http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25093 2026-07-14T07:31:47Z 2026-07-14T07:31:47Z Товстуха, О. М. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/26274 2026-07-13T11:44:19Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Середовищний компонент системи професійної підготовки фахівців соціальної сфери до роботи з ветеранами війни Authors: Товстуха, О. М. Abstract: У науковій розвідці здійснено теоретичне обґрунтування сутності середовищного компонента системи професійної підготовки фахівців соціальної сфери до роботи з ветеранами війни. Актуальність дослідження зумовлена сучасними соціальними викликами, пов’язаними з необхідністю підготовки фахівців соціальної сфери, які будуть допомагати ефективній реадаптації ветеранів війни до мирного життя. Проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння поняття «освітнє середовище» та визначено його як інтегративний освітньо-практичний простір, у межах якого відбувається формування професійної готовності майбутніх фахівців через їх залучення до системи соціальних взаємодій, цінностей і практик. Визначено основні властивості освітнього середовища у підготовці фахівців до роботи з ветеранами війни, зокрема: адаптивність, відкритість, варіативність, гуманістичність, динамічність, інтерактивність, комунікативність, персоналізованість, пластичність, полісуб’єктність, практикоорієнтованість, синергетичність, технологічність та цілісність. Доведено, що саме ці характеристики забезпечують ефективність професійної підготовки, орієнтованої на реальні запити цільової групи. Запропоновано структурну модель середовищного компонента, яка охоплює такі види середовища: навчальне, родинно-сімейне, масмедійне, юнацько-молодіжне, інформаційно-інформатизаційне, просторово-локалізаційне та культурноестетичне. Розкрито їх зміст і роль у формуванні професійної компетентності майбутніх фахівців соціальної сфери. Акцентовано на взаємодії закладів вищої освіти з соціальними інституціями, громадами, громадськими організаціями та іншими стейкхолдерами як необхідній умові ефективної підготовки. This research provides a theoretical substantiation of the essence of the environmental component within the system of professional training of social work specialists for working with war veterans. The relevance of the study is determined by contemporary social challenges associated with the need to prepare social professionals capable of facilitating the effective readaptation of war veterans to civilian life. Modern scientific approaches to understanding the concept of “educational environment” are analyzed, and it is defined as an integrative educational and practical space within which the professional readiness of future specialists is formed through their involvement in a system of social interactions, values, and practices. The main properties of the educational environment in training specialists to work with war veterans are identified, including adaptability, openness, variability, humanistic orientation, dynamism, interactivity, communicativeness, personalization, plasticity, multi-subjectness, practice orientation, synergeticity, technologicality, and integrity. It is substantiated that these characteristics ensure the effectiveness of professional training oriented toward the real needs of the target group. A structural model of the environmental component is proposed, which includes the following types of environment: educational, family, mass media, youth, information and digital, spatial-local, and cultural-aesthetic environments. Their content and role in the formation of professional competencies of future social work specialists are revealed. Particular attention is paid to the interaction between higher education institutions and social institutions, communities, non-governmental organizations, and other stakeholders as a necessary condition for effective training.

2026-01-01T00:00:00Z Нохріна, Ірина Швед, Ольга http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/26271 2026-07-13T11:34:02Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Булінг та мобінг в умовах воєнного стану : наслідки та стратегії профілактики Authors: Нохріна, Ірина; Швед, Ольга Abstract: У статті досліджено явища булінгу, мобінгу та їх різновидів в умовах повномасштабного збройного вторгнення з акцентом на проблеми вимушено переміщеного населення в Україні. Метою статті є здійснення комплексного аналізу феноменології, форм прояву та наслідків булінгу, кібербулінгу, мобінгу та кібермобінгу в умовах воєнного стану, а також узагальнення сучасних стратегій профілактики й алгоритмів реагування для фахівців соціальної та педагогічної сфери. Методами дослідження є теоретичний аналіз наукових і нормативно-правових джерел, порівняльний метод, систематизація та узагальнення вітчизняного і зарубіжного наукового доробку з досліджуваної проблематики. Теоретичний аналіз джерельної бази показав, що в умовах воєнного стану булінг і мобінг набули нових форм і масштабів, а кібербулінг вийшов за межі освітнього середовища, набувши ознак гібридної загрози. Порівняльний аналіз чотирьох феноменів – булінгу, мобінгу, кібербулінгу та кібермобінгу дав змогу розмежувати їхні правові підстави, форми прояву та наслідки для постраждалих осіб. Обґрунтовано необхідність міждисциплінарної співпраці фахівців у галузі психології, педагогіки, соціальної роботи та права. З’ясовано, що ключовою умовою забезпечення психосоціальної безпеки вразливих категорій населення є впровадження травма-інформованих стратегій профілактики. Отримані результати мають практичне значення для розроблення ефективних механізмів протидії зазначеним явищам та формування державної соціальної політики у сфері захисту вразливих груп населення в умовах збройного конфлікту. У перспективі важливо розробити комплексні програми підтримки постраждалих осіб з урахуванням специфіки воєнного часу та досвіду міжнародної спільноти. This article examines the phenomena of bullying, mobbing and their various forms in the context of a full-scale armed invasion, with a focus on the problems faced by the internally displaced population in Ukraine. The aim of the article is to conduct a comprehensive analysis of the phenomenology, forms of manifestation and consequences of bullying, cyberbullying, mobbing and cybermobbing in a state of martial law, as well as to summarise current prevention strategies and response protocols for professionals in the social and educational sectors. The research methods include theoretical analysis of scientific and regulatory sources, the comparative method, and the systematisation and generalisation of domestic and foreign scientific literature on the subject under study. Theoretical analysis of the source base has shown that, under martial law, bullying and mobbing have taken on new forms and scales, whilst cyberbullying has moved beyond the educational environment, taking on the characteristics of a hybrid threat. A comparative analysis of the four phenomena – bullying, mobbing, cyberbullying and cybermobbing – made it possible to distinguish their legal grounds, forms of manifestation and consequences for the victims. The need for interdisciplinary cooperation between specialists in the fields of psychology, pedagogy, social work and law has been substantiated. It has been established that a key prerequisite for ensuring the psychosocial well-being of vulnerable population groups is the implementation of trauma-informed prevention strategies. The findings have practical significance for the development of effective mechanisms to counter these phenomena and for the formulation of state social policy regarding the protection of vulnerable population groups in the context of armed conflict. Looking ahead, it is important to develop comprehensive support programmes for affected individuals, taking into account the specificities of wartime and the experience of the international community.

2026-01-01T00:00:00Z Міхеєва, Оксана http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/26269 2026-07-13T11:28:40Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Соціальні комунікації у діяльності благодійних фондів щодо підтримки населення деокупованих територій Authors: Міхеєва, Оксана Abstract: Тенденція трансформації благодійної діяльності від спорадичних гуманітарних акцій до системного інституту соціального захисту дозволяє компенсувати дефіцит державних можливостей у регіонах, звільнених від окупації. Соціальна робота сучасних благодійних фондів спрямовується, передусім, на сприяння повноцінному відновленню життєдіяльності громад. У статті розглядається специфіка соціальних комунікацій у діяльності благодійних фондів щодо підтримки постраждалого населення на деокупованих територіях України в умовах повномасштабної війни та її наслідків. У рамках дослідження на основі комплексного підходу було проведено аналітичний збір первинної інформації про практичну діяльність провідних благодійних фондів, що функціонують у звільнених Херсонській, Донецькій та Харківській областях. На основі проблемного аналізу з’ясовано основні слабкі та сильні сторони діяльності фондів, а також специфіку соціальних комунікацій у її межах. Встановлено, що на деокупованих територіях, окрім традиційних основних форм соціальної роботи – матеріальної допомоги, медичної допомоги, освітніх програм, допомоги з житлом, особливої значущості набувають аспекти соціально-психологічної підтримки, реінтеграційної діяльності, цифрових послуг та правової підтримки. При цьому соціальні комунікації благодійних фондів розглядаються як стратегічна взаємодія з потенційними партнерами, донорами, бенефіціарами для інформування та укріплення довіри. Основними засобами соціальних комунікацій у даному ключі виділено медіа, соціальні мережі, подкастинг та PR-інструменти. У статті обґрунтовано необхідність впровадження цифрових технологій для підвищення ефективності координації соціальної допомоги на тлі загального переходу до людиноцентричної моделі соціальної роботи, з акцентом на індивідуальні потреби постраждалих. The tendency of transformation of charitable activities from sporadic humanitarian actions to a systemic institute of social protection allows to compensate for the deficit of state capabilities in the regions liberated from occupation. The social work of modern charitable foundations is aimed, first of all, at promoting the full restoration of the vital activity of communities The article examines the specifics of social communications in the activities of charitable foundations in support of the affected population in the deoccupied territories of Ukraine in conditions of a full-scale war and its consequences. As part of the study, based on a comprehensive approach, an analytical collection of primary information on the practical activities of leading charitable foundations operating in the liberated Kherson, Donetsk and Kharkiv regions was carried out. Based on the problem analysis, the main weaknesses and strengths of the foundations’ activities were identified, as well as the specifics of social communications within them. It was established that in the deoccupied territories, in addition to the traditional main forms of social work - material assistance, medical assistance, educational programs, housing assistance, aspects of socio-psychological support, reintegration activities, digital services and legal support are of particular importance. At the same time, social communications of charitable foundations are considered as strategic interaction with potential partners, donors, beneficiaries to inform and strengthen trust. The main means of social communications in this regard are the media, social networks, podcasting and PR tools. The article substantiates the need to introduce digital technologies to increase the efficiency of social assistance coordination against the background of a general transition to a people-centered model of social work, with an emphasis on the individual needs of victim.

2026-01-01T00:00:00Z Коба, Лариса http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/26267 2026-07-13T11:24:13Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Соціальна робота загальноосвітньої середньої школи як чинник формування правомірної поведінки підлітків Authors: Коба, Лариса Abstract: У сучасних умовах трансформації суспільства, зростання соціальних ризиків і ускладнення процесів соціалізації особливої актуальності набуває проблема формування правомірної поведінки підлітків. Аналіз наукових досліджень засвідчує, що проблема профілактики правопорушень підлітків розглядається у межах соціальної педагогіки, психології, кримінології та соціальної роботи. Водночас потребує подальшого осмислення питання визначення ролі соціальної роботи школи як системного чинника формування правомірної поведінки підлітків. Метою статті є обґрунтування соціальної роботи закладу загальної середньої освіти як чинника формування правомірної поведінки підлітків та визначення її основних змістових і функціональних характеристик. Для досягнення поставленої мети було використано комплекс взаємодоповнювальних методів дослідження. Теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація) застосовано для вивчення наукових підходів до профілактики правопорушень підлітків і визначення сутності соціальної роботи школи як чинника формування правомірної поведінки. Системний метод забезпечив розгляд соціальної роботи школи як цілісного процесу, що включає взаємопов’язані компоненти, суб’єкти та рівні впливу. Середовищний підхід використано для аналізу ролі освітнього середовища у формуванні поведінкових установок підлітків, а ресурсний – для обґрунтування необхідності активізації внутрішніх і зовнішніх ресурсів особистості. У ході дослідження встановлено, що соціальна робота загальноосвітньої середньої школи виконує низку взаємопов’язаних функцій, серед яких провідними є профілактична, виховна, корекційно-розвивальна та координаційна. Профілактична функція спрямована на запобігання правопорушенням і девіантній поведінці, виховна – на формування ціннісних орієнтацій, корекційно-розвивальна – на подолання поведінкових відхилень, координаційна – на узгодження дій усіх суб’єктів освітнього процесу. Отримані результати дозволяють стверджувати, що соціальна робота загальноосвітньої середньої школи є не лише складником освітнього процесу, а й важливим чинником формування правомірної поведінки підлітків. Її ефективність визначається системністю, комплексністю та орієнтацією на особистість підлітка як активного суб’єкта соціальної взаємодії. Перспективи подальших досліджень пов’язані з експериментальною перевіркою ефективності запропонованих підходів та розробленням практичних рекомендацій щодо їх упровадження. In today’s context of societal transformation, rising social risks, and increasingly complex socialization processes, the issue of fostering lawful behavior among adolescents has become particularly relevant. An analysis of scientific research indicates that the problem of preventing juvenile delinquency is addressed within the fields of social pedagogy, psychology, criminology, and social work. At the same time, the question of defining the role of school social work as a systemic factor in shaping lawful behavior among adolescents requires further consideration. The purpose of this article is to justify the role of social work in general secondary education institutions as a factor in shaping lawful behavior among adolescents and to define its main substantive and functional characteristics. To achieve the set goal, a set of complementary research methods was used. Theoretical methods (analysis, synthesis, generalization, systematization) were applied to study scientific approaches to the prevention of adolescent offenses and to define the essence of school social work as a factor in shaping lawful behavior. The systemic method ensured the consideration of school social work as a holistic process comprising interrelated components, actors, and levels of influence. The environmental approach was used to analyze the role of the educational environment in shaping adolescents’ behavioral attitudes, while the resource-based approach was employed to justify the need to activate an individual’s internal and external resources. The study found that social work in general secondary schools performs a number of interrelated functions, the primary ones being preventive, educational, corrective-developmental, and coordinating. The preventive function is aimed at preventing offenses and deviant behavior; the educational function – at shaping value orientations; the corrective-developmental function – at overcoming behavioral deviations; and the coordinating function – at harmonizing the actions of all participants in the educational process. The results obtained allow us to assert that social work in general secondary schools is not only a component of the educational process but also an important factor in shaping lawful behavior among adolescents. Its effectiveness is determined by its systematic nature, comprehensiveness, and focus on the adolescent as an active participant in social interaction. Prospects for further research involve experimentally testing the effectiveness of the proposed approaches and developing practical recommendations for their implementation.

2026-01-01T00:00:00Z