DSpace Community:

Роль емоційних станів та механізмів психологічної адаптації у формуванні мотивів обману особистості

2026-06-25T08:58:04Z

Title: Роль емоційних станів та механізмів психологічної адаптації у формуванні мотивів обману особистості Authors: Косьянова, Олена Юріївна; Kosyanova, Olena Yuriivna; Алкан, Анна Abstract: Статтю присвячено емпіричному дослідженню ролі емоційних станів і механізмів психологічної адаптації у формуванні мотивів обману у жінок у другій фазі ранньої дорослості (30–40 років). Актуальність зумовлена зростанням психоемоційного навантаження в умовах воєнного стану в Україні та недостатнім вивченням зв’язку між адаптаційними механізмами й обманом у цій популяції. Мета – визначити роль депресії, тривожності, стресу та механізмів психологічного захисту у формуванні мотивів обману. Вибірку склали 40 жінок; застосовано три методики: «Шкала депресії, тривоги та стресу» (DASS) в адаптації І. Галицької, М. Кліманської, М. Перун; «Індекс життєвого стилю» Р. Плутчика, Г. Келлермана, Х. Р. Конте в адаптації Вассермана; «Види та мотиви обману» (Косьянова О. Ю.). Встановлено, що серед механізмів психологічної адаптації домінують інтелектуалізація (52,5% – високий рівень) та заперечення (40% – високий рівень), а провідними мотивами обману є захист від емоційного болю, приховання особистої інформації та захист стосунків. Виявлено статистично значущі кореляції: негативний зв’язок між стресом та інтелектуалізацією (r = –0,358; p < 0,05), позитивний між запереченням та інтелектуалізацією (r = 0,407; p < 0,01), а також сильні позитивні зв’язки між захисно-орієнтованими мотивами обману (r = 0,540–0,689; p < 0,001). Наукова новизна полягає в емпіричному обґрунтуванні захисно-адаптаційної функції обману у жінок в умовах хронічного стресу. Практична значущість – у можливості використання результатів для розробки програм психологічної підтримки жінок у кризових умовах. The article examines the role of emotional states and psychological adaptation mechanisms in forming deception motives in women during the second phase of early adulthood (aged 30–40). The relevance is determined by the increasing psychoemotional burden under martial law in Ukraine and insufficient study of the link between adaptation mechanisms and deception in this population. The aim was to determine how depression, anxiety, stress, and psychological defence mechanisms contribute to deception motives. Forty women participated; three instruments were applied: the Depression Anxiety Stress Scale (DASS 21, adapted by I. Halytska, M. Klimanska, M. Perun), the Life Style Index (R. Plutchik, H. Kellerman, H. R. Conte, adapted by Vasserman), and the «Types and Motives of Deception» questionnaire (O. Yu. Kosyanova). Intellectualisation (52.5% high level) and denial (40% high level) dominate among defence mechanisms; protection from emotional pain, concealment of personal information, and relationship protection are the leading deception motives. Significant correlations were found: a negative relationship between stress and intellectualisation (r = –.358, p < .05), a positive relationship between denial and intellectualisation (r = .407, p < .01), and strong positive associations among protective deception motives (r = .540–.689, p < .001). Scientifically, the study provides empirical evidence for the defensive-adaptive function of deception in women under chronic stress. Practically, the findings can inform psychological support programmes for women in crisis.

Скринінговий опитувальник схильності до метеочутливості

2026-06-25T08:23:24Z

Title: Скринінговий опитувальник схильності до метеочутливості Authors: Журавльова, Лариса Петрівна; Zhuravleva, Larysa Petrivna; Шевчук, А. Abstract: Актуальність проблеми зумовлена зростанням схильності до метеочутливості серед популяції. Дискомфортний фізичний стан, спричинений метеочутливістю, стає додатковим тягарем, що призводить до дестабілізації когнітивних функцій та мотиваційної сфери особистості. Проведений аналіз теоретичних та емпіричних досліджень засвідчив недостатність психодіагностичного інструментарію, за допомогою якого можна було б цілеспрямовано вивчати феномен метеочутливості та його особистісні кореляти. Мета дослідження: створити та валідизувати скринінговий опитувальник схильності до метеочутливості в контексті навчального середовища. Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел, метод моделювання, методи описової статистики та аналізу надійності шкал, а також конфірматорний факторний аналіз (CFA), розрахунок коефіцієнта альфа Кронбаха з метою кількісної обробки даних. Створено, валідизовано та описано авторський скринінговий опитувальник «Схильність до метеочутливості», який дозволяє діагностувати особливості вираженості метеочутливості у студентів та її особистісні кореляти. Зокрема, для діагностики психологічних чинників метеочутливості вважали важливим визначити схильність особистості до конформності та сензитивність до механізмів соціального впливу. На основі емпіричних даних розроблено та верифіковано факторну модель явища метеочутливості, яка включає два виміри: власне «схильність до метеочутливості» та «схильність до конформності». Модель пояснює 63,6% дисперсії даних і демонструє високу внутрішню узгодженість (α=0,771). Отримані результати підтверджують, що метеочутливість пов’язана з конформністю особистості та може досліджуватись у контексті психології. The relevance of the problem is determined by the growing proneness to meteosensitivity in the population. The physically uncomfortable condition caused by meteosensitivity becomes an additional burden leading to the destabilization of cognitive. functions and the motivational sphere of personality. The conducted analysis of theoretical and empirical studies demonstrated the insufficiency of psychodiagnostic instruments that could be used to purposefully investigate the phenomenon of meteosensitivity and its personality correlates. The aim of the study was to develop and validate a screening questionnaire of proneness to meteosensitivity in the context of the educational environment. Research methods: theoretical analysis of scientific sources, modeling, methods of descriptive statistics and scale reliability analysis, as well as confirmatory factor analysis (CFA), and the calculation of Cronbach’s alpha coefficient for quantitative data processing. An original screening questionnaire, “Proneness to Meteosensitivity,” was developed, validated, and described; it makes it possible to diagnose the characteristics of the severity of meteosensitivity in students and its personality correlates. In particular, for the diagnosis of the psychological factors of meteosensitivity, it was considered important to determine the individual’s proneness to conformity and sensitivity to mechanisms of social influence. Based on empirical data, a factor model of the phenomenon of meteosensitivity was developed and verified, including two dimensions: “proneness to meteosensitivity” proper and “proneness to conformity.” The model explains 63.6% of the variance in the data and demonstrates high internal consistency (α = 0.771). The obtained results confirm that meteosensitivity is associated with personality conformity and can be investigated in the context of psychology.

Особистісні адаптації здобувачів вищої освіти з різним рівнем тривожності

2026-06-25T08:16:44Z

Title: Особистісні адаптації здобувачів вищої освіти з різним рівнем тривожності Authors: Бутузова, Л.; Гавриловська, К. Abstract: Статтю присвячено дослідженню особливостей прояву особистісних адаптацій у студентів-першокурсників із різною тривожністю (n=157). Проаналізовано тенденції прояву тривожності у студентів-першокурсників, виявлено кореляційні взаємозв’язки з особистісними адаптаціями. Зафіксовано тенденцію до зростання рівня позитивного сприйняття власного психічного здоров’я в міру зниження тривожності студентів-першокурсників. Визначено шляхом порівняння груп студентів з високим, помірним та низьким рівнями тривожності, що особи з високим рівнем тривожності значно частіше використовують особистісні адаптації «Творчий-Мрійник» та «Грайливий-Опозиціонер», які допомагають їм справлятися з емоційним дискомфортом через відсторонення від соціального середовища чи пасивноагресивну поведінку. Встановлено позитивні зв’язки проявів тривожності майже з усіма особистісними адаптаціями (найтісніші: «Грайливий-Опозиціонер», «Блискучий-Скептик», «Творчий-Мрійник» та «Надреагуючий-Ентузіаст»). Особистісні адаптації у високому прояві забезпечують компенсаторну роль, допомагаючи студентам підтримувати емоційну стабільність у короткостроковій перспективі, проте не забезпечують тривалого ефекту для покращення їхнього психічного самопочуття, що відображається у погіршенні сприйняття власного психічного здоров’я. Студенти з низьким рівнем тривожності користуються ширшим арсеналом особистісних адаптацій та мають позитивніше сприйняття власного психічного здоров’я. This article examines the characteristics of personal adaptations among first-year students with varying levels of anxiety (n=157). Trends in the manifestation of anxiety among first-year students were analyzed, correlations with personal adaptations have been identified. A tendency toward an increase in the level of positive perception of one’s own mental health was observed as anxiety levels among first-year students decreased. It was determined by comparing groups of students with high, moderate, and low levels of anxiety, it was found that individuals with high anxiety levels significantly more often use the “Creative-Dreamer” and “Playful-Oppositionist” personal adaptations, which help them cope with emotional discomfort through withdrawal from the social environment or passive-aggressive behavior. Positive associations between anxiety manifestations and nearly all personal coping strategies were identified (the strongest being with “Playful-Oppositionist”, “Brilliant-Skeptic”, “Creative-Dreamer”, and “Overreacting-Enthusiast”). When highly developed, personal coping mechanisms play a compensatory role, helping students maintain emotional stability in the short term; however, they do not provide a lasting effect in improving their mental well-being, as reflected in a deterioration in their perception of their own mental health. Students with low levels of anxiety utilize a broader range of personal adaptations and have a more positive perception of their own mental health. Key words: JPAQ (Jones’s Personal Adaptations Questionnaire), personality adaptation, personal anxiety, mental health, situational (reactive) anxiety, anxiety, anxiousness.

Екзистенційні ресурси особистості у збереженні ментального здоров’я в кризових умовах

2026-06-24T12:33:44Z

Title: Екзистенційні ресурси особистості у збереженні ментального здоров’я в кризових умовах Authors: Бринза, Ірина В’ячеславівна; Brynza, Iryna Vyacheslavivna; Черненко, Наталія Миколаївна; Chernenko, Natalia Mykolaivna Abstract: У статті представлено результати емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення специфіки актуалізації екзистенціальних ресурсів особистості у збереженні ментального здоров’я в кризових умовах. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю поглибленого аналізу екзистенціальних ресурсів як важливого компонента ментального здоров’я, що забезпечує психологічну стійкість особистості в ситуаціях тривалого стресу, невизначеності та життєвих втрат. Особливе місце серед таких ресурсів посідають віра та надія, які виступають ключовими детермінантами адаптації та збереження психічної рівноваги в кризових обставинах. Обґрунтовано, що віра і надія не є абстрактними чи суто світоглядними категоріями, а функціонують як конкретні психічні ресурси, здатні підтримувати психологічну стійкість особистості. Віра розглядається як основа екзистенційного сенсу та внутрішньої опори, що сприяє збереженню ідентичності та цілісності «Я» в умовах втрати, травматичного досвіду або радикальної життєвої невизначеності. Надія, своєю чергою, постає як динамічний ресурс, орієнтований на майбутнє, який активізує пошук можливостей, підтримує мотиваційну сферу та сприяє конструктивному подоланню кризового досвіду. The article presents the results of an empirical study aimed at examining the specifics of the actualization of existential resources of the individual in maintaining mental health under crisis conditions. The relevance of the study is determined by the need for an in-depth analysis of existential resources as a key component of mental health, ensuring psychological resilience in situations of prolonged stress, uncertainty, and life losses. Among such resources, faith and hope occupy a central place, serving as critical determinants of adaptation and the preservation of psychological balance in crisis circumstances. It is substantiated that faith and hope are not merely abstract or purely ideological categories, but function as concrete psychological resources capable of supporting individual resilience. Faith is considered the foundation of existential meaning and internal support, contributing to the preservation of identity and the integrity of the self in conditions of loss, traumatic experience, or radical life uncertainty. Hope, in turn, is conceptualized as a dynamic resource oriented toward the future, which activates the search for opportunities, sustains motivational processes, and facilitates constructive coping with crisis experiences.