 6 арбітрів з кожної категорії). Для реалізації мети дослідження та вирішення сформульованих завдань було використано систему взаємопов’язаних методів на різних рівнях наукового пізнання, а саме: - теоретичні методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, електронних джерел та нормативно-правових документів, що стосуються застосування фітнес-засобів у фізичній підготовці футбольних арбітрів; порівняння, систематизація, індукція та дедукція; емпіричні методи: педагогічне спостереження за ходом тренувального процесу, експериментальна перевірка ефективності запропонованої програми, тестування фізичної підготовленості та функціональної підготовленості арбітрів; методи математичної статистики: використано параметричні методи аналізу для статистичної перевірки гіпотез, що забезпечило об’єктивну оцінку змін показників під впливом експериментальної програми. Комплексна оцінка фізичної підготовленості арбітрів та асистентів арбітрів різного рівня кваліфікації виявила систематичну перевагу представників Прем’єр-ліги над колегами з Першої та Другої ліг, що знайшло своє відображення в показниках спеціальної витривалості, спритності, швидкісно-силових здібностях, аеробних, так і здатності підтримувати високу рухову діяльність під час матчів. In modern football, refereeing requires a high level of physical, functional, and psychological preparedness from referees. The increasing intensity and speed of gameplay, the dynamics of technical and tactical performance, and the professionalization of football necessitate heightened demands on the referee as a full participant in the competitive process. The successful execution of officiating duties is directly related to the level of general and specific physical fitness, particularly endurance, speed-strength qualities, reaction time, and mobility. The pedagogical experiment aimed at improving the physical fitness level of football referees lasted for five months. The study involved 48 assistant referees (16 from each category: Premier League, First League, and Second League, all of whom officiated official matches), who were evenly and randomly assigned to control and experimental groups, as well as 18 head referees (6 from each category). To achieve the aim of the study and solve the defined research tasks, a system of interrelated methods was applied at various levels of scientific inquiry, namely. Theoretical methods: analysis and generalization of scientific and methodological literature, electronic sources, and legal documents related to the use of fitness tools in the physical training of football referees; comparison, systematization, induction, and deduction. Empirical methods: pedagogical observation of the training process, experimental verification of the effectiveness of the proposed program, testing of physical and functional fitness of the referees. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24920 Title: Кластерно-модифіковані гетероструктури з нанокластерною підсистемою : дис.... док. філос. наук за спец. 105 Прикладна фізика і наноматеріали Authors: Попряга, Діана Олександрінва; Popriaha, Diana Oleksandrivna Abstract: Фізика твердого тіла та нанофізика становлять одну з ключових галузей сучасної прикладної фізики, що досліджує фундаментальні властивості речовини на мікро- та нанорівнях. Модифікування матеріалів засобами кластеризації, розширює горизонти фізичного матеріалознавства, зокрема у наноелектроніці, нанорівневої інженерії, біомедицини. Розглядання матеріалів, як нанорозмірних структур, дозволяє винайти емпіричним шляхом нові їх композиційні та функціональні характеристики, адже саме шляхом кластеризації матеріалів, вони набувають нових властивостей. Ці дослідження мають прикладне значення для створення високотехнологічних матеріалів, здатних забезпечити прорив у галузях електроніки, оптоелектроніки, енергетики, біомедицини та інформаційних технологій. В роботі досліджено випадки, що підтверджують потенційну здатність нанокластерів функціонально модифікувати властивості базового матеріалу. Вивчення, таких випадків дозволяє розробити критерії пошуку таких систем, як принципово нових типів гетеро напівпровідників − кластеризованих гетероструктур. У дисертації розкрито зміст категорії «кластерно-модифіковані матеріали», зазначені їх сутнісні характеристики. Кластеризація матеріалів ₋ це інноваційний синтетичний наноелектронний напрям у галузі фізики і наноматеріалів, який відкриває широкі перспективи у напівпровідниковій мікроелектроніцію Solid-state physics and nanophysics constitute one of the key fields of modern applied physics, investigating the fundamental properties of matter at the micro- and nanoscale levels. Modification of materials by means of clustering expands the horizons of physical materials science, particularly in nanoelectronics, nanoscale engineering, and biomedicine. Considering materials as nanoscale structures makes it possible to empirically identify new compositional and functional characteristics, since clustering imparts novel properties to materials. These studies are of applied importance for the creation of high-tech materials capable of ensuring breakthroughs in electronics, optoelectronics, energy, biomedicine, and information technologies. The dissertation examines cases confirming the potential ability of nanoclusters to functionally modify the properties of a base material. The study of such cases makes it possible to develop criteria for identifying such systems as fundamentally new types of heterosemiconductors – clustered heterostructures. The work reveals the content of the category «cluster-modified materials» and defines their essential characteristics. Material clustering is presented as an innovative synthetic nanoelectronic direction in the field of physics and nanomaterials, opening broad prospects in semiconductor microelectronics. The absence of a unified experimental approach to obtaining silicon nanoclusters (quasi-spherical) has necessitated the application of theoretical methods to predict the mechanisms of formation of such systems. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24916 Title: Англійськомовна вербалізація концепту «pandemic» у науковому та масмедійному дискурсах : дис...доктора філософ. наук. : 03 Гуманітарні науки зі спеціальності 035 Філологія Authors: Бошков, Андрій Валерійович; Boshkov Abstract: Дисертаційне дослідження присвячено комплексному вивченню проблеми англійськомовної вербалізації концепту «pandemic» у науковому та масмедійному дискурсах у поєднанні з аналізом його багаторівневої ментальної структури (понятійного та образно-ціннісного компонентів). У роботі акцентується увага на дослідженні концепту з точки зору когнітивного підходу, у межах якого концепт розглядається як багаторівневе ментальне утворення, що поєднує в собі інтерпретацію концепту як одиниці свідомості, культури та мови. Такий підхід сприяв аналізу багаторівневої ментальної структури концепту «pandemic», виокремленню його понятійного та образно-ціннісного компонентів і засобів їхньої вербалізації у науковому та масмедійному дискурсах. Наукова новизна полягає в тому, що вперше виокремлено змістові конституенти концепту «pandemic» шляхом здійснення дефініційного аналізу словникових дефініцій ключової лексеми у тлумачних та галузевих словниках; здійснено системний опис структури концепту «pandemic» в англійськомовному масмедійному та науковому дискурсах шляхом виокремлення його основних компонентів (понятійного та образно-ціннісного) і з’ясовано особливості їхньої дискурсивної реалізації в текстах масмедіа та наукових статтях; проведено аналіз медичних термінів-вербалізаторів концепту «pandemic» та виокремлено додаткові концептуальні ознаки, що уточнюють його зміст і когнітивну структуру; здійснено порівняльний аналіз лексичного наповнення понятійних ознак концептупту «pandemic» у масмедійному та науковому дискурсах і встановлено особливості вербалізації цих ознак у відповідних типах дискурсу. У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету й завдання роботи, зазначено теоретичне і практичне значення й наукову новизну дисертаційного дослідження, подано структуру роботи, а також наведено інформацію про кількість публікацій із теми дослідження та апробацію його результатів на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях. The dissertation is devoted to a comprehensive study of the problem of English-language verbalization of the “pandemic” concept in scientific and mass-media discourses, combined with an analysis of its multi-level mental structure (notional and imaginative-evaluative components). The work focuses on examining the concept from a cognitive perspective, which views a concept as a multi-level mental construct that integrates its interpretation as a unit of consciousness, culture, and language. This approach contributed to the analysis of the multi-level mental structure of the “pandemic” concept, the identification of its notional and imaginative-evaluative components, and the means of their verbalization in scientific and mass media discourses. The scientific novelty lies in the fact that, for the first time, the content constituents of the “pandemic” concept have been identified through a definitional analysis of dictionary definitions of the key lexeme in generic and medical dictionaries; a systematic description of the structure of the “pandemic” concept in English-language mass-media and scientific discourses has been carried out by distinguishing its main components (notional and imaginative-evaluative), and the features of their discursive realization in mass-media texts and scientific articles have been examined; an analysis of medical terms verbalizing the concept of “pandemic” has been conducted, and additional notional features specifying its content and cognitive structure have been identified; a comparative analysis of the lexical representation of the conceptual features of the “pandemic” concept in mass-media and scientific discourses has been performed, and the specifics of verbalizing these features in the respective discourse types have been established. 2026-01-01T00:00:00Z