<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Collection:</title>
  <link rel="alternate" href="http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/23335" />
  <subtitle />
  <id>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/23335</id>
  <updated>2026-04-05T23:10:34Z</updated>
  <dc:date>2026-04-05T23:10:34Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Нейропсихологічна діагностика та нейрокорекційна робота щодо подолання мовленнєвих порушень у пацієнтів з ураженням головного мозку в гострому періоді</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24268" />
    <author>
      <name>Чепуренко, Г. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Бабаян, Ю.О.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24268</id>
    <updated>2025-12-18T14:20:28Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Нейропсихологічна діагностика та нейрокорекційна робота щодо подолання мовленнєвих порушень у пацієнтів з ураженням головного мозку в гострому періоді
Authors: Чепуренко, Г. В.; Бабаян, Ю.О.
Abstract: Сучасна психологія розглядає мовлення як спілкування, тобто як складну&#xD;
та специфічно організовану форму свідомої діяльності, в якій бере участь суб'єкт,&#xD;
що формулює мовленнєвий вислів, з одного боку, і суб'єкт, який його сприймає,&#xD;
з іншого боку.&#xD;
Це є експресивне мовлення, яке починається з мотиву висловлювання,&#xD;
спільної думки, і кодується потім за допомогою внутрішнього мовлення в&#xD;
мовленнєві схеми, що трансформуються в розгорнуте мовлення .&#xD;
Також це імпресивне мовлення, яке проходить зворотний шлях, від сприйняття&#xD;
потоку чужого мовлення та декодування його через аналіз, виділення суттєвих&#xD;
елементів та скорочення сприйманого мовленнєвого висловлювання до деякої&#xD;
мовленнєвої схеми, що трансформується далі за допомогою внутрішнього&#xD;
мовлення. Цей складний шлях закінчується декодуванням мотиву, що стоїть за&#xD;
висловлюванням. Очевидно, що така мовленнєва діяльність (як експресивна, так&#xD;
і імпресивна) є найскладнішим психологічним утворенням.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Особливості застосування когнітивно-поведінкової терапії у роботі з депресивним синдромом при постсресових розладах</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24266" />
    <author>
      <name>Цюпак, Н. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мельничук, Ірина Валентинівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Melnychuk, Iryna Valentynivna</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24266</id>
    <updated>2025-12-18T14:13:44Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Особливості застосування когнітивно-поведінкової терапії у роботі з депресивним синдромом при постсресових розладах
Authors: Цюпак, Н. В.; Мельничук, Ірина Валентинівна; Melnychuk, Iryna Valentynivna
Abstract: Посттравматичний стресовий розлад є серйозне психоемоційне&#xD;
порушення, що виникає як наслідок переживання екстремальних&#xD;
психотравмуючих подій. З огляду на реалії сьогодення, коли значна частина&#xD;
населення України зазнала воєнних дій, втрати близьких, руйнування житла чи&#xD;
переселення, кількість осіб з посттравматичним стресовим розладом суттєво&#xD;
зростає. Особливої уваги потребує категорія військовослужбовців та ветеранів,&#xD;
серед яких посттравматичний стресовий розлад супроводжується вираженим&#xD;
депресивним синдромом. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я,&#xD;
понад 30% осіб із посттравматичним стресовим розладом мають стійкі симптоми&#xD;
депресії, що істотно впливає на їхню здатність до соціального функціонування.&#xD;
У зв’язку з цим особливо актуальним стає пошук і впровадження ефективних&#xD;
психотерапевтичних інтервенцій. Серед різноманітних методів психокорекції&#xD;
особливе місце посідає когнітивно-поведінкова терапія, яка вважається одним із&#xD;
найефективніших напрямів сучасної психотерапії.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Комплексний підхід щодо нейрореабілітації військових</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24264" />
    <author>
      <name>Цимбалюк, А. Є.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мельничук, Ірина Валентинівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Melnychuk, Iryna Valentynivna</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24264</id>
    <updated>2025-12-18T14:07:02Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Комплексний підхід щодо нейрореабілітації військових
Authors: Цимбалюк, А. Є.; Мельничук, Ірина Валентинівна; Melnychuk, Iryna Valentynivna
Abstract: Проблема вивчення комплексного підходу щодо нейрореабілітації&#xD;
військовослужбовців полягає у відсутності єдиної системи, щоб інтегрувала&#xD;
медичні, психологічні, соціальні та когнітивні методи відновлення. В Україні&#xD;
нині бракує чітко визначених стандартів, фахівців міждисциплінарного профілю,&#xD;
а також належної ресурсної бази для реалізації повноцінних програм.&#xD;
Реабілітація часто здійснюється фрагментарно, без належної координації між&#xD;
спеціалістами, що значно знижує ефективність втручань.&#xD;
Крім того, поширеним є недооцінювання когнітивних наслідків бойового&#xD;
стресу, стигматизація психічних порушень, а також недостатнє залучення родин&#xD;
військових до процесу відновлення [1, 2].&#xD;
Усе це ускладнює як практичне впровадження комплексного підходу, так і його&#xD;
глибоке наукове вивчення. Брак системної підтримки з боку держави, обмежене&#xD;
фінансування та відсутність належного моніторингу результатів реабілітації&#xD;
перешкоджають розробці ефективних моделей допомоги, що б відповідали як&#xD;
індивідуальним потребам військовослужбовців, так і сучасним вимогам&#xD;
нейропсихологічної науки [3].</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Особливості прояву синдрому посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців ЗСУ та їх нейрореабілітація</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24261" />
    <author>
      <name>Бабко, Ю. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Штученко, І. Є.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24261</id>
    <updated>2025-12-18T13:54:48Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Особливості прояву синдрому посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців ЗСУ та їх нейрореабілітація
Authors: Бабко, Ю. В.; Штученко, І. Є.
Abstract: Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є складним психічним&#xD;
розладом, що виникає у відповідь на надзвичайно сильний травматичний досвід.&#xD;
Для військовослужбовців Збройних сил України (ЗСУ), які беруть участь у&#xD;
бойових діях, ризик розвитку ПТСР є особливо високим через постійне&#xD;
перебування в умовах загрози життю, свідчення жорстокості, втрату побратимів,&#xD;
фізичні та психологічні травми. Розуміння особливостей прояву ПТСР та&#xD;
специфіки нейрореабілітації таких військовослужбовців є надзвичайно важливим&#xD;
у контексті забезпечення їхнього психічного здоров’я та успішної інтеграції в&#xD;
мирне життя.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

