http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/56 2026-06-23T03:12:05Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25849 Title: Методичні рекомендації до проходження концертмейстерсько-ілюстративної практики здобувачами вищої освіти за першим (бакалаврським) рівнем спеціальності 025 Музичне мистецтво Authors: Новська, Олена Рудольфівна; Novska, Olena Rudolfivna; Ашихміна, Наталія Віталіївна; Ashykhmina, Nataliia Vitaliivna Abstract: Методичні рекомендації до проходження концертмейстерсько-ілюстративної практики висвітлюють зміст, організаційні засади та методичне забезпечення практичної підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності 025 «Музичне мистецтво». Видання містить рекомендації щодо організації проходження практики, добору репертуару, здійснення музично-виконавського аналізу творів, планування репетиційної роботи та підготовки підсумкового концертного заходу. Особливу увагу приділено розвитку професійних компетентностей концертмейстерської та ілюстративної діяльності, формуванню навичок ансамблевої взаємодії, художньо-інтерпретаційної співтворчості, сценічної культури та професійної рефлексії. У рекомендаціях висвітлено порядок оформлення звітної документації, критерії оцінювання результатів практики та надано методичні поради щодо ефективної організації самостійної роботи здобувачів. Методичні рекомендації можуть бути використані здобувачами вищої освіти, викладачами мистецьких дисциплін та керівниками практики у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва. The methodological guidelines for Accompanying and Illustrative Practice present the content, organizational principles, and methodological support for the practical training of first-cycle (Bachelor's) higher education students majoring in 025 Music Art. The publication provides recommendations on organizing the practice, selecting repertoire, conducting musical and performance analysis of works, planning the rehearsal process, and preparing the final concert event. Particular attention is paid to the development of professional competencies in accompanying and illustrative performance, ensemble interaction, artistic and interpretive collaboration, stage performance culture, and professional reflection. The guidelines also outline the requirements for preparing practice documentation, the assessment criteria for evaluating learning outcomes, and methodological advice for organizing students' independent work. The publication may be useful for higher education students, teachers of artistic disciplines, and practice supervisors involved in the professional training of future specialists in the field of music art. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25745 Title: Ensemble Performance in Digital Environments: Synchronous and Asynchronous Dimensions in Vocal, Piano, and Choral Practice Authors: Ашихміна, Наталія Віталіївна; Ashykhmina, Nataliia Vitaliivna Abstract: Networked technologies are reshaping ensemble performance, requiring vocal, piano, and choral practices to adapt rehearsal, interaction, and presentation to online formats. The objective of this study is to systematically compare synchronous (real-time) and asynchronous (time-shifted) digital modalities in vocal, piano, and choral ensemble practice through an affordance–constraint framework in order to develop evidence-based pedagogical and technological strategies for optimizing rehearsal, performance, and assessment in digital environments. Synchronous settings support co‑presence and shared temporal coordination but are constrained by latency, audio quality, and unequal technical resources. Asynchronous workflows offer higher‑fidelity recording, flexible scheduling, and possibilities for iterative feedback, while attenuating spontaneity and embodied co‑regulation. Hybrid models that combine asynchronous preparation with focused synchronous sessions are increasingly prevalent in educational and professional contexts. The findings suggest that well-structured digital ensemble practices can broaden access, foster creativity, and develop new musical and media literacies when timing, embodiment, social cohesion, and equity are explicitly addressed. Мережеві технології трансформують ансамблеве виконавство, зумовлюючи необхідність адаптації вокального, фортепіанного та хорового виконавства до онлайн-форматів репетиційної роботи, взаємодії та концертної презентації. Метою цього дослідження є системне порівняння синхронних (у режимі реального часу) та асинхронних (зі зміщенням у часі) цифрових форматів у вокальній, фортепіанній і хоровій ансамблевій практиці на основі концепції «можливості–обмеження» (affordance–constraint framework) з метою розроблення науково обґрунтованих педагогічних і технологічних стратегій оптимізації репетиційної діяльності, виконавства та оцінювання в цифровому середовищі. Синхронні формати забезпечують ефект співприсутності та спільної часової координації, проте їх ефективність обмежується затримками сигналу, якістю аудіопередачі та нерівним доступом учасників до технічних ресурсів. Асинхронні підходи надають можливість здійснювати високоякісний аудіо- та відеозапис, забезпечують гнучкість планування й створюють умови для багаторазового опрацювання матеріалу та ітеративного зворотного зв’язку, водночас послаблюючи спонтанність взаємодії та тілесно опосередковану співрегуляцію виконавців. У сучасній освітній і професійній практиці дедалі більшого поширення набувають гібридні моделі, що поєднують асинхронну підготовку із цілеспрямованими синхронними сесіями. Результати дослідження свідчать, що належно організовані цифрові форми ансамблевої діяльності здатні розширювати доступ до мистецької освіти та виконавської практики, стимулювати творчість і сприяти розвитку нових музичних та медіаграмотнісних компетентностей за умови цілеспрямованого врахування часової координації, тілесної взаємодії, соціальної згуртованості та принципів рівності й доступності 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25172 Title: STEM-Based Training in Future Specialists in Higher Education Authors: Chovriy, Sofiya; Рало, Ганна Олексіївна; Ralo, Ganna; Zakharevych, Mykola; Sinitska, Natalia; Gavrylenko, Oleksandr; Chernychko, Stepan; Taran, Serhii; Shynkaruk, Vasyl; Kuchai, Oleksandr Abstract: The article emphasizes the importance of STEM education today. It reveals the strategy for developing STEM areas in the professional training of specialists; it describes the essence, structure, and benefits of STEM competence within the higher education system. The most popular fields for developing STEM competence are highlighted. Methods for applying modern approaches and STEM technologies in training future specialists are demonstrated. The study's goal was to develop STEM competencies in the professional training of future specialists. By investigating the research problem, we identified ways to build STEM competence as a foundation for successful profes-sional adaptation and as part of the professionalization process. The results from the initial phase of the study showed a low level of STEM competency among future specialists, highlighting several issues and leading to the development of pedagogical conditions for effective training using STEM technologies in higher education to strengthen their STEM skills. The outcomes of the experimental phase confirmed the effectiveness and validity of these pedagogical conditions for training future specialists in higher education through STEM technologies to develop their competencies. У статті підкреслюється важливість STEM-освіти сьогодні. Розкривається стратегія розвитку STEM-напрямків у професійній підготовці фахівців; описується сутність, структура та переваги STEM-компетентності в системі вищої освіти. Виділено найпопулярніші сфери розвитку STEM-компетентності. Продемонстровано методи застосування сучасних підходів та STEM-технологій у підготовці майбутніх фахівців. Метою дослідження був розвиток STEM-компетентностей у професійній підготовці майбутніх фахівців. Досліджуючи дослідницьку проблему, ми визначили шляхи формування STEM-компетентності як основи для успішної професійної адаптації та як частини процесу професіоналізації. Результати початкового етапу дослідження показали низький рівень STEM-компетентності серед майбутніх фахівців, що висвітлило кілька проблем та призвело до розробки педагогічних умов для ефективного навчання з використанням STEM-технологій у вищій освіті для зміцнення їхніх STEM-навичок. Результати експериментального етапу підтвердили ефективність та обґрунтованість цих педагогічних умов для навчання майбутніх фахівців у вищій освіті за допомогою STEM-технологій для розвитку їхніх компетенцій. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25089 Title: Методичні рекомендації до проведення практичних занять та організації самостійної роботи з навчальної дисципліни «Методика і практикум роботи з інструментальними ансамблями» для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня третього року навчання за спеціальністю 025 Музичне мистецтво Authors: Рало, Ганна Олексіївна; Ralo, Ganna Abstract: Методичні рекомендації до проведення практичних занять та організації самостійної роботи з навчальної дисципліни «Методика і практикум роботи з інструментальними ансамблями» містять: інформацію щодо опису, структури та змісту навчальної дисципліни, теми, план та зміст практичних занять, теми та завдання для самостійної роботи студентів, зміст індивідуального навчально-творчого завдання, контрольні засоби перевірки результатів практичної та самостійної роботи, критерії оцінювання за різними видами роботи, рекомендовані джерела інформації та список рекомендованих творів для виконання здобувачем індивідуального навчально-творчого завдання, який подано у додатках. 2026-01-01T00:00:00Z