http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25921 2026-06-19T15:26:39Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25952 Title: Композиційні моделі рок-альбому на прикладі диску-гіганту ВІА «Смерічка» Authors: Андрєєв, Є. В. Abstract: Стаття присвячена дослідженню принципів композиційної організації рок-альбому як цілісної музичної форми на матеріалі диску-гіганту ВІА «Смерічка» (1976). У цен-трі уваги знаходяться способи впорядкування музичного матеріалу, які забезпечу-ють внутрішню логіку розвитку альбому та цілісність його сприйняття. Дослі-дження здійснюється з урахуванням практик західних рок-гуртів другої половини ХХ століття, що дозволяє виявити спільні та відмінні риси в організації трек-листів. Аналіз охоплює три основні параметри: композиційну структуру альбому, темпову драматургію та тональну диспозицію. Встановлено, що розташування пісень під-порядковується композиційній логіці де ключові, найбільш упізнавані твори розміщу-ються на початку та в кінці кожної сторони платівки, виконуючи функцію смислових і драматургічних опор. Такий підхід пов’язаний із особливостями слухацького сприй-няття і спрямований на утримання уваги протягом усього циклу. Темпова організа-ція альбому формує цілісну динамічну драматургію. Швидкі композиції відкривають і завершують сторони вінілового диску, тоді як середина заповнюється творами середнього та повільного темпу, що створює контраст і забезпечує внутрішній роз-виток. Окремі треки демонструють складніші моделі з варіативною пульсацією та внутрішніми темповими змінами, що підсилює драматургічну напругу. The article examines the principles of compositional organization of a rock album as an integral musical form, based on the LP by the Ukrainian VIA “Smerichka” (1976). The study focuses on methods of structuring musical material that ensure internal coherence and con-tinuity of perception. The research takes into account the practices of Western rock bands of the second half of the 20th century, which makes it possible to identify both common and distinctive features in tracklist organization. The analysis covers three main parameters: the compositional structure of the album, tempo dramaturgy, and tonal disposition. It is estab-lished that the arrangement of songs follows a clear compositional logic, in which key and most recognizable tracks are placed at the beginnings and endings of each side of the vinyl record, functioning as semantic and dramaturgical anchors. This approach is related to lis-tener perception patterns and is aimed at maintaining attention throughout the entire cycle. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25951 Title: Сутність і структура полікультурної обізнаності майбутніх викладачів вокалу Authors: Сунь Жуй; Sun Rui Abstract: Мета статті полягає у визначенні сутності та структури поліхудожньої обізна-ності майбутніх викладачів вокалу. Обґрунтовано актуальність проблеми, зумовлену посиленням інтеграційних процесів у художньо-освітньому просторі та необхідністю формування у майбутніх професіоналів здатності до цілісного розуміння мисте-цтва. Методологічну основу дослідження становить комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, які дали змогу розкрити стан розробленості проблеми та уточнити поняттєвий апарат дослідження, побудувати структурну модель поліху-дожньої обізнаності та виявити взаємозв’язки між її компонентами. Уточнено зміст понять «поліхудожній підхід», «поліхудожня компетентність», «поліхудожня освіче-ність». Феномен поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалу визначено як інтегративну особистісну якість професіонала, що поєднує художньо-світоглядні орієнтації, систему мистецьких знань та здатність до їх реалізації у виконавській і педагогічній діяльності. Обґрунтовано структуру поліхудожньої обізнаності май-бутніх викладачів вокалу, що включає світоглядно-ціннісний, когнітивно-аналітичний та методично-інтерпретаційний компоненти. Визначено, що світоглядно-ціннісний компонент пов’язаний із формуванням художньо-естетичних цінностей, позитив-ного ставлення до взаємодії мистецтв та розвитку художнього світогляду; когні-тивно-аналітичний – із системою знань про різні види мистецтва, стильові напрями, національні вокальні школи та здатністю до художньо-аналітичного осмислення музичного матеріалу; методично-інтерпретаційний – зі здатністю застосовувати поліхудожні знання у виконавській і педагогічній практиці, здійснювати художньо-сти-льову інтерпретацію вокальних творів та інтегрувати різні види мистецтва у про-цес підготовки викладача-вокаліста. The purpose of the article is to define the essence and structure of future vocal teachers’ multi-artistic awareness. The relevance of the issue is substantiated by the intensification of integration processes within the artistic-educational space and the necessity to develop future specialists’ ability to achieve a holistic understanding of art. The methodological framework of the study is based on a combination of general scientific and specialized methods, which made it possible to reveal the current state of the problem development, clarify the research conceptual framework, construct a structural model of multi-artistic awareness, and identify interrelations among its components. The meanings of the concepts “multi-artistic approach”, “multi-artistic competence”, and “multi-artistic education” have been clarified. The phenom-enon of future vocal teachers’ multi-artistic awareness is defined as an integrative personal quality of a professional that combines artistic and worldview orientations, a system of artistic knowledge, and the ability to implement this knowledge in performing and pedagogical activ-ities. The structure of future vocal teachers’ multi-artistic awareness has been substantiated and includes worldview-value, cognitive-analytical, and methodical-interpretive components. It has been determined that the worldview-value component is associated with the forma-tion of artistic-aesthetic values, a positive attitude toward the interaction of the arts, and the development of an artistic worldview; the cognitive-analytical component is connected with a system of knowledge about various art forms, stylistic trends, national vocal schools, and the ability to artistically and analytically interpret musical material; the methodical-interpretive component is related to the ability to apply multi-artistic knowledge in performing and peda-gogical practice, carry out artistic-stylistic interpretation of vocal works, and integrate various art forms into the process of vocal teachers’ professional training. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25950 Title: Просторові уявлення як компонент музичного мислення майбутніх учителів музичного мистецтва Authors: Шип, Сергій Васильович; Shіp, Sergіy Vasylyovych; Чжен Чаожань Abstract: Робота присвячена дослідженню просторових уявлень музиканта-педагога, які віді-грають надзвичайно важливу роль у його музичному мисленні, і проявляються у його багатобічній практичній діяльності (процесі сприйняття музичних явищ, музично-виконавській і вербально-понятійній інтерпретації музичних творів, імпровізаційному музикуванні, аранжуванні тощо). На цих підставах стверджується, що важливим завданням вищої мистецької освіти є формування у майбутніх музикантів-педагогів розвинутих, свідомих, систематично упорядкованих, музично-просторових уявлень, які здатні до розвитку, вдосконалення та втілення в ефективних методах педаго-гічної діяльності. Автори наголошують, що стратегія формування просторових уявлень майбутніх фахівців музичної освіти має відповідати гетерогенній природі і складній структурі музичного простору. На методологічних засадах теорії дедукції й понятійного моделювання, з опорою на положення сучасної філософії, фізики і пси-хології авторами розроблено нову теоретичну модель просторових уявлень музи-канта-педагога. Компонентами даної моделі є: 1) емпіричні та теоретичні уявлення про об’єктивний (фізичний) простір музично-звукової форми; 2) суб’єктивні (психо-логічні) уявлення про музичний простір. Клас психологічних музично-просторових уявлень, у свою чергу, розподілений на три підкласи: а) перцептивні просторові уяв-лення, обумовлені конкретними фізичними властивостями джерела звуку (частота, тривалість, енергія, склад призвуків, характер амплітудних змін) та просторового середовища (зміна локалізації, реверберація, інтерференція тощо); б) ілюзорні про-сторові уявлення (зорові образи предметів і процесів неживої та живої природи, спе-цифічні для візіонерського сприйняття музично-звукової форми); в) уявлення щодо концептуального простору музичної форми (образ звуковисотної шкали, уявні інтер-вали між тонами, часові відстані між послідовними елементами звукової форми, уяв-леннями щодо масивності, глибини звучання, рельєфу і фону, тематично-компози-ційної структури тону тощо). Стверджується, що кожний із виявлених компонентів змодельованого цілісного синтетичного уявлення про музичний простір передбачає розробку відповідних підходів, методів, прийомів та умов підготовки майбутніх фахів-ців у сфері музичної освіти. The work is devoted to the spatial concepts of a musician-teacher, which play an extremely important role in his musical thinking and are manifested in his multifaceted practical activity (the process of perception of musical phenomena, musical-performing and verbal-concep-tual interpretation of musical works, improvisation, arranging, etc.). On these grounds, it is argued that an important task of higher art education is the formation of developed, con-scious, systematically ordered, musical-spatial representations in future musician-teachers, which are capable of development, improvement and implementation in effective methods of pedagogical activity. The authors emphasize that the strategy for the formation of spatial rep-resentations of future specialists in music education should correspond to the heterogeneous nature and complex structure of musical space. On the methodological basis of the theory of deduction and conceptual modeling, relying on the provisions of modern philosophy, physics and psychology, a new theoretical model of spatial representations of a musician-teacher has been developed. The components of this model are: 1) empirical and theoretical rep-resentations of the objective (physical) space of the musical-sound form; 2) subjective (psy-chological) representations of the musical space. The class of psychological musical-spatial representations, in turn, is divided into three subclasses: a) perceptual spatial representa-tions, determined by the specific physical properties of the sound source (frequency, duration, energy, composition of overtones, nature of amplitude changes) and the spatial environment (change in localization, reverberation, interference, etc.); b) illusory spatial representations (visual images of objects and processes of inanimate and animate nature, specific for the visionary perception of the musical-sound form); c) ideas about the conceptual space of the musical form (image of the pitch scale, imaginary intervals between tones, time distances between successive elements of the sound form, ideas about massiveness, depth of sound, relief and background, thematic and compositional structure of the tone, etc.). Specific spa-tial analogues of the last two planes of ideas are graphic means of recording the sound text and musically expressive gestures (cheironomy, conducting, eurythmy, etc.). It is argued that each of the identified components of the modeled holistic synthetic idea of the musical space involves the development of appropriate approaches, methods, techniques and conditions for training future specialists in the field of music education. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25949 Title: Компонентна структура художньо-ментальної компетентності майбутніх бакалаврів музичного мистецтва та критерії її оцінювання Authors: Шао Ці; Shao Qi Abstract: У контексті сучасної музичної освіти актуальним стає компетентнісний підхід, який зумовлює формування методичної компетентнтості майбутніх викладачів мистецьких дисциплін. Наявність професійного Стандарту Викладач мистець-кої школи (за видами навчальних дисциплін) (2022) передбачає здатність викладача виконувати низку професійних функцій, володіти визначеними компетентностями, зокрема функцію В – Участь в організації освітнього процесу та методичне забез-печення навчання. Відповідно до означеної функції набувають актуальність такі компетентності, як-от: «здатність розробляти, адаптувати та узагальнювати навчальні матеріали, а також здатність поширювання власного досвіду, спілкування з колегами та учнями в колективі. З огляду на відповідність освітнього стандарту «Музичне мистецтво» (2019), звернено увагу на досягнення програмних результатів саме методичного характеру, зокрема, використання методів і прийомів викладання музичних дисциплін, здійсненні педагогічно діяльності. Розширення функцій і видів освітньої діяльності майбутніх бакалаврів музичного мистецтво актуалізувало проблему формування компетентностей, що мають також багатофункціональний потенціал. До таких у дослідженні віднесено художньо-ментальну компетентність.Мета статті – розкрити компонентну структуру художньо-ментальної компе-тентності майбутніх бакалаврів музичного мистецтва, яка володіє поліфункці-ональністю, розробити критерії і показники її оцінювання. Художньо-ментальна компетентність представлена як основа виконавської підготовки, що є ключовим посередником між розумінням музики та виконавською практикою. На основі методу системного аналізу теоретичного моделювання побудовано структурну модель художньо-ментальної компетентності майбутніх бакалаврів музичного мистецтва, що включає: художньо-ментальну обізнаність, стереотипи художньо-сприйняття та емоційного реагування, здатність до якісного оцінювання виконавської інтер-претації творів та аргументованого судження, здатність до виконавського від-творення художньо-образних та смислових уявлень. Визначено критерії оцінювання розроблених компонентів: ментально-когнітивний, перцептивно-емоційний, інтер-претаційно-оцінювальний, виконавсько-творчий. n the context of modern music education, the competence-based approach has become increasingly relevant, driving the development of methodical competence in future arts teach-ers. The existence of the Professional Standard for “Arts School Teacher” (by discipline types, 2022) requires educators to perform a range of professional functions and possess specific competencies. This study focuses on Function B: Participation in the organization of the edu-cational process and methodical support of teaching. Under this function, key competencies gain particular importance, such as the ability to develop, adapt, and synthesize teaching materials, as well as the ability to share personal experience and communicate effectively with colleagues and students within a collective. Considering the educational standard for “Musical Arts” (2019), attention is directed toward achieving program learning outcomes of a methodical nature, specifically the use of teaching methods and techniques in musical disci-plines and pedagogical activities. The expansion of functions and types of educational activ-ities for future Bachelors of Musical Arts has highlighted the need to develop competencies with multifunctional potential. In this research, artistic-mental competence is identified as one such multifaceted quality. 2026-01-01T00:00:00Z