Please use this identifier to cite or link to this item: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/81
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorЧуйко, Олена Василівна-
dc.contributor.authorChuiko, Olena-
dc.date.accessioned2018-08-14T07:20:43Z-
dc.date.available2018-08-14T07:20:43Z-
dc.date.issued2018-
dc.identifier.citation// Наука і освіта. – 2018. – №1. – С. 54-59.uk
dc.identifier.issn2311-8466-
dc.identifier.uridspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/81-
dc.description.abstractСтаття присвячена дослідженню особистісної зрілості студентів соціономічного фаху як головної детермінанти професійної підготовленості. Ця вимога посилюється через появу у суспільстві запиту на випускника, який здатен швидко адаптуватись до динамічних змін сьогодення, усвідомлювати міру особистої відповідальності в ситуації функціонування людини в умовах кризи, гнучко реагувати на появу нових клієнтських груп, включатися у нові професійні практики з психосоціальної реабілітації населення. Стаття розкриває результати емпіричного дослідження, спрямованого на вияв динаміки становлення особистісних структур в контексті ранньої професіоналізації. Передбачається, що несформованість особистісної зрілості як інтегративного особистісного новоутворення у студентів соціономічного фаху стає бар’єром у ситуації виконання професійних задач. Дослідження проводилося за допомогою таких методик: тест «Смисложиттєві орієнтації» (СЖО) Д. Крамбо і Л. Махолика у модифікації Д. О. Леонтьєва; методика дослідження самоставлення (МДС) С. Р. Пантелєєва; 16 факторний PF-опитувальник Р. Кеттелла; тест життєстійкості С. Мадді (адаптація Д. О. Леонтьєва, О. І. Рассказова); методика дослідження рівня комунікативної толерантності В. В. Бойка, авторська анкета. У результаті дослідження було виявлено статистично значимі зв’язки в особливостях та динаміці ціннісно-смислових, комунікативних, саморегулятивних, когнітивних підструктур, які мають тенденцію до поступового «професійного забарвлення». Виявлено, що визрівання особистісних структур має неоднорідний та нерівномірний характер. Найшвидше «професіоналізуються» комунікативні та саморегулятивні структури психіки. Натомість, аксіологічні структури вирізняються певними протиріччями. Поряд зі здатністю до цілепокладання, самостійністю і спрямованістю на майбутнє мають місце амбітність, прожектерство, відірваність від реальних потреб і запитів соціуму. Відзначається, що велику роль у особистісному становленні фахівців відіграє досвід включення студентів у різні соціальні практики, які володіють професійним змістом: волонтерську та громадську діяльність, тренінгові групи та соціальні акції, у розробку соціальних проектів та перфоменсні форми активності. Здійснюється аналіз емпірично зафіксованого періоду, названого «кризою бакалавра», який пояснюється відсутністю сформованої готовності випускника бакалаврату до включення у професійні практики у галузі охорони психічного здоров’я. The paper aims to research personal maturity of students majoring in socionomy as a main determinant of their professional competency. This is due to the fact the modern society requires graduates able to adapt to the dynamic changes of the present, to realize the extent of personal responsibility in a situation of human functioning in a crisis period, to respond to the emergence of new client groups, etc. The article reveals the results of the carried out empirical research aimed at revealing the students’ (n=227) personal growth dynamics in the context of early professionalization. It is assumed that personal immaturity can become a barrier in fulfilling professional duties. The following research methods were applied: Purpose-in-Life Test by Crumbaugh & Maholick in the modification of D. Leontiev; SelfAttitude Inventory by S. Panteleyev; 16PF Questionnaire by R. Cattell; S. Maddi’s Viability Test (in the adaptation of D. Leontiev and O. Rasskazov); Communicative Tolerance Test by V. Boiko. As a result of the conducted research, statistically significant correlations have been found between the features and dynamics of value-semantic, communicative, self-regulatory, cognitive substructures. It has been revealed that the maturation of personal structures is heterogeneous. Communicative and self-regulatory structures of the psyche become “professionalized” faster than the other ones. Instead, axiological structures are characterized by certain contradictions. Along with the ability for goal-setting, independency and focus on the future, there is ambition, projection, and detachment from real society needs and demands. The great role in the personal growth of specialists is played by their experience of participation in various profession-related social work: volunteer and community activities, training groups and social events, social projects and performances. The empirically distinguished so called Bachelor’s crisis period is explained by the lack of readiness of a graduate to be included in professional practice according to his/her major, which is due to the fact in the modern society Bachelor’s degree is considered as undergraduate education.uk
dc.language.isootheruk
dc.publisherПівденноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинськогоuk
dc.subjectособистісна зрілістьuk
dc.subjectособистісні структуриuk
dc.subjectрання професіоналізаціяuk
dc.subjectкриза бакалавраuk
dc.subjectсоціальні практикиuk
dc.subjectЯ-концепція особистості молодої людиниuk
dc.subjectpersonal maturityuk
dc.subjectpersonal structuresuk
dc.subjectearly professionalizationuk
dc.subjectBachelor’s crisisuk
dc.subjectsocial practicesuk
dc.subjectself-concept of a young personuk
dc.titleДинаміка становлення особистісних новоутворень у студентів соціономічного фахуuk
dc.title.alternativePersonal growth dynamics in students of socinomic fielduk
dc.typeArticleuk
Appears in Collections:2018

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
7. Олена Василівна Чуйко.pdf569.9 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.