http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21 2026-04-22T22:44:10Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24862 Title: Педагогічна творчість майбутніх учителів у вимірах педагогіки Authors: Осипова, Тетяна Юріївна; Osipova, Tetyana Yuryivna; Артемьєва, Інна Сергіївна; Artemieva, Inna Serhiivna; Бартєнєва, Ірина Олександрівна; Bartienieva, Iryna Oleksandrivna; Ноздрова, Оксана Павлівна; Nozdrova, Oksana Pavlivna Abstract: Стаття присвячена визначенню ролі педагогічних дисциплін у підготовці майбутніх учителів до педагогічної творчої діяльності. Актуальність зазначеної проблеми зумовлюється тим, що творчу особистість школяра може виховати лише творчий учитель, який має творчі здібності, творчий потенціал, займає активну творчу позицію, має мотивацію і спрямованість на самореалізацію в професійній діяльності. Установлено, що педагогічна творчість учителя є сутнісноюбагатокомпонентною якістю особистості вчителя, що характеризується наявністю творчого потенціалу, активної творчої позиції, мотивацією на творчу діяльність, здатністю творчо мислити, ухвалювати рішення в нестандартних ситуаціях, спрямованість на самореалізацію у професійній діяльності, здатністю впроваджувати в освітній процес інноваційних технологій навчання і виховання, які, у свою чергу, впливають на розвиток творчості у школярів. Творче середовище розглядається як забезпечення доброзичливої атмосфери на заняттях, що сприяє розвитку комунікативних і творчих здібностей студентів, надає можливість вільного висловлювання власних думок, без остраху бути незрозумілим, що, у свою чергу сприяє розвитку критичного, логічного і креативного мислення, творчого потенціалу майбутніх учителів і спрямована на підготовку здобувачів до творчої діяльності, яка є видом професійної діяльності, що характеризується сформованістю в майбутніх учителів умінь творчо підходити до організації освітнього процесу, наявністю творчого мислення, творчої уяви, творчої педагогічної позиції, умінь ухвалювати нестандартні рішення в непередбачуваних ситуаціях, які виникають. The article is devoted to determining the role of pedagogical disciplines in preparing future teachers for creative pedagogical activity. The relevance of this issue is driven by the fact that only a creative teacher, who possesses creative abilities, potential, an active creative stance, motivation, and a focus on self-realization in professional activity, can foster the development of creativity in students. It has been established that pedagogical creativity is an essential, multifaceted quality of a teacher’s personality. It is characterized by the presence of creative potential, an active creative position, motivation for creative work, the ability to think creatively, make decisions in non-standard situations, a focus on self-realization in professional activity, and the ability to implement innovative teaching and educational technologies in the educational process. These qualities, in turn, have a significant impact on the development of students’ creativity. A creative environment is viewed as the creation of a supportive and friendly atmosphere during classes, which fosters the development of students' communicative and creative abilities. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24861 Title: Компетентнісний підхід до акмеологічного розвитку майбутніх учителів в освітньому просторі закладу вищої освіти Authors: Артемьєва, Інна Сергіївна; Artemieva, Inna Serhiivna Abstract: Стаття репрезентує результати аналізу наукового фонду, в якому описано акмеологічний підхід до професійного та особистісного саморозвитку педагога як такий, що вможливлює виявлення тих особистісних «ресурсів» студентів, що позитивно вливають на становлення їх Я-концепції, розвитку Я-професійного та загальної культури життєдіяльності. Специфіковано термінологічний тезаурус проблематики акмеологічного розвитку майбутнього вчителя шляхом уточнення змісту понять «акмеологічна грамотність», «акмеологічна спрямованість», «акмеологічний потенціал», «акмеологічна позиція», «акмеологічна компетентність». Засвідчено кореляційний зв’язок між категоріями «акмеологічний розвиток» та «акмеологічна компетентність» в розрізі підготовки сучасного вчителя. Акмеологічну компетентність майбутнього вчителя схарактеризовано як концептуальний та фахово-детермінований результат його акмеологічного розвитку в процесі професійної підготовки, яка постає як інтегративна особистісна характеристика, що відображає готовність і здатність до цілеспрямованого професійного та особистісного зростання, заснованого на педагогічних знаннях, цінностях і ефективній миследіяльності, з орієнтацією на досягнення високого рівня професіоналізму в умовах сучасного соціокультурного та освітнього середовища. Доведено, що акмеологічна компетентність в системі професійного становлення майбутнього вчителя реалізує: мотиваційно-стимулюючу функцію, що виявляється у здатності активізувати й підтримувати мотиваційну сферу здобувачів вищої освіти педагогічних спеціальностей, сприяючи їхньому саморозвитку та професійному становленню в процесі акмеологічної діяльності; змістову функцію, що активізує самоосвітню діяльність студентів у реальному освітньому процесі; The article presents the results of the analysis of the scientific fund, which describes the acmeological approach to the professional and personal selfdevelopment of a teacher as one that makes it possible to identify those personal «resources» of students that positively affect the formation of their self-concept, development of self-professional and general culture of life. The terminological thesaurus of the problems of the future teacher's acmeological development is specified by clarifying the content of the concepts of «acmeological literacy», «acmeological orientation», «acmeological potential», «acmeological position», «acmeological competence». The correlation between the categories of «acmeological development» and «acmeological competence» in the context of modern teacher training is shown. The acmeological competence of the future teacher is characterized as a conceptual and professionally determined result of his acmeological development in the process of professional training, appears as an integrative personal characteristic that reflects the readiness and ability for purposeful professional and personal growth based on pedagogical knowledge, values and effective thought activity, with an orientation towards achieving a high level of professionalism in the modern socio-cultural and educational environment. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24860 Title: Аргументація актуальності формування екологічної етики в майбутніх фахівців галузі дизайну Authors: Артемьєва, Інна Сергіївна; Artemieva, Inna Serhiivna Abstract: Стаття присвячена обґрунтуванню необ- хідності формування екологічної етики в майбутніх фахівців галузі дизайну в процесі їх професійної підготовки. Розглянуто інтерференцію дизайну на сучасну культуру суспільства, залученість дизайну до економічних процесів та його роль у формуванні споживчої культури. Вивчено механізми нарощення споживання дизайнерами та маркетологами, значення дизайну в формуванні штучних потреб, сти- мулюванні процесів споживання та виник- ненні екологічної кризи. Екологічна криза, що вразила сучасну цивілізацію, є багато в чому продуктом тривалого переважання в жит- тєдіяльності людей утилітарно-споживчого ставлення до природи як цілком зовнішнього об’єкта, позбавленого духовного статусу та придатного лише для того, щоб слугу- вати простим засобом задоволення потреб людей. З’ясовано, що провідним інструментів подо- лання екологічної кризи, є синтонні відносини людини з природнім середовищем. У свою чергу, власне для екології є притаманними ті ресурси, які надають їй змогу принципово по іншому розглянути всі накопичені люд- ством знання та застосувати їх для усу- нення дисгармоній, здебільшого у відносинах «людина – природа». Екологічна етика нами розглядається як сукупність моральних принципів взаємо- дії людини та природи, що забезпечують коеволюцію, цілісність екосистем та гідну якість життя людини. У ході дослідження встановлено, що еко- логічна позиція в професійній діяльності дизайнера є частиною сукупності загально- ідеологічних, філософських, загальноетич- них принципів, що визначають концепцію дизайн-діяльності фахівця та його соці- ально-культурну позицію; соціальною відпо- відальністю дизайнера. Розвиненість екологічної етики дизайнера, під якою нами розуміється професійна якість особистості фахівця, що проявля- ється в усвідомленій здатності та готов- ності реалізувати в професійній діяльності екологічні ціннісні установки та орієнтири, проєктувати цілісне предметно-просто- рове середовище, є одним із засобів розви- тку системного розуміння всіх проблем, пов’язаних із професійною діяльністю дизайнера, а формувати екоетику слід ще в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців галузі дизайну. The article is devoted to the substantiation of the necessity of forming environmental ethics in future design professionals in the process of their professional training. The article considers the interference of design on the modern culture of society, the involvement of design in economic processes and its role in shaping consumer culture. The mechanisms of increasing consumption by designers and marketers, the importance of design in the formation of artificial needs, stimulating consumption processes and the emergence of an environmental crisis are studied. The ecological crisis that has hit modern civilisation is largely the product of the long-standing prevalence of a utilitarian and consumerist attitude to nature as a completely external object, devoid of spiritual status and suitable only to serve as a mere means of satisfying human needs. It is found that the leading tool for overcoming the environmental crisis is the synchronous relationship of man with the natural environment. In turn, ecology itself has inherent resources that enable it to consider all the knowledge accumulated by mankind in a fundamentally different way and apply it to eliminate disharmonies, mainly in the «human – nature» relationship. We consider environmental ethics as a set of moral principles of human-nature interaction that ensure coevolution, ecosystem integrity and a decent quality of life. The study found that the ecological position in the professional activity of a designer is part of a set of general ideological, philosophical, and general ethical principles that define the concept of design activity of a specialist and his/her socio-cultural position; social responsibility of a designer. The development of a designer’s environmental ethics, by which we mean the professional quality of a specialist’s personality, manifested in the conscious ability and willingness to implement environmental values and guidelines in professional activities, to design a holistic object-spatial environment, is one of the means of developing a systematic understanding of all the problems associated with the professional activity of a designer, and the formation of ecoethics should be carried out in the process of professional training of future design professionals. 2023-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24859 Title: Роль педагогічної практики в особистісному та професійному зростанні майбутніх фахівців Authors: Артемьєва, Інна Сергіївна; Artemieva, Inna Serhiivna; Койчева, Тетяна Іванівна; Koycheva, Tetyana Ivanivna; Ноздрова, Оксана Павлівна; Nozdrova, Oksana Pavlivna Abstract: У статті розкривається значення педагогічної практики як ключового етапу професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі освіти. Педагогічна практика виступає не лише засобом перевірки та закріплення теоретичних знань, а й потужним чинником формування професійної ідентичності, розвитку особистісних якостей і становлення педагогічної майстерності. Вона забезпечує безпосереднє занурення студентів у реальне освітнє середовище, де вони мають змогу застосовувати набуті знання, формувати індивідуальний стиль викладання, розвивати педагогічну рефлексію, критичне мислення, емоційну стійкість, відповідальність, комунікативні навички. У процесі практики студенти стикаються з реальними викликами професійної діяльності, що сприяє подоланню психологічних бар’єрів, формуванню впевненості у власних силах, здатності до самостійного прийняття рішень. Особлива увага приділяється взаємодії з учнями, педагогічним колективом, адміністрацією закладу освіти, що сприяє розвитку соціальної компетентності та професійної етики. The article reveals the significance of teaching practice as a key stage in the professional training of future specialists in the field of education. Teaching practice serves not only as a means of testing and consolidating theoretical knowledge but also as a powerful factor in shaping professional identity, developing personal qualities, and fostering pedagogical mastery. It provides students with direct immersion into a real educational environment, where they can apply acquired knowledge, form an individual teaching style, develop pedagogical reflection, critical thinking, emotional resilience, responsibility, and communication skills. During practice, students face real challenges of professional activity, which helps\ them overcome psychological barriers, build self-confidence, and develop the ability to make independent decisions. Special attention is given to interaction with students, the teaching staff, and the administration of the educational institution, which contributes to the development of social competence and professional ethics. The article also explores innovative approaches to organizing teaching practice, including mentorship, dual education, the use of digital technologies, gamification, practice portfolios, and peer-to-peer learning, which enhance the effectiveness of future teachers’ training. 2025-01-01T00:00:00Z