http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/62 2026-06-03T14:44:26Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25489 Title: The problem of influences on the monumental art of the Ukrainian American artist s. hordynskyi O problema das influências na arte monumental do artista ucraniano-americano S. Hordynskyi Authors: Вerehovska, Khrystyna; Тарасенко, Ольга Андріївна; Tarasenko, Olga Andriivna; Nahorniak, Khrystyna; Pavlyshyn, Anastasiia Abstract: This study explores the role of Ukrainian- -American artist S. Hordynskyi in the evolution of monumental art, with an emphasis on the cultural and historical origins of the Ukrainian nation in world art history. Employing methods such as analysis, synthesis, comparison, deduction, historical, and generalisation, the research delves into Hordynskyi's contributions and the broader context of Ukrainian art history. Results indicate that Hordynskyi uniquely blended Byzantine and Renaissance traditions in his monumental art, developing a style that emphasized a distinct perception of the sacred. Additionally, “Boichukism” emerged as a central conceptual idea shaping his work. Conclusively, the ascent of Ukrainian art and culture in the global arena is influenced by socio-economic and political dynamics, with Hordynskyi's singular artistic contributions playing a pivotal role in this renaissance, offering valuable insights for contemporary artists globally. Це дослідження досліджує роль українсько-американського художника С. Гординського в еволюції монументального мистецтва, з акцентом на культурному та історичному походженні української нації у світовій історії мистецтва. Використовуючи такі методи, як аналіз, синтез, порівняння, дедукція, історичний підхід та узагальнення, дослідження заглиблюється у внесок Гординського та ширший контекст історії українського мистецтва. Результати показують, що Гординський унікальним чином поєднав візантійські та ренесансні традиції у своєму монументальному мистецтві, розробивши стиль, який підкреслював чітке сприйняття сакрального. Крім того, «бойчукізм» став центральною концептуальною ідеєю, що формувала його творчість. Зрештою, сходження українського мистецтва та культури на світовій арені залежить від соціально-економічної та політичної динаміки, причому унікальний художній внесок Гординського відіграє ключову роль у цьому відродженні, пропонуючи цінні ідеї для сучасних митців у всьому світі. 2023-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25488 Title: Portrait drama: Lesya Ukrainka in the intertext of visual art Authors: Тарасенко, Ольга Андріївна; Tarasenko, Olga Andriivna Abstract: The relevance of the study is conditioned by the growing interest of contemporary art history in the interdisciplinary analysis of visual images as carriers of cultural memory, identity and symbolic meanings, and the need to rethink the Ukrainian artistic experience in a European and global context. The image of Lesya Ukrainka as a key figure in national culture remains insufficiently understood in terms of portrait dramaturgy and intertextual interactions between visual art, literature, and philosophy. The purpose of the study was to interpret the portrait images of Lesya Ukrainka in the context of European visual practices considering their connections with baroque, romantic and neo-romantic traditions, and to understand their artistic and symbolic dimension in the development of cultural identity. A comprehensive methodological approach was applied, including hermeneutics, analytical psychology, iconography, iconology, comparative, historical and cultural, and semiotic methods. The study analysed the evolution of the female portrait image from normative and idealised representations to a psychologically indepth visual embodiment of the creative personality, within which symbolic structures and dramatic organisation of the composition acquire a defining meaning-creating significance. The study covered portraits created during the life of the poetess and posthumously in various types of art (painting, graphics, sculpture, photography). The comparison of Lesya Ukrainka’s portraits with European Works was conditioned by the need to contextualise her image within the broader artistic tradition. This made it possible to identify shared features in the techniques used to convey psychological depth and symbolism that are characteristic of romanticism, neo-romanticism, and modernism. The Ukrainian context, in particular the influence of “The Forest Song” (1911) and other works of the poetess, gave the portraits local specifics, which emphasised their uniqueness. The analysis showed the theatricality and psychologism of Lesya Ukrainka’s images, and their connection with the universal motives of love, death, and the spiritual verticality. The symbolic components of the compositions actualised the ritual function of the portrait as a mediator between the past, present, and future. Актуальність дослідження зумовлена зростанням інтересу сучасного мистецтвознавства до міждисциплінарного аналізу візуальних образів як носіїв культурної пам’яті, ідентичності та символічних смислів, а також потребою переосмислення українського художнього досвіду в європейському та глобальному контексті. Образ Лесі Українки, як ключової постаті національної культури, залишається недостатньо осмисленим саме в площині драматургії портрета та інтертекстуальних взаємодій між візуальним мистецтвом, літературою і філософією. Метою дослідження було осмислення портретних образів Лесі Українки в контексті європейських візуальних практик з урахуванням їхніх зв’язків із бароковими, романтичними та неоромантичними традиціями, а також осмислення їхнього художнього й символічного виміру у формуванні культурної ідентичності. Застосовано комплексний методологічний підхід, що включає герменевтику, аналітичну психологію, іконографію, іконологію, компаративний, історико-культурологічний та семіотичний методи. Проаналізовано еволюцію жіночого портретного образу від нормативно-ідеалізованих репрезентацій до психологічно поглибленого візуального втілення творчої особистості, у межах якого символічні структури та драматургічна організація композиції набувають визначального смислотворчого значення. Дослідження охопило портрети, створені за життя поетеси та посмертно у різних видах мистецтва (живопис, графіка, скульптура, фотографія). Порівняння портретів Лесі Українки з європейськими творами було зумовлене необхідністю контекстуалізації її образу в межах ширшої художньої традиції. Це дало змогу виявити спільні риси в техніках передачі психологізму та символізму, що є характерними для романтизму, неоромантизму та модерну. Водночас український контекст, зокрема вплив «Лісової пісні» (1911) та інших творів поетеси, надав портретам локальної специфіки, що підкреслило їхню унікальність. Аналіз засвідчив театральність і психологізм образів Лесі Українки, а також їхній зв’язок з універсальними мотивами любові, смерті та духовної вертикалі. Символічні компоненти композицій актуалізували ритуальну функцію портрета як медіатора між минулим, теперішнім і майбутнім. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25487 Title: Images of inspiration: Monuments to the poet Adam Mickiewicz within the range of European sacred art Authors: Тарасенко, Андрій Андрійович; Tarasenko, Andriy Andriyovych Abstract: The relevance of the study lies in the need for an interdisciplinary and comparative interpretation of monuments to Adam Mickiewicz and Taras Shevchenko as a component of the European monumental discourse of the nineteenth-twentieth centuries. The aim was to analyse the transformation of ancient and Christian iconography in the depiction of the poet’s creative inspiration through the monuments to Adam Mickiewicz in Lviv (1904, A. Pöppel), Paris (1909-1929, A. Bourdelle) and Odesa (2004, O. Kniazyk). Iconographic, iconological, cultural-historical, semiotic, comparative and artistic-stylistic methods were applied. The connection of the image of the poet with the sacred iconography of apostles, saints, and geniuses in the art of the Renaissance, Baroque, Classicism, and Romanticism was examined. The influence of ancient and Christian traditions on the architectonics of the monuments was established, in particular the symbolism of the column as the Axis of the World and of the altar as the idea of sacrifice. In the Lviv monument Adam Mickiewicz was depicted as a mediator between the earthly and the heavenly; in Paris – as a prophet, drawing on the iconography of the Apotheosis of Rome and the allegory of freedom; in Odesa – as an image of inner inspiration referring to Greek kouroi. The compositions combined sacred and secular motifs, creating a synthetic image of the poet. A typological kinship was revealed with the monuments to Taras Shevchenko in Kharkiv (1935) and Lviv (1992-1996), which underlined the universality of the image of the poet as a spiritual leader. The results revealed the sculptors’ innovative approach to the synthesis of sacred and secular images, reflecting a link with European traditions. The study is useful for art historians, cultural studies scholars and researchers of the interrelationship between literature, sculpture and urban space. Актуальність дослідження полягає в потребі міждисциплінарного та компаративного осмислення пам’ятників Адаму Міцкевичу й Тарасові Шевченку як складової європейського монументального дискурсу ХІХ-ХХ століть. Метою був аналіз трансформації античної та християнської іконографії у зображенні творчого натхнення поета через монументи Адаму Міцкевичу у Львові (1904, А. Поппель), Парижі (1909-1929, А. Бурдель) та Одесі (2004, О. Князик). Застосовано іконографічний, іконологічний, культурно-історичний, семіотичний, компаративний, та художньо-стилістичний методи. Досліджено зв’язок образу поета з сакральною іконографією апостолів, святих і геніїв у мистецтві Ренесансу, бароко, класицизму та романтизму. Встановлено вплив античних і християнських традицій на архітектоніку монументів, зокрема символіку колони як Осі Світу та вівтаря як ідеї жертовності. У львівському монументі Адам Міцкевич постав посередником між земним і небесним; у Парижі – як пророк, що спирається на іконографію Апофеозу Риму й алегорію свободи; в Одесі – як образ внутрішнього натхнення, що відсилає до грецьких куросів. Композиції поєднали сакральні та світські мотиви, створюючи синтетичний образ поета. Виявлено типологічну спорідненість із пам’ятниками Тарасу Шевченку у Харкові (1935) та Львові (1992-1996), що підкреслило універсальність образу поета як духовного лідера. Результати розкрили новаторський підхід скульпторів до синтезу сакральних і світських образів, відображаючи зв’язок із європейськими традиціями. Дослідження корисне для мистецтвознавців, культурологів та дослідників взаємозв’язку літератури, скульптури й урбаністичного простору. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25476 Title: Interpretation of Lesya Ukrainka's feerie drama in the Panel Painting by R. Petruk, “Forest Song”. School of M. Storozhenko Authors: Тарасенко, Ольга Андріївна; Tarasenko, Olga Andriivna; Тарасенко, Андрій Андрійович; Tarasenko, Andriy Andriyovych Abstract: The study aimed to reveal the individual interpretation of Lesya Ukrainka's drama-feerie in the painting by R. Petruk “Forest Song”. Hermeneutical, comparative, iconographic, iconological, historical and cultural methods were used. The correlation between the content of the drama and the mythopoetics of the pictorial image was analysed. The panel painting was studied concerning the theme of earthly and heavenly love in world art. The study analysed the nature of personification of images of natural elements; the conventionality of pictorial and spatial solutions; and the role of attributes in the creation of artistic images. The importance of the heritage of Ukrainian Baroque and world monumental, decorative and easel art in the creation of the personal style of the work was investigated. The compositional and plastic solution of the canvas was analysed. The creative method of R. Petruk was studied in the context of the school of M. Storozhenko and the National Academy of Fine Arts and Architecture. The study revealed the relationship between the metaphysical nature of Mr R. Petruk's painting “Forest Song” and the nature of Volyn. The innovative approach to creating a synthetic image of a drama-feerie by visual means was demonstrated. The individual nature of perception and interpretation of a literary work was highlighted. The traditions of national and world art, on which the artist relies, were revealed. The key role of the flute in the symbolism of the panel painting was demonstrated; the leading role of music in the harmony of the universe was determined. The author revealed the deep interconnection of the images of Lukash, Mavka, and Lesya Ukrainka with the mythological hero Orpheus. The study traced the common features of Mr. Petruk's painting with the theatre curtain and the Baroque iconostasis. The study emphasised that the peculiarity of R. Petruk's composition is the monumental and decorative mode. The study results are relevant for teachers and students of artistic educational institutions, in lecture courses on the history of Ukrainian art and music culture; for artists, cultural critics and art historians in creating a history of contemporary monumental and decorative art. Мета роботи полягала в розкритті індивідуального трактування драми-феєрії Лесі Українки в картині-панно Р. Петрука «Лісова пісня». У статті використовувалися герменевтичний, компаративний, іконографічний, іконологічний, історико-культурологічний методи. Проаналізовано відношення змісту драми з міфопоетикою живописного образу. Картину-панно досліджено у взаємозв'язку з темою земної і небесної любові у світовому мистецтві. Розглянуто характер персоніфікації образів природних стихій; умовність живописного та просторового рішення; показано роль атрибутів у створенні художніх образів. Досліджено значення спадщини українського бароко та світового монументально-декоративного і станкового образотворчого мистецтва у створенні особистої стилістики твору. Проаналізовано композиційне та пластичне вирішення полотна. Творчий метод Р. Петрука вивчено в контексті школи М. Стороженка та Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Розкрито взаємозв'язок метафізичного характеру картини-панно Р. Петрука «Лісова пісня» з природою Волині. Показано новаторський підхід художника до створення синтетичного образу драми-феєрії візуальними засобами. Висвітлено індивідуальний характер сприйняття і трактування літературного твору. Виявлено традиції національного та світового мистецтва, на які спирається художник. Показано ключову роль сопілки в символіці картини-панно; визначено провідну роль музики в гармонії світобудови. Виявлено глибинний взаємозв'язок образів Лукаша, Мавки, Лесі Українки з міфологічним героєм Орфеєм. Простежено спільні риси картини-панно Р. Петрука з театральною завісою та бароковим іконостасом. Акцентовано, що особливістю композиції Р. Петрука є монументально-декоративний лад. Стаття може бути корисною для викладачів та студентів закладів освіти мистецького спрямування, зокрема, в лекційних курсах з історії української художньої та музичної культури; для художників, культурологів та мистецтвознавців у створенні історії сучасного монументально-декоративного мистецтва 2025-01-01T00:00:00Z