http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/16577 2026-04-11T06:12:55Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21273 Title: Теоретичні та методичні аспекти фізичного виховання дітей з сенсорними порушеннями на сучасному етапі Authors: Форостян, Ольга Іванівна; Forostjan, Olha Ivanivna Abstract: Розвиткові теорії і практики фізичного виховання дітей із сенсорними порушеннями в Україні, розширенню географії наукових пошуків та кола дослідників сприяло розгортанню в державі у вищих закладах освіти підготовки спеціалістів з адаптивної фізичної культури та відповідної дослідницької та методичної роботи. Такі дослідження проводяться у Львівському державному інституті фізичної культури, Національному університеті фізичного виховання та спорту, Запорізькому Державному університеті, Рівненському ЕГІ ім. С. Дем’янчука, Національному педагогічному університеті ім. М. П Драгоманова, Луцькому інституті розвитку людини та Південноукраїнському національному педагогічному університеті ім. К. Д. Ушинського. Використання фізичних вправ в процесі корекційної роботи дозволяє попередити рухові вади, нормалізувати хід фізичного розвитку дітей з сенсорними порушеннями та значною мірою подолати вторинні порушення. Фізичне виховання є могутнім засобом підготовки дітей з сенсорними порушеннями до суспільно-корисної праці та життя у суспільстві. 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21263 Title: Теоретично-методологічні основи взаємозв’язку корекції мовленнєвої та рухової сфер розвитку в молодших школярів із порушеннями мовлення Authors: Подгорна, Вікторія Віталіївна; Podhorna, Victoria Vitaliіvna; Герега, С. О. Abstract: Аналіз праць щодо проблеми корекції рухової та мовленнєвої сфер розвитку в дітей із порушеннями мовлення засвідчив, що в основі синхронізації розвитку рухових і мовленнєвих здібностей покладено морфофункціональний взаємозв’язок моторики і мовлення (П. Анохін, М. Бернштейн, Л. Виготський, М. Кольцова, О. Лурія, І. Павлов, О. Ратнер, І. Сеченов та ін.). Результати аналізу досліджень дозволили виявити, що механізми мовленнєвої діяльності корелюють з багатьма відділами головного мозку, ураження яких може бути пов’язане з порушеннями у розвитку рухової сфери і викликати різні за своєю структурою мовленнєві дефекти (І. Марковська, Е. Симерницька, А. Семенович, Н. Траугот, Л. Цвєткова та ін.), що дає підстави припустити особливе значення рухового аналізатора у розвитку мозкової діяльності, а саме у формуванні та вдосконаленні мовлення дитини молодшого шкільного віку в нормі та при мовленнєвій патології. Поняття «мовленнєвий розвиток» стосовно молодших школярів із порушеннями мовлення розуміємо як біосоціальний процес становлення складних функціональних систем мовлення (гностико-праксичного забезпечення мовлення, фонетико-фонематичної та лексико-граматичної систем, а також імпресивного та експресивного мовлення), які зумовлені консолідацією різних патологічно сформованих структурно незалежних ділянок мозку, кожна з яких вносить у цілісну функціональну систему свій специфічний внесок. 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21262 Title: Адаптаційний потенціал учнів 8-9 років у динаміці навчального року Адаптаційний потенціал учнів 8-9 років у динаміці навчального року Authors: Подгорна, Вікторія Віталіївна; Podhorna, Victoria Vitaliіvna; Майлатова, М. С. Abstract: Протягом навчального року адаптаційний потенціал змінюється під впливом факторів освітнього середовища. Тенденція до збільшення адаптаційного потенціалу молодших школярів (зниження випадків «незадовільної адаптації» з 14% до 8%) говорить про адекватність застосування педагогічних технологій. Але само існування даного рівня вказує на необхідність впровадження здоров’язбережувальних технологій у навчально-виховальний процес молодших школярів. 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21261 Title: Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів фізичної культури до корекційно-оздоровчої роботи в школі Authors: Начинова, Олена Василівна; Nachynova, Olena Vasylivna Abstract: Однією із педагогічних умов підготовки майбутніх учителів фізичної культури до корекційно-оздоровчої роботи в школі визначаємо формування у студентів мотивації до означеного виду робіт, розуміння її значущості, необхідності при роботі із дітьми, пріоритетності цього виду діяльності, як складової збереження здоров'я дитини. Рівень професійної підготовленості майбутнього учителя, його фахова компетенція забезпечуються комплексом дисциплін і залежать не тільки від кількості годин відведених навчальним планом на ту чи іншу дисципліну, але й від узгодженості графіка навчання, такої організації і побудови навчального процесу, щоб знання отримані студентом на першому курсі навчання стали базовими для оволодіння навчальними предметами другого року навчання. На жаль, такий алгоритм не завжди простежується у практиці підготовки майбутніх учителів фізичної культури. 2017-01-01T00:00:00Z