DSpace Collection:

Досвід професійної реабілітації учасників війни у В’єтнамі для України

2023-01-01T00:00:00Z

Title: Досвід професійної реабілітації учасників війни у В’єтнамі для України Authors: Шаповал, В. Abstract: У статті розглянуто досвід професійної реабілітації учасників війни у В’єтнамі для України для захисників та учасників бойових дій ЗСУ. Відповідно до Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», професійна реабілітація – це комплекс заходів, спрямованих на відновлення здатності особи з інвалідністю до трудової діяльності, набуття нею нових знань, умінь та навичок, необхідних для виконання професійної діяльності або сприяння працевлаштуванню. Цей досвід є цінним для України, оскільки дозволяє побачити, які підходи до реабілітації є ефективними та які проблеми можуть виникнути в процесі лікування та повернення до звичайного, мирного життя в суспільстві.

Ведична медитація як лікування психічних розладів, пов’язаних із травмою

2023-01-01T00:00:00Z

Title: Ведична медитація як лікування психічних розладів, пов’язаних із травмою Authors: С. Фрайтаг, Катаріна; Дідух, Микола Леонтійович; Didukh, Mykola Abstract: В умовах російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року Україна, а також країни, які приймають українських біженців, стикаються з підвищеним попитом на лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та депресії. Попередні дослідження показали, що програма трансцендентальної медитації (TМ) є ефективним методом лікування посттравматичного стресового розладу. У цьому дослідженні вивчалася ефективність програми ТМ у лікуванні симптомів ПТСР та депресії в українських біженців у Німеччині. Суб’єкти в групі медитації (n = 40 ) практикували ТМ протягом 60 днів, тоді як суб’єкти контрольної групи (n = 40) цього не робили. Симптоми ПТСР вимірювали на вихідному рівні та через 30 і 60 днів після тестів за допомогою контрольного списку посттравматичного стресового розладу для DSM-5 (PCL-5) та переглянутої шкали впливу подій (IES-R). Симптоми депресії вимірювали за допомогою опитувальника депресії Бека-II (BDI-II). Вплив програми ТМ на змінні результату аналізували в групах і між групами за допомогою параметричних і непараметричних процедур. Через 30 днів група ПТС повідомила про значно меншу кількість симптомів ПТСР порівняно з вихідним тестом (середня різниця PCL-5 Δ = -18,53 [95% ДІ від -25,77 до -11,28], p < .001, IES-R Δ = -16,12 [95% ДІ від -22,65 до -9,60], p < 001), а частка суб’єктів, які набрали більше порогового значення PCL-5 31, знизилася з 60% до 2,5% (z = -4,80, стор < .001). Симптоми депресії, про які повідомлялося, також значно зменшилися (BDI-II Δ = -7,56 [95% ДІ від -12,30 до -2,80], p < ,001). Ці тенденції збереглися протягом 60 днів після тестування. Через 30 та 60 днів після тестів у групі ТМ повідомлялося про значно меншу кількість симптомів ПТСР порівняно з контрольною групою. Аналогічні результати були виявлені для симптомів депресії. Отримані результати підтверджують наявні докази того, що програма ТМ є валідним та ефективним методом лікування посттравматичного стресового розладу, а також вказують на те, що вона також може покращити депресивні розлади.

Прояви психічного здоров’я в організації часової перспективи вимушено переміщених осіб

2023-01-01T00:00:00Z

Title: Прояви психічного здоров’я в організації часової перспективи вимушено переміщених осіб Authors: Плохіх, В.; Чіпіленко, О. Abstract: Вимушено переміщені особи в боротьбі за виживання в невизначеності сьогодення перебувають під стресогенними впливами, що не може не відбиватися на їх баченні своєї життєвої перспективи. Мета дослідження – визначення особливостей організації часової перспективи вимушено переміщених осіб, психічне здоров’я і стресостійкість яких піддаються випробуванню в критичних обставинах життєдіяльності. Досліджуваними були 46 вимушених переселенців молодого та зрілого віку. Емпіричне дослідження проводилося на базі сервісу Google Form в режимі онлайн. Використовувалися методики: «Опитувальник часової перспективи» (Ф. Зімбардо); «Шкала позитивного психічного здоров’я» (PMH-scale; J. Lukat et al.); «Шкала психологічного благополуччя» (К. Ріфф); Фрайбуржський особистісний опитувальник (FPI, форма В); «Особистісна шкала проявів тривоги» (Дж. Тейлор). Результати. Виявлено, що психічно більш здорові вимушені переселенці в цілому більш благополучні, порівняно з іншими (U=140.00; p=.006), але тільки за окремими ознаками (цілі у житті: U=145.50; p=.009; самоприйняття: U=166.00; p=.031). В часовій перспективі більш психічно здорових вимушених переселенців, порівняно з іншими, виявляється більш виразна орієнтація на майбутнє (U=133.00; p=.004) і на позитивне минуле (U=164.00; p=.027). Тривожність у підгрупі досліджуваних з нижчим рівнем психічного здоров’я на високому рівні і суттєво вища, порівняно з іншими (U=153.00; p=.015). Висновки. Встановлено, що достатньо високий рівень психічного здоров’я вимушено переміщених осіб в організації часової перспективи проявляється в збалансованості і несуперечливості поточного стану, через що системно зв’язується позитивний минулий досвід з антиципованим можливим майбутнім. Доведено, що у вимушено переміщених осіб за наявності ознак розвитку дистресу, разом зі зниженням рівня психічного здоров’я і благополуччя, з суттєвим підвищенням тривожності до високих значень, зі збільшенням депресивності, невротичності й агресивності, в організації часової перспективи спостерігається виразна орієнтація на негативне минуле і обмеження щодо визначення майбутнього. Виявлено, що для вимушено переміщених осіб важливим ресурсом долання стресу є подружні стосунки.

Самоконтроль як медіатор у взаємозв’язку емоційного дисонансу та емоційного виснаження вчителів

2023-01-01T00:00:00Z

Title: Самоконтроль як медіатор у взаємозв’язку емоційного дисонансу та емоційного виснаження вчителів Authors: Олефір, В. Abstract: Актуальність проблеми. Оскільки емоційне виснаження чинить негативний вплив на продуктивність діяльності вчителів, їхнє ментальне і фізичне здоров’я, то вивчення механізмів цього феномену вкрай важливе для здійснення спрямованих психологічних утручань. Мета дослідження полягала у вивченні взаємозв’язку між переживанням вчителями емоційного дисонансу, самоконтролем та рівнем їх емоційного виснаження. Ми припустили, що емоційний дисонанс вчителів пов’язаний з високим рівнем емоційного виснаження вчителів. Ми також очікували, що самоконтроль опосередковує взаємозв’язок між переживанням емоційного дисонансу та емоційним виснаженням. Методи дослідження. У поперековому дослідженні взяли участь 81 працюючих вчителів середніх класів. Як методи дослідження використовувались: адаптована Франкфуртська шкала робочих емоцій, коротка шкала самоконтролю (BSCS), шкала емоційного виснаження з опитувальника Маслач (MBI-HSS. Модель посередництва була проаналізована з використанням байєсівського підходу до моделювання структурними рівняннями. Результати. Отримані результати підтвердили гіпотезу про те, що емоційний дисонанс, що переживається вчителями в роботі, значуще пов’язаний з їх вигорянням. Гіпотеза медіації також підтвердилася емпіричними даними. Ці результати проливають світло на взаємозв’язок між емоційними вимогами до роботи вчителів та досвідом емоційного виснаження. Гіпотеза медіації також повністю підтвердилася емпіричними даними. Ці результати проливають світло на взаємозв’язок між емоційними вимогами до роботи вчителів та їх досвідом емоційного виснаження.