http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/8531 2026-04-05T09:41:31Z 2026-04-05T09:41:31Z Степанов, Є. М. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24616 2026-02-13T11:31:33Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Польські письменники й Одеса в ХІХ столітті: літературно-краєзнавчий нарис за експозицією одеського літературного музею Authors: Степанов, Є. М. Abstract: Метою статті є аналіз матеріалів, зібраних в Одеському літературному музеї щодо перебування в Одесі та Північному Причорномор’ї авторитетних польських діячів літератури кінця XVIII і XIX ст., їхніх оцінок міста та його мешканців, ролі Одеси у житті та творчості цих культурних діячів. Об’єктом вивчення слугували частина експозиції музею та деякі раритетні матеріали фондів музею, які стосуються життя та творчості в Одесі письменників ХІХ століття, що залишили помітний слід у польській літературі та історії. Предметом дослідження вважаємо місце та роль Одеси й Північного Причорномор’я у творчості цих письменників. У результаті проведеної розвідки надано певні оцінки участі в культурному й суспільному житті міста Одеси та одеського регіону Адама Міцкевича, Францишека Малевського, Юліуша Словацького, Олександра Єловицького, Юзефа Крашевського, а також цілої низки інших польських письменників, серед яких Станіслав Трембецький, Хенрик Жевуський, Тадеуш Чацький, Зиґмунт Мілковський (Томаш Єж), Міхал Грабовський, Северин Гощинський, Богдан Залеський, Маврикій Гославський, Густав Олізар, Томаш Падурра, Хенрик Сенкевич. Виявлено деякі факти впливу перебування в Одесі на творчість цих письменників. Указано на раритетні друковані експонати колекції музею. Зроблено висновки, які стосуються того, що інтернаціональна ділова та курортна Одеса певним чином вплинула на життя та творчість багатьох громадських і культурних діячів польського народу, допомігши їм розширити свої знання у науках, економіці, історії, суспільному житті. Практика розвитку літературного краєзнавства має чимале виховне значення для оцінки мешканцями регіону його культурно-історичного значення в житті країни. The purpose of the article is to analyze the materials collected in the Odesa Literary Museum regarding the stay in Odesa and the Northern Black Sea Region of authoritative Polish literary figures of the late 18th and 19th centuries, their assessments of the city and its inhabitants, and the role of Odesa in the life and work of these cultural figures. The object of study is part of the museum’s exposition and some rare materials from the museum’s collections, which relate to the life and work in Odesa of writers of the 19th century who left a noticeable mark on Polish literature and history. The subject of the study is the place and role of Odesa and the Northern Black Sea Region in the work of these writers. As a result of the conducted research, certain assessments were made of the participation of Adam Mickiewicz, Franciszek Malewski, Juliusz Słowacki, Alexander Jełowicki, Jуzef Kraszewski, as well as a number of other Polish writers, including Stanisław Trembecki, Henryk Rzewuski, Tadeusz Czacki, Zygmunt Miłkowski (Tomasz Jeż), Michał Grabowski, Seweryn Goszczyński, Bohdan Zaleski, Maurycy Gosławski, Gustaw Olizar, Tomasz Padurra, Henryk Sienkiewicz in the cultural and social life of the city of Odesa and the Odesa region. Some facts of the influence of their stay in Odessa on the work of these writers were revealed. Rare printed exhibits from the museum’s collection were indicated. The conclusions are drawn that the international business and resort Odesa has in some way influenced the life and work of many public and cultural figures of the Polish people, helping them to expand their knowledge in science, economics, history, and social life. The practice of developing literary local history has considerable educational value in the assessment by the residents of the region of its cultural and historical significance in the life of the country.

2025-01-01T00:00:00Z Ніколаєнко, В. О. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24614 2026-02-13T11:21:17Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Екфразис в англомовних оповідях про сновидіння Authors: Ніколаєнко, В. О. Abstract: Статтю присвячено явищу екфразису в англомовних оповідях про сновидіння. Зазначений феномен аналізується з опорою на когнітивний підхід до інтермедіальності та вербальної репрезентації візуального досвіду. На матеріалі корпусу з понад 60 000 оповідей користувачів сайту dreamjournal.net (понад 22 млн слів) простежено, як у вербальних описах сновидінь відтворюються риси художнього екфразису, властиві літературному дискурсу, однак реалізовані у специфічному оніричному контексті. Запропоновано поняття оніричного екфразису як вербальної репрезентації стосовно статичних візуальних образів сновидіння, що усвідомлюються як естетичні. Застосування корпусного підходу дало змогу виявити закономірності лінгвістичного оформлення таких описів і класифікувати їх. Аналіз конкордансів за лемою painting дозволив виокремити чотири категорії оніричного екфразису: статичний та динамічний, а також візуальний та синестетичний. Виокремлено характерні когнітивні тенденції: нестабільність візуального образу, метарефлексію оповідача, інтермедіальне поєднання модальностей і опора на культурні прецеденти. Екфразис в оповідях про сновидіння розглядається як когнітивна операція перекодування внутрішніх візуальних уявлень у вербальну форму, що розширює межі традиційного розуміння екфразису від опису мистецького об’єкта до способу мислення та уяви. Визначено, що сновидіння завдяки своїй візуальній та емоційній насиченості часто породжують описи, наближені до мистецьких або естетично значимих, у яких мовець є не лише оповідачем, а й своєрідним інтермедіальним перекладачем та інтерпретатором власної оніричної уяви. language dream reports, drawing on a cognitive approach to intermediality and the verbal representation of visual experience. Based on a corpus of over 60,000 user-generated dream reports from dreamjournal.net (over 22 million words), the study traces how features of artistic ekphrasis, typically associated with literary discourse, emerge and are reinterpreted within the specific context of dream narration. The paper introduces the concept of oneiric ekphrasis—a verbal representation of relatively static visual dream images perceived by the dreamer as aesthetic or art-like. Using a corpus-based methodology, the study identifies patterns of linguistic realization and classifies the main types of such descriptions. Concordance analysis of the lemma ‘painting’ yielded four main categories of oneiric ekphrasis: static and dynamic, as well as visual and synesthetic. The findings reveal characteristic cognitive tendencies, including the instability and fluidity of visual imagery, narrator metareflection, intermedial blending of modalities, and reliance on cultural precedents. Ekphrasis in dream narratives is thus interpreted as a cognitive operation of recoding internal visual representations into verbal form, extending the traditional understanding of ekphrasis from a depiction of an artistic object to a mode of thinking and imagining. It is concluded that dreams, due to their high visual and emotional intensity, often generate narrations that resemble aesthetic or artistic descriptions, where the dreamer acts not only as a storyteller but also as an intermedial translator and interpreter of their own imaginative experience.

2025-01-01T00:00:00Z Мись, Т. І. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24613 2026-02-13T11:09:12Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Фразеологічні конструкції в англійському правовому дискурсі Authors: Мись, Т. І. Abstract: англійських фразеологізмів у юридичній галузі, зокрема їхній ролі у побудові професійного мовлення та правового спілкування. Аналізується функціонування окремих фразеологічних одиниць, що активно використовуються в юридичному дискурсі, їхня семантична стійкість, варіативність і контекстуальні особливості. Звертається увага на експресивне забарвлення деяких зворотів, яке попри формалізовану природу юридичної англійської мови відіграє важливу роль у посиленні аргументації, вираженні правової оцінки та встановленні прагматичного впливу на адресата. У процесі дослідження використано метод лінгвістичного опису фразеологічних одиниць, що передбачає звернення до методів спостереження, інтерпретації, узагальнення, а також аналіз словникових джерел, контекстуальний, структурно-семантичний та компонентний аналіз. Для розкриття функціонального навантаження фразеологізмів у правовому спілкуванні застосовано метод функціонально-дискурсивного аналізу, який дає змогу встановити комунікативну цінність цих одиниць у реальному мовному середовищі. У результаті дослідження доведено, що англомовні юридичні фразеологізми не лише слугують інструментом професійної комунікації, а й репрезентують ментальні, культурні та історичні особливості англосаксонської правової традиції. Вони виконують роль посередника між учасниками юридичного дискурсу, сприяють точному вираженню юридичних понять і сенсів. Фразеологічні одиниці становлять невід’ємну складову правничого мовлення, а отже являють. цінний об’єкт для подальших досліджень у межах дискурсивного, когнітивного, семантичного й прагматичного підходів. На особливу увагу заслуговує також вивчення територіально- історичної варіативності фразеологізмів, яка відображає глибинні лінгвокультурологічні процеси в англомовному юридичному просторі. The article examines the features of English phraseological units in the legal sphere of use. It also analyzes the functioning of phraseological units in legal English, their stability and variability. The aim of the study is to analyze some phraseological units used in the field of legal discourse. At this stage, our task is to prove the presence of expressive coloring in formalized legal English. The study used the method of linguistic description of phraseological units, including the methods of observation, interpretation and generalization, as well as methods of analysis of dictionary definitions of phraseological units and methods of structural- semantic, component, contextual analysis. To identify the meaning of phraseological units in legal discourse that is actualized in the process of communication was used the method of functional and discursive analysis. As a result of the study, we came to the conclusion that phraseological units in the legal discourse of the English language reflect cultural traditions, history, and attitudes toward the law among representatives of the Anglo- Saxon culture. In legal discourse, phraseological units perform the function of an intermediary between communicants. Phraseological units are an integral part of legal discourse and represent further study from the point of view of discursive, cognitive, semantic, and pragmatic approaches. Further study of phraseological units of legal discourse is of interest from the point of view of improving mutual understanding between communicants from different cultural and legal systems. The study of territorial and historical variability of phraseological units is the result of linguo-legal processes and can rightfully take its place among linguocultural studies.

2025-01-01T00:00:00Z Корольова, Тетяна Михайлівна Korolova, Tetiana Mykhailivna http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24612 2026-02-13T11:04:20Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Mechanisms of intonation patterns variability Authors: Корольова, Тетяна Михайлівна; Korolova, Tetiana Mykhailivna Abstract: У статті обговорюються механізми варіації інтонаційних моделей під час інтерпретації модальності в англійській мові. Проведено комплексний аналіз полісемії інтонаційних моделей ставлення з погляду її семантики та функцій. Аналізуються явища полісемії, синонімії, антонімії в інтонаційних засобах, які виражають модальні значення. Використання просодії для диференціації зазначених лексичних явищ є свідченням ізоморфізму різноманітних засобів мови. Паралелізм не розглядається як повна аналогія ступеня кореляції лексики та інтонації із семантикою. Характер кореляції в цих двох випадках принципово відрізняється за якістю та кількістю. По-перше, лексема сама по собі, номінально в рамках даної мовної системи, несе інформацію про семіологічну одиницю, яку вона описує, і часто служить формальною назвою цієї одиниці. Інтонема не несе номінальної інформації про семіологічну одиницю; Цей зв’язок може бути виражений лише опосередковано за допомогою лексичних засобів. По-друге, ступінь вивченості взаємозв’язку між лексичними та семіологічними одиницями, з одного боку (пор. вичерпно повні словники, що відображають різні аспекти цих зв’язків), і між інтонаційними та семіологічними одиницями, з іншого (пор. фрагментарні, несистематизовані та часто суперечливі дані про семантичну інформацію окремих інтонаційних моделей незалежно від конститутивних умов їх функціонування), є несумірним. По-третє, лексема в мовленні реалізується за допомогою сегментних засобів фонологічної системи, а варіативність надсегментних засобів не впливає на семантику цих одиниць. Інтонаційні одиниці утворюються завдяки контрастам надсегментних засобів, а їхня варіативність визначає семантику інтонем. The mechanisms of intonation models variation while interpreting attitudes in English are under discussion. A complex analysis of attitudinal intonation patterns polysemy from the point of view of its semantics and functions has been carried out. The phenomena of polysemy, synonymy, antonymy, etc. are analyzed in intonation means expressing modal meaning. This characteristic, typical to lexical units of the language, is the evidence of the isomorphism different means of speech. The parallelism is not regarded as a complete analogy in the degree of correlation of vocabulary and intonation with semantics. The nature of correlation in these two cases is fundamentally different in quality and quantity. Firstly, the lexeme in itself, nominally within the framework of a given language system, carries information about the semiological unit it describes, and often serves as the formal name of this unit. The intoneme does not carry nominal information about the semiological unit; this connection can only be expressed indirectly with the help of lexical means. Secondly, the degree of study of the relationship between lexical and semiological units, on the one hand (exhaustively complete dictionaries reflecting different aspects of these connections), and between intonation and semiological units, on the other (fragmentary, unsystematized and often contradictory data on the semantic information of individual intonation models, regardless of the constitutive conditions of their functioning), is incommensurate. Thirdly, the lexeme in speech is realized with the help of segmental means of the phonological system, and the variability of suprasegmental means does not affect the semantics of these units. Intonation units are formed due to contrasts of suprasegmental means and their variability determines the semantics of intonemes.

2025-01-01T00:00:00Z