Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/876
Назва: Scientific and methodological context of the issue of tutors’ professional training in the higher education system of ukraine
Інші назви: Науково-методичний контекст проблеми фахової підгототвки тьюторів у системі вищої освіти України
Автори: Solonenko, A. M.
Poznanska, O. V.
Popeleshko, Yu. I.
Солоненко, А. М.
Познанська, О.В.
Попелешко, Ю. І.
Ключові слова: tutor
tutor activity
pedagogical innovations
training
competence
тьютор
тьюторська діяльність
педагогічні інновації
підготовка
компетентність
Дата публікації: 2017
Видавництво: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Бібліографічний опис: Солоненко, А. М. Науково-методичний контекст проблеми фахової підгототвки тьюторів у системі вищої освіти України / А. М. Солоненко, О. В. Познанська, Ю. І. Попелешко // Наука і освіта : наук.-практ. журнал . – 2017. – № 4. – С. 153-159.
Короткий огляд (реферат): The article reveals the problem of tutors' professional training in the higher education system of Ukraine. According to the plan of research work of scientific-pedagogical project “Tutor School of Excellence” on the basis of Melitopol Bohdan Khmelnytskyi State Pedagogical University the diagnostics of scientific and pedagogical staff readiness for innovation was carried out. 186 people participated in the study who were divided into two experimental groups (EG 1.1 and EG 1.2) and two control groups (CG 1.1 and CG 1.2). The research work consisted of three stages: explorative-theoretical, experimental, and consolidating. In order to determine the readiness for innovative activity of the teaching staff the questionnaires and diagnostic techniques “The methods of determining the teacher’s ability to self-development” (by I. Dychkivska), “The map of pedagogical evaluation (selfevaluation) of teacher’s ability to innovate activity” (O. Marmaza) were used. The results of the research proved that the system of tutors’ training should involve three interconnected blocks: the target, content-operational and resulting ones. The analysis of the results of the formative experiment has shown that in experimental groups, where the purposeful professional training of pedagogues for tutor activity was delivered, the overall index of the level of readiness for this type of activity increased from low to high. In the control groups it has increased from low to medium. In terms of higher education modernization in Ukraine, the creation of conditions for the organization of the innovation process is essential. This requires the training of tutors who will acquire the skills of facilitation and tutor excellence. Thus, in the process of transition of educational institutions into a new qualitative state of functioning, the leading role belongs to the development and implementation of pedagogical innovations, by efforts of professionally competent, psychologically well-prepared, creative teaching staff in collaboration with scientists. Moreover, thisp rocess of practice and theory interconnection in pedagogy is inseparable.На сучасному етапі розвитку вітчизняної освіти пріоритетним завданням стає досягнення якісно нового рівня підготовки тьюторів, що демонструють здатність до безперервної самоосвіти й самовдосконалення у сфері професійної діяльності. Практична ефективність тьюторської діяльності залежить насамперед від готовності педагогів впровадити її на організаційному та науково-методичному рівнях. Одним із проявів тьюторської майстерності є перехід на вищий рівень суспільного розвитку з орієнтацією на інноваційний потенціал науково-педагогічних працівників. Мета статті – визначити науково-методичний контекст проблеми фахової підготовки тьюторів у системі вищої освіти України. Для реалізації мети використано комплекс сучасних загальнонаукових методів: теоретичні методи – аналіз (історичний, порівняльний), синтез, узагальнення, зіставлення, що послугували вивченню літературних джерел, законодавчої й нормативно-правової бази, досвіду фахової підготовки тьюторів; емпіричні методи обсерваційні (пряме й непряме спостереження, методи експертного оцінювання та самооцінювання); ранжування; діагностичні (анкетування, експертне опитування, бесіди), що допомогли з’ясувати рівень сформованої готовності науково-педагогічних працівників до тьюторської діяльності; методи експериментально-теоретичного рівня – експементальна перевірка ефективності науково-методичних засад фахової підготовки тьюторів у системі вищої освіти України; методи математичної статистики, застосовані для опрацювання отриманих даних і вивчення кількісних залежностей між аналізованими явищами і процесами. Результати формувального етапу експерименту засвідчили ефективність організаційно-педагогічних умов готовності науково-педагогічних працівників до тьюторської діяльності. Одержані кількісні дані наприкінці формувального етапу в порівняльному аспекті з кількісними показниками констатувального етапу дослідження дали змогу зафіксувати позитивну динаміку: в експериментальних групах слу- хачів узагальнений показник рівня готовності до названого виду діяльності зріс із низького до високого; у контрольних групах – із низького до середнього. Отже, кількісний та якісний аналіз результатів експериментальної роботи підтвердили доцільність впровадження запропонованої системи заходів професійної підготовки тьюторів.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/876
ISSN: 2311-8466
Розташовується у зібраннях:2017

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Солоненко А. М..pdf593.27 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.