http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/60 2026-05-23T13:22:47Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25476 Title: Interpretation of Lesya Ukrainka's feerie drama in the Panel Painting by R. Petruk, “Forest Song”. School of M. Storozhenko Authors: Тарасенко, Ольга Андріївна; Tarasenko, Olga Andriivna; Тарасенко, Андрій Андрійович; Tarasenko, Andriy Andriyovych Abstract: The study aimed to reveal the individual interpretation of Lesya Ukrainka's drama-feerie in the painting by R. Petruk “Forest Song”. Hermeneutical, comparative, iconographic, iconological, historical and cultural methods were used. The correlation between the content of the drama and the mythopoetics of the pictorial image was analysed. The panel painting was studied concerning the theme of earthly and heavenly love in world art. The study analysed the nature of personification of images of natural elements; the conventionality of pictorial and spatial solutions; and the role of attributes in the creation of artistic images. The importance of the heritage of Ukrainian Baroque and world monumental, decorative and easel art in the creation of the personal style of the work was investigated. The compositional and plastic solution of the canvas was analysed. The creative method of R. Petruk was studied in the context of the school of M. Storozhenko and the National Academy of Fine Arts and Architecture. The study revealed the relationship between the metaphysical nature of Mr R. Petruk's painting “Forest Song” and the nature of Volyn. The innovative approach to creating a synthetic image of a drama-feerie by visual means was demonstrated. The individual nature of perception and interpretation of a literary work was highlighted. The traditions of national and world art, on which the artist relies, were revealed. The key role of the flute in the symbolism of the panel painting was demonstrated; the leading role of music in the harmony of the universe was determined. The author revealed the deep interconnection of the images of Lukash, Mavka, and Lesya Ukrainka with the mythological hero Orpheus. The study traced the common features of Mr. Petruk's painting with the theatre curtain and the Baroque iconostasis. The study emphasised that the peculiarity of R. Petruk's composition is the monumental and decorative mode. The study results are relevant for teachers and students of artistic educational institutions, in lecture courses on the history of Ukrainian art and music culture; for artists, cultural critics and art historians in creating a history of contemporary monumental and decorative art. Мета роботи полягала в розкритті індивідуального трактування драми-феєрії Лесі Українки в картині-панно Р. Петрука «Лісова пісня». У статті використовувалися герменевтичний, компаративний, іконографічний, іконологічний, історико-культурологічний методи. Проаналізовано відношення змісту драми з міфопоетикою живописного образу. Картину-панно досліджено у взаємозв'язку з темою земної і небесної любові у світовому мистецтві. Розглянуто характер персоніфікації образів природних стихій; умовність живописного та просторового рішення; показано роль атрибутів у створенні художніх образів. Досліджено значення спадщини українського бароко та світового монументально-декоративного і станкового образотворчого мистецтва у створенні особистої стилістики твору. Проаналізовано композиційне та пластичне вирішення полотна. Творчий метод Р. Петрука вивчено в контексті школи М. Стороженка та Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Розкрито взаємозв'язок метафізичного характеру картини-панно Р. Петрука «Лісова пісня» з природою Волині. Показано новаторський підхід художника до створення синтетичного образу драми-феєрії візуальними засобами. Висвітлено індивідуальний характер сприйняття і трактування літературного твору. Виявлено традиції національного та світового мистецтва, на які спирається художник. Показано ключову роль сопілки в символіці картини-панно; визначено провідну роль музики в гармонії світобудови. Виявлено глибинний взаємозв'язок образів Лукаша, Мавки, Лесі Українки з міфологічним героєм Орфеєм. Простежено спільні риси картини-панно Р. Петрука з театральною завісою та бароковим іконостасом. Акцентовано, що особливістю композиції Р. Петрука є монументально-декоративний лад. Стаття може бути корисною для викладачів та студентів закладів освіти мистецького спрямування, зокрема, в лекційних курсах з історії української художньої та музичної культури; для художників, культурологів та мистецтвознавців у створенні історії сучасного монументально-декоративного мистецтва 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25475 Title: Ispiratio: Картина Андрія Антонюка «Тарас Шевченко (в казематі)». Інтертекст. Authors: Тарасенко, Ольга Андріївна; Tarasenko, Olga Andriivna; Тарасенко, Андрій Андрійович; Tarasenko, Andriy Andriyovych; Сікорська, В. Ю. Abstract: Метою статті є дослідження образу натхнення митця Тараса Шевченка в картині видатного українського художника фольклорного спрямування Андрія Антонюка «Тарас Шевченко (в казематі)» (1983) у контексті теми «Іnspiratio» світового мистецтва. Використовуються історико-культурологічний, компаративний, іконографічний, іконологічний, герменевтичний методи. Антонюк переніс увагу з соціального аспекту (властивого образу Шевченка в мистецтві 1918–1938 років) на духовний рівень, виразив ідею натхнення поета-пророка – посередника між світом землі й неба. Виявлена гармонія слова й зображення в символічній образній системі картини-портрета художника-поета Шевченка. Створені типологічні ряди іконографії композиції Антонюка. Наукова новизна публікації полягає в тому, що образ Шевченка досліджено у контексті теми натхнення образів святих у світовому мистецтві. Показано, що подібно діячам зображального мистецтва кінця XVIII – першої половини XIX століття Антонюк інтерпретував іконографію, традиційну для художнього відтворення євангелістів та просвітлених діячів церкви, для зображення нового героя: поета – художника – музиканта. Представлено, що експресія образу Шевченка пов’язана з використанням стилістики народного українського мистецтва, італійського примітивізму проторенесансу, мистецтва «лівих» спрямувань початку ХХ століття (експресіонізм, неопримітивізм). Представлені матеріали, художньо-стилістичний аналіз та узагальнення можуть бути використані у наукових дослідженнях, присвячених мистецтву картини-портрету Шевченка. The aim of the article is to study the image of poet-artist Shevchenko in the painting «Taras Shevchenko (in the casemate)» (1983) by prominent Ukrainian artist of folklore trend Andriy Antonyuk in the context of the theme «Inspiration» of world art. Methodology. Historic-cultural-culturalogical, comparative, iconographic, iconologic, hermeneutic methods are used. Result. Antoniuk shifted attention from the social aspect (inherent in the image of Shevchenko in the art of 1918-1938) to the spiritual level, expressing the idea of inspiration of the poet-prophet – a mediator between the world of earth and heaven. The harmony of word and image in the symbolic figurative structure of the picture-portrait of the artist-poet Shevchenko is revealed. Typological series of the iconography of Antoniuk's composition are created. The scientific novelty of the publication lies in the fact that the image of Shevchenko in Antoniuk's painting is investigated in the context of the theme of inspiration of the images of the world's saints in art. It is shown that similar to the figures of fine art of the late XVIII – first half of XIX centuries Antoniuk interprets the iconography, traditional for the artistic embodiment of evangelists and enlightened figures of the church to depict a new hero: poet – artist – musician. It is presented that the expression of Shevchenko's image is connected with the use of stylistics of Ukrainian folk art, Italian primitivism proto-Renaissance, art of leftist trends of the early twentieth century (expressionism, neoprimitivism). 2024-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25474 Title: Поет і природа: хронотоп Тарас Шевченко в мистецтві Одеси 1960-ті роки. Європейський контекст Authors: Тарасенко, Андрій Андрійович; Tarasenko, Andriy Andriyovych; Сікорська, В. Ю. Abstract: Метою статті є дослідження образу Тараса Шевченка в мистецтві Одеси шістдесятих років ХХ століття. Тема розглядається в контексті поетики європейського романтизму: "Поет і природа". Методологія: використовуються історико-культурологічний, компаративний, іконографічний, іконологічний, герменевтичний методи. На основі вивчення ідейного змісту, іконографії, стилістики зображення Шевченка в картинах М. Божія, О. Ацманчука, К. Філатова і в скульптурі показано, що характер трактування образу Кобзаря має зв'язок із часом і місцем народження творів образотворчого мистецтва. Космічна епоха, що збіглася з річницями смерті (1861) і народження поета (1814), що відзначалися відповідно у 1961 та 1964 роках, розширила сприйняття постаті Шевченка в просторі та часі. На базі типологічних рядів виявлено, що іконографія шляху та образ натхненного поета в композиції Божія має спорідненість із зображенням Бетховена та Гюго в мистецтві Німеччини та Франції. Виявлено синкретизм метафори окриленого поета в поезії, живописі та скульптурі. Вперше показано, що в образотворчому мистецтві Одеси відображено місце та історичний час створення художнього образу Кобзаря – хронотоп. Вивчено взаємозв'язок системи поетичних і мальовничих образів картини М. Божія "Думи мої, думи..." (1960) з поезією Шевченка. Виявлено ліричну домінанту образу Шевченка у творчості художників Одеси 1960-х років. Встановлено, що надприродний (метафізичний) стан поетичного натхнення Шевченка виражений через портрет і природне середовище панорамного ландшафту рідної землі. Досліджено роль одеської пейзажної школи у створенні ліричного образу Кобзаря. З'ясовано, що робота на пленері (паралельно з майстернею) дала майстрам змогу досягти єдності втілення духовного стану Кобзаря і стихій світобудови: духу і матерії. Розглянуто зв'язок картини-панно та скульптурного монумента. The purpose of the article is to study the image of Taras Shevchenko in the art of Odesa in the 1960s. The topic is considered in the context of the poetics of European romanticism: “The poet and nature". Methodology. Historical-cultural, comparative, iconographic, iconological, and hermeneutic methods are used. Results. Based on the study of the content in terms of ideas, iconography, and style of Shevchenko's image in the paintings of M. Bozhiy, A. Atsmanchuk, and K. Filatov, it is shown in the sculpture that the nature of the interpretation of Kobzar's image is related to the time and place of creation of works of fine art. The beginning of the Space Age, that coincided with the anniversaries of the poet's death (1861) and the poet's birth (1814), which were celebrated in 1961 and 1964, respectively, expanded the perception of Shevchenko's personality in space and time. On the basis of the created typological series, it was revealed that the iconography of the path and the image of the inspired poet in the composition of Bozhiy is related to the image of Beethoven and Hugo in the art of Germany and France. The syncretism of the metaphor of the winged poet in poetry, painting and sculpture was revealed. The lyrical dominant of Shevchenko's image in the creativity of Odesa artists of the 1960s is revealed. It was clarified that the work on the plein air in parallel with the creation of the picture form in the workshop made it possible to achieve the unity of the colorful matter in the image of Kobzar and the elements of creation. The scientific novelty of the publication lies in the fact that it shows for the first time that the place and historical time of the creation of the artistic image of Kobzar –the chronotope – is reflected in the visual art of Odesa. The interrelationship of the system of poetic and pictorial images of M. Bozhiy's painting "My thoughts, my thoughts..." with Shevchenko's poetry is studied. It is clarified that the supernatural (metaphysical) state of Shevchenko's poetic inspiration is expressed through the portrait and the natural environment of the panoramic landscape of his native land. The role of the Odesa landscape school in the creation of Kobzar's lyrical image is investigated. The relationship between the picture-panel and the sculptural monument is considered. 2023-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25030 Title: Штучний інтелект в освіті Authors: Усов, Валентин Валентинович; Usov, Valentyn Valentynovych; Шкатуляк, Наталія Михайлівна; Shkatulyak, Natalya Mykhailivna; Ткачук, О. Abstract: У статті детально представлено сучасні тенденції впровадження нових технологій в освіту, таких як гейміфікація, мобільне навчання, адаптивні системи та інструменти штучного інтелекту. Показано, що цифровізація освітнього процесу передбачає переоцінку педагогічної стратегії з акцентом на формування навичок 21 століття, формування критичного, креативного та алгоритмічного мислення. Зазначено, що гейміфікація мобілізує підвищення внутрішньої мотивації здобувачів освіти завдяки використанню ігрових механік – балів, рівнів, рейтингів і системи винагород, що сприяє зростанню навчальної активності та залучення студентів. Мобільне навчання (m-learning) розглядається як інноваційна форма організації освітнього процесу, яка забезпечує доступ до знань у будь-якому місці й у зручний час, стимулює самостійність, гнучкість та формування навичок безперервного навчання. Адаптивні освітні системи, засновані на алгоритмах аналізу результатів і поведінки користувача, створюють індивідуалізовані траєкторії навчання, що дає змогу оптимізувати засвоєння матеріалу відповідно до рівня підготовки студента. Розглянуто застосування систем штучного інтелекту (ChatGPT, Copilot, Midjourney, Figma AI) у процесі підготовки навчальних матеріалів, розроблення інтерактивних завдань і візуальних проєктів, автоматизованого оцінювання знань. Підкреслено, що інтеграція ШІ в освіту сприяє зростанню ефективності педагогічної діяльності, однак вимагає дотримання принципів академічної доброчесності, етичного використання технологій та формування цифрової культури серед учасників освітнього процесу. Зроблено висновок, що застосування новітніх технологій створює умови для переходу до гнучкої, персоналізованої, відкритої моделі освіти, орієнтованої на розвиток особистісного потенціалу й професійної компетентності здобувачів. Представлено огляд практичних рекомендацій для викладачів університету щодо впровадження ШІ у навчальний процес. The article presents in detail the current trends in introducing new technologies into education, such as gamification, mobile learning, adaptive systems, and artificial intelligence tools. It is demonstrated that the digitalization of the educational process necessitates a reassessment of pedagogical strategies, with an emphasis on developing 21st-century skills, including critical, creative, and algorithmic thinking. It is noted that gamification mobilizes an increase in the internal motivation of education seekers through the use of game mechanics - points, levels, ratings, and a reward system, which contributes to the growth of educational activity and student engagement. Mobile learning (m-learning) is considered an innovative form of organizing the educational process, which provides access to knowledge anywhere and at a convenient time, stimulates independence, flexibility, and the formation of lifelong learning skills. Adaptive educational systems, based on algorithms for analyzing results and user behavior, create individualized learning trajectories, which allow optimizing the assimilation of material according to the student’s level of training. The application of artificial intelligence systems (ChatGPT, Copilot, Midjourney, Figma AI) in the process of preparing educational materials, developing interactive tasks and visual projects, and automated knowledge assessment is considered. It is emphasized that the integration of AI into education contributes to increasing the effectiveness of pedagogical activity, but requires adherence to the principles of academic integrity, ethical use of technology, and the formation of a digital culture among participants in the educational process. It is concluded that the use of new technologies creates conditions for the transition to a flexible, personalized, open model of education focused on the development of personal potential and professional competence of applicants. An overview of practical recommendations for university teachers on the implementation of AI in the educational process is presented. 2026-01-01T00:00:00Z