http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/15 2026-05-13T22:22:06Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25351 Title: Розвиток креативного мислення дітей дошкільного віку засобами технологій Едварда де Боно Authors: Листопад, Олексій Анатолійович; Lystopad, Oleksii Anatoliyovych Abstract: У тезах розглянуто проблему розвитку креативного мислення дітей дошкільного віку засобами технологій Едварда де Боно. Обґрунтовано актуальність формування творчого мислення у дітей дошкільного віку в умовах сучасного освітнього простору, орієнтованого на розвиток ініціативності, гнучкості мислення та здатності до нестандартного розв’язання проблем. Висвітлено основні положення технологій латерального мислення, «Шість капелюхів мислення», методів генерації ідей та творчого пошуку, адаптованих до роботи з дітьми дошкільного віку. Акцентовано увагу на використанні ігрових ситуацій, творчих завдань, проблемних запитань, асоціативних вправ і колективного обговорення як ефективних засобів розвитку уяви, фантазії та мовленнєвої активності дітей. Визначено роль педагога у створенні сприятливого освітнього середовища, що стимулює дитячу творчість, самостійність і пізнавальний інтерес. Зроблено висновок, що використання технологій Едварда де Боно у закладах дошкільної освіти сприяє комплексному розвитку креативного потенціалу дітей, формуванню навичок комунікації, співпраці та творчого самовираження. This paper examines the issue of developing creative thinking in preschool-aged children using Edward de Bono’s techniques. It justifies the importance of fostering creative thinking in preschool-aged children within the context of today’s educational environment, which is focused on developing initiative, flexible thinking, and the ability to solve problems in unconventional ways. The main principles of lateral thinking techniques, the “Six Thinking Hats,” and methods for generating ideas and creative exploration, adapted for work with preschool-aged children, are highlighted. Emphasis is placed on the use of play situations, creative tasks, problem-based questions, associative exercises, and group discussion as effective means of developing children’s imagination, creativity, and verbal activity. The role of the educator in creating a supportive educational environment tha stimulates children’s creativity, independence, and cognitive interest is identified. It is concluded that the use of Edward de Bono’s techniques in preschool education institutions contributes to the comprehensive development of children’s creative potential and the formation of communication, collaboration, and creative self-expression skill. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25347 Title: Соціалізація дітей передшкільного віку в українській педагогіці: рецепція зарубіжних ідей Ф. Фребеля та М. Монтессорі в контексті підготовки до НУШ Authors: Листопад, Олексій Анатолійович; Lystopad, Oleksii Anatoliyovych; Мардарова, Ірина Костянтинівна; Mardarova, Iryna Kostyantynivna; Листопад, Наталя Леонідівна; Lystopad, Natalia Abstract: У статті обґрунтовано, що соціалізація дітей передшкільного віку є ключовою передумовою їхньої успішної підготовки до навчання в умовах НУШ. Розглянуто та доведено, що ідеї Ф. Фребеля та М. Монтессорі мають значний потенціал для забезпечення ефективної соціалізації дітей передшкільного віку та формування їхньої готовності до шкільного навчання. Встановлено, що рецепція та творче переосмислення фребелівських і монтессоріанських педагогічних концепцій у контексті сучасної української дошкільної освіти відповідають ідеології НУШ. Акцентовано на необхідності цілеспрямованої підготовки майбутніх педагогів дошкільної освіти до впровадження ідей Ф. Фребеля та М. Монтессорі. The article argues that the socialization of preschool children is a key prerequisite for their successful preparation for learning in the New Ukrainian School, since it is in preschool age that the foundations of social competence, the ability to interact, self-regulation, and conscious participation in the educational process are laid. It is argued that the socialization of preschool children is a complex and multidimensional process that involves the assimilation of social norms, values, and behavior patterns necessary for the child's full integration into the social environment and subsequent successful learning at school. It is pointed out that socialization in preschool age occurs primarily in the process of play, communication, and cognitive activities, during which basic social roles, cooperation skills, the ability to self-regulate, responsibility, and acceptance of the rules of joint activity are formed. It has been examined and proven that the ideas of F. Froebel and M. Montessori on child development, the organization of the educational environment, the role of play, independent activity, and social interaction have significant potential for ensuring the effective socialization of preschool-age children and preparing them for school in both cognitive and socio-psychological terms. It has been established that the reception and creative rethinking of Froebel's and Montessori's pedagogical concepts in the context of modern Ukrainian preschool education correspond to the ideology of the New Ukrainian School, in particular its competence-based, child-centered, and activity-based approaches, and contribute to the formation of a holistic educational space for the development of the child's personality. Emphasis is placed on the need for targeted training of future preschool teachers to implement the ideas of F. Froebel and M. Montessori, which involves understanding the possibilities for their integration, developing professional readiness to design and implement a developmental educational environment focused on the comprehensive development of the child, their successful socialization, and preparation for learning in the conditions of the New Ukrainian School. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25346 Title: Історична особистість у контексті формування національної ідентичності в умовах цифровізації Authors: Мардарова, Ірина Костянтинівна; Mardarova, Iryna Kostyantynivna; Гуданич, Наталія Миколаївна; Hudanych, Nataliia Abstract: Досліджено роль історичної особистості у процесі формування національної ідентичності в умовах цифровізації сучасного суспільства. Проаналізовано значення видатних постатей української історії, культури, науки та державотворення як носіїв національних цінностей, історичної пам’яті й духовних орієнтирів українського народу. Обґрунтовано, що в умовах розвитку цифрових технологій, соціальних мереж і медіапростору історична особистість набуває нового інформаційного та виховного потенціалу, стаючи важливим засобом формування національної свідомості молодого покоління. Акцентовано увагу на можливостях цифрових платформ, електронних архівів, віртуальних музеїв та освітніх ресурсів у популяризації історико-культурної спадщини України. Водночас визначено основні виклики цифрової епохи, пов’язані з маніпуляцією історичними фактами, поширенням дезінформації та спотворенням історичної пам’яті. Наголошено на важливості розвитку критичного мислення, медіаграмотності та національно-патріотичного виховання у процесі інтерпретації історичних подій і постатей. Зроблено висновок, що історична особистість залишається важливим чинником консолідації суспільства та зміцнення української національної ідентичності в умовах цифрової трансформації. This study examines the role of historical figures in the process of shaping national identity in the context of the digitalization of modern society. It analyzes the significance of prominent figures in Ukrainian history, culture, science, and state-building as bearers of national values, historical memory, and spiritual guiding principles for the Ukrainian people. It is argued that in the context of the development of digital technologies, social networks, and the media landscape, historical figures acquire new informational and educational potential, becoming an important means of shaping the national consciousness of the younger generation. Attention is focused on the potential of digital platforms, electronic archives, virtual museums, and educational resources in popularizing Ukraine’s historical and cultural heritage. At the same time, the main challenges of the digital age are identified, including the manipulation of historical facts, the spread of disinformation, and the distortion of historical memory. The importance of developing critical thinking, media literacy, and national-patriotic education in the process of interpreting historical events and figures is emphasized. It is concluded that historical figures remain an important factor in the consolidation of society and the strengthening of Ukrainian national identity in the context of digital transformation. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25345 Title: Академічна доброчесність як предмет філософського осмислення Authors: Листопад, Олексій Анатолійович; Lystopad, Oleksii Anatoliyovych; Листопад, Наталя Леонідівна; Lystopad, Natalia Abstract: Розглянуто академічну доброчесність як важливий предмет філософського осмислення в контексті розвитку сучасної освіти та науки. Проаналізовано сутність академічної доброчесності як системи морально-етичних принципів, цінностей і норм, що визначають культуру наукової та освітньої діяльності. Висвітлено філософські засади академічної доброчесності крізь призму понять істини, відповідальності, свободи, справедливості та професійної етики. Особливу увагу приділено проблемам формування етичної свідомості особистості в умовах цифровізації освіти, поширення інформаційних технологій та використання штучного інтелекту. Обґрунтовано, що академічна доброчесність є не лише нормативною вимогою освітнього процесу, а й важливою складовою світоглядної культури, яка забезпечує довіру до результатів наукової діяльності та сприяє розвитку демократичного суспільства. Наголошено на необхідності формування культури чесності, критичного мислення та відповідального ставлення до інтелектуальної праці серед здобувачів освіти. Зроблено висновок, що філософське осмислення академічної доброчесності сприяє утвердженню гуманістичних цінностей освіти та розвитку якісного академічного середовища. This paper examines academic integrity as an important subject of philosophical reflection in the context of the development of modern education and science. It analyzes the essence of academic integrity as a system of moral and ethical principles, values, and norms that define the culture of scientific and educational activity. The philosophical foundations of academic integrity are examined through the prism of the concepts of truth, responsibility, freedom, justice, and professional ethics. Particular attention is paid to the challenges of fostering ethical consciousness in the context of the digitalization of education, the spread of information technologies, and the use of artificial intelligence. It is argued that academic integrity is not only a normative requirement of the educational process but also an important component of worldview culture, which ensures trust in the results of scientific activity and contributes to the development of a democratic society. The necessity of fostering a culture of honesty, critical thinking, and a responsible attitude toward intellectual work among students is emphasized. It is concluded that a philosophical understanding of academic integrity contributes to the affirmation of humanistic values in education and the development of a high-quality academic environment. 2026-01-01T00:00:00Z