http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/14 2026-05-30T08:13:09Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25495 Title: Методичні засади формування дослідницької компетентності майбутніх педагогів засобами кейс-технологій у контексті європейського досвіду Authors: Листопад, Олексій Анатолійович; Lystopad, Oleksii Anatoliyovych Abstract: У статті теоретично обґрунтовано методичні засади формування дослідницької компетентності майбутніх педагогів дошкільної освіти в умовах модернізації вищої педагогічної освіти та інтеграції європейських підходів. Розкрито сутність поняття «дослідницька компетентність» як інтегративної характеристики професійної підготовки, що забезпечує здатність майбутнього вихователя здійснювати педагогічне дослідження, аналізувати освітні явища та впроваджувати інновації в практику закладу дошкільної освіти. Проаналізовано наукові підходи до визначення її структури, зокрема виокремлено мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний та рефлексивний компоненти. Акцентовано увагу на поєднанні компетентнісного, діяльнісного та дослідницького підходів як методологічної основи формування дослідницької компетентності студентів. Обґрунтовано доцільність використання кейс-технологій, проєктної діяльності, педагогічного моделювання та елементів академічної мобільності для розвитку здатності до наукового пошуку й критичного осмислення професійного досвіду. Узагальнення європейського досвіду підготовки педагогів дошкільної освіти засвідчило орієнтацію на інтеграцію дослідницької складової в освітні програми та формування культури педагогічної рефлексії. Доведено, шо реалізація визначених педагогічних умов у поєднанні з методичними принципами забезпечує системний характер формування дослідницької компетентності майбутніх педагогів дошкільної освіти та підвищує якість їхньої професійної підготовки. Встановлено, що системне впровадження дослідницько орієнтованих методів навчання сприяє формуванню готовності майбутніх вихователів до інноваційної діяльності, забезпечує розвиток їхньої професійної автономії та підвищує якість освітнього процесу в закладах дошкільної освіти. Практична значущість результатів полягає у можливості їх інтеграції в освітній процес закладів вищої освіти з метою вдосконалення підготовки майбутніх педагогів до дослідницької та професійно-педагогічної діяльності. The article theoretically substantiates the methodological foundations for developing the research competence of future preschool educators in the context of modernizing higher pedagogical education and integrating European approaches. The essence of the concept of “research competence” as an integrative characteristic of professional training is revealed, which ensures the ability of future educators to conduct pedagogical research, analyze educational phenomena, and introduce innovations into the practice of preschool education institutions. Scientific approaches to defining its structure are analyzed, in particular, motivational-value, cognitive, operational-activity, and reflective components are highlighted. Emphasis is placed on combining competency-based, activity-based, and research-based approaches as a methodological basis for developing students' research competencies. The expediency of using case technologies, project activities, pedagogical modeling, and elements of academic mobility for the development of the ability to conduct scientific research and critically reflect on professional experience is substantiated. A summary of European experience in training preschool teachers has demonstrated a focus on integrating the research component into educational programs and forming a culture of pedagogical reflection. It has been proven that the implementation of specific pedagogical conditions in combination with methodological principles ensures the systematic nature of the formation of research competence in future preschool educators and improves the quality of their professional training. It has been established that the systematic introduction of research-oriented teaching methods contributes to the formation of future educators' readiness for innovative activity, ensures the development of their professional autonomy, and improves the quality of the educational process in preschool education institutions. The practical significance of the results lies in the possibility of their integration into the educational process of higher education institutions in order to improve the training of future teachers for research and professional-pedagogical activities. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25494 Title: Методологічні підходи до порівняльно-педагогічних досліджень у контексті сучасних освітніх трансформацій Authors: Листопад, Олексій Анатолійович; Lystopad, Oleksii Anatoliyovych; Мардарова, Ірина Костянтинівна; Mardarova, Iryna Kostyantynivna Abstract: У статті здійснено теоретико-методологічний та емпіричний аналіз сучасних підходів до порівняльно-педагогічних досліджень у контексті освітніх трансформацій. Обґрунтовано значення ключових методологічних підходів у забезпеченні комплексності компаративного аналізу освітніх систем. З’ясовано вплив глобалізаційних, євроінтеграційних і цифрових процесів на трансформацію методології педагогічної компаративістики. Доведено доцільність інтеграції методологічних підходів як умови підвищення ефективності досліджень. Представлено результати емпіричного дослідження, що засвідчили домінування класичних підходів і зростання ролі інноваційних, а також виявили тенденцію до методологічного плюралізму та недостатнє використання емпіричних методів. Окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язані з розробленням інтегрованих методологічних моделей і розширенням застосування цифрових інструментів. At the same time, the modernization of education necessitates the refinement of methodologies for comparative pedagogical research, which must ensure their scientific validity, systematic approach, interdisciplinary nature, and practical orientation. Traditional methodological approaches, developed within the framework of classical pedagogical science, require rethinking in light of new challenges, including the digitization of the educational environment, the development of innovative educational technologies, the growing role of non-formal education, and shifts in educational paradigms. Of particular importance is the issue of integrating various methodological approaches – systemic, competency-based, activity-based, cultural, praxiological, and ecosystemic – into a coherent scientific paradigm of comparative pedagogical research. Such integration will contribute to a deeper understanding of complex educational phenomena and processes, as well as to increasing the effectiveness of applying research findings in the practice of educational reform. The purpose of this article is to provide a theoretical justification for contemporary methodological approaches to comparative educational research in the context of educational transformations and to define their role in enhancing the effectiveness of scientific analysis of educational systems.The study employed a range of theoretical and empirical methods, including analysis, synthesis, generalization, comparative analysis, and modeling. The empirical component consisted of surveys and semi-structured interviews with faculty members at institutions of higher education and comparative literature scholars. The results were analyzed using quantitative (in percentage terms) and qualitative data analysis. As a result of the theoretical, methodological, and empirical research conducted, the feasibility of integrating systemic, historical-comparative, competency-based, activity-based, praxiological, and ecosystemic approaches into a coherent methodological framework for comparative pedagogical research has been substantiated. It has been established that modern pedagogical comparativistics is developing in conditions of methodological pluralism, which involves combining different approaches in accordance with the goals and objectives of the research. It has been found that globalization, European integration, and digital processes drive the transformation of methodological tools, contribute to the expansion of the subject field of research, and raise the requirements for their scientific validity. The results of the empirical study showed that in the practice of comparative pedagogical research, the systemic (82.3%) and historical-comparative (76.5%) approaches dominate, while there is a gradual increase in the use of innovative approaches, particularly the praxiological (58.8%) and ecosystemic (47.1%) approaches. An insufficient level of application of empirical methods (38.2%) was identified, indicating the predominance of theoretical research in this field. The scientific novelty of this study lies in the justification of an integrative approach to developing a methodology for comparative pedagogical research as an open, dynamic, and multi-level system capable of adapting to contemporary educational transformations. The concept of “methodological pluralism” has been clarified as a principle not only of the multiplicity of approaches but also of their systematically coordinated interaction within a single research strategy. The thesis on the influence of globalization and European integration processes on the transformation of comparative pedagogy has been further developed, manifesting itself in the transition from descriptive-comparative to analytical-prognostic and practice-oriented research models. For the first time, attention was focused on the advisability of combining classical and innovative methodological approaches as the basis for enhancing the effectiveness and practical significance of comparative pedagogical research. It has been demonstrated that the effectiveness of comparative pedagogical research is determined by the integration of various methodological approaches, which ensures a comprehensive, objective, and scientifically sound analysis of educational systems in the context of contemporary transformations. It has been established that the combination of classical and innovative approaches contributes to enhancing the analytical potential of research and its practical orientation. It is argued that the further development of comparative pedagogy is linked to the implementation of integrated methodological models, the expanded use of empirical and digital methods of analysis, as well as the deepening of research into the mechanisms for adapting foreign educational experience to the national context. This creates a foundation for improving the quality of educational reforms and the development of the modern educational system. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25493 Title: Ігрова діяльність дошкільників у системі здоров’язбережувальних і соціально-рольових проєктів: історико-педагогічний аспект Authors: Листопад, Олексій Анатолійович; Lystopad, Oleksii Anatoliyovych; Мардарова, Ірина Костянтинівна; Mardarova, Iryna Kostyantynivna Abstract: У статті визначено, що ігрова та проєктна діяльність у дошкільній освіті виступають ключовими механізмами розвитку соціальної, комунікативної, пізнавальної та здоров’язбережувальної компетентності дітей. Подано та схарактеризовано історико‑педагогічний розвиток концепцій ігрової та проєктної діяльності у дошкільній освіті через кілька послідовних етапів, кожен із яких відображає певні зміни в освітніх ідейних підходах та практичних методиках. Визначено та розкрито методологічні підходи до організації ігрової та проєктної діяльності у дошкільній освіті, що сформувалися на основі ідей видатних педагогів і дослідників, кожен із яких розвивав власне розуміння розвитку дитини через діяльність: педагогічну гру як стимул для самостійного розвитку; виховний аспект для формування соціальних і моральних якостей; системний підхід для інтеграції творчості, колективної діяльності, здоров’язбереження та національної ідентичності; сучасний проєктний підхід, який дозволяє поєднати освітні, соціальні та практичні цілі в умовах реальних життєвих ситуацій. Доведено, що ефективна реалізація проєктної діяльності з дітьми дошкільного віку базується на низці закономірностей і педагогічних принципів, що забезпечують цілісний розвиток особистості та формування ключових компетентностей. У контексті професійної підготовки майбутніх вихователів обґрунтовано необхідність комплексного оволодіння освітніми компонентами «Дошкільна педагогіка», «Історія дошкільної педагогіки», «Порівняльна дошкільна педагогіка», «Теорія та технологія валеологічної освіти дітей дошкільного віку», «Теорія і практика соціалізації дитини», «Технологія ігрової діяльності дітей раннього та дошкільного віку», «Інновації в роботі вихователя», «Основи педагогічної майстерності та творчості вихователя», а також виробничою педагогічною практикою у закладах дошкільної освіти. Такий підхід спрямований на опанування технологій організації ігрової та проєктної діяльності дітей, із акцентом на інтеграцію здоров’язбережувальних, соціально-рольових та дослідницьких компонентів. This article establishes that play-based and project-based activities in early childhood education serve as key mechanisms for the development of children’s social, communicative, cognitive, and health-promoting competencies. It presents and characterizes the historical and pedagogical development of concepts of play-based and project-based activities in preschool education through several successive stages, each of which reflects certain changes in educational ideological approaches and practical methodologies. This study identifies and explores methodological approaches to organizing play-based and project-based activities in early childhood education, which have evolved from the ideas of prominent educators and researchers, each of whom developed their own understanding of child development through activity: pedagogical play as a stimulus for independent development; the educational aspect for fostering social and moral qualities; a systematic approach for integrating creativity, collective activity, health preservation, and national identity; a modern project-based approach that allows for the combination of educational, social, and practical goals within the context of real-life situations. It has been proven that the effective implementation of project-based activities with preschool-aged children is based on a set of patterns and pedagogical principles that ensure holistic personal development and the formation of key competencies. In the context of professional training for future educators, the need for a comprehensive mastery of the following educational components has been established: “Preschool Pedagogy,” “History of Preschool Pedagogy,” “Comparative Preschool Pedagogy,” “Theory and Technology of Health Education for Preschool-Aged Children,” “Theory and Practice of Child Socialization,” “Technology of Play Activities for Infants and Preschoolers,” “Innovations in the Work of the Educator,” “Fundamentals of Pedagogical Skill and Creativity of the Educator,” as well as practical teaching experience in preschool education institutions. This approach is designed to help children master the skills needed to organize play and project-based activities, with an emphasis on integrating health-promoting, social-role-playing, and research components. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25491 Title: Формування професійної готовності майбутніх вихователів до реалізації національно-патріотичного виховання Формування професійної готовності майбутніх вихователів до реалізації національно-патріотичного виховання Authors: Листопад, Олексій Анатолійович; Lystopad, Oleksii Anatoliyovych; Листопад, Наталя Леонідівна; Lystopad, Natalia Abstract: Розглянуто проблему формування професійної готовності майбутніх вихователів до реалізації національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку в умовах сучасних освітніх трансформацій. Проаналізовано сутність професійної готовності як інтегративної якості особистості, що охоплює мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та ціннісний компоненти. Обґрунтовано значення національно-патріотичного виховання у формуванні громадянської свідомості, національної ідентичності, духовно-моральних цінностей і поваги до культурної спадщини українського народу. Акцентовано увагу на необхідності підготовки майбутніх вихователів до використання сучасних педагогічних технологій, інтерактивних методів, народознавчих матеріалів, культурно-мистецьких практик та цифрових ресурсів у процесі національно-патріотичного виховання дітей. Висвітлено роль закладу вищої освіти у формуванні професійної компетентності, педагогічної майстерності та творчого потенціалу майбутніх педагогів. Зроблено висновок, що професійна готовність майбутніх вихователів до реалізації національно-патріотичного виховання є важливою умовою розвитку особистості дитини, збереження національних традицій та зміцнення української громадянської ідентичності. This paper examines the issue of developing the professional readiness of future educators to implement national-patriotic education for preschool-aged children in the context of contemporary educational transformations. The essence of professional readiness as an integrative personality trait encompassing motivational, cognitive, activity-based, and value-based components is analyzed. The significance of national-patriotic education in shaping civic consciousness, national identity, spiritual and moral values, and respect for the cultural heritage of the Ukrainian people is substantiated. Emphasis is placed on the need to prepare future educators to use modern pedagogical technologies, interactive methods, ethnographic materials, cultural and artistic practices, and digital resources in the process of national-patriotic education of children. The role of higher education institutions in shaping the professional competence, pedagogical skills, and creative potential of future educators is highlighted. It is concluded that the professional readiness of future educators to implement national-patriotic education is a crucial condition for the development of a child’s personality, the preservation of national traditions, and the strengthening of Ukrainian civic identity. 2026-01-01T00:00:00Z