Teachers’ social intelligence examination

Abstract

The paper deals with the issue of social intelligence as a psychological characteristic of teacher’s personality, which forms the basis of his/her professionally significant qualities. Social intelligence is considered as integral intellectual ability, which ensures the success of social adaptation, the effectiveness of pedagogical interaction, includes the ability to cognize and predict the behavior of the educational process participants, understand and manage their own emotions and emotions of others. The cognitive, empathic and communicative-organizational criteria, which are interrelated and interdependent components of the structure of social intelligence, have been distinguished. The diagnostic toolkit is presented, according to which the results of experimental research on the development of teachers’ social intelligence, are revealed. У статті актуалізується проблема соціального інтелекту (СІ) як психологічної характеристики особистості педагога, що становить основу його професійно значущих якостей. Мета полягає у дослідженні розвитку соціального інтелекту педагогів. СІ розглядається як інтегральна інтелектуальна здатність педагогів, яка забезпечує успішність соціальної адаптації, ефективність педагогічної взаємодії та професійної реалізації, включає здатність пізнання і прогнозування поведінки учасників навчально-виховного процесу, розуміння й управління власними емоціями та емоціями інших, здійснення комунікативно-організаційної діяльності. Виокремлено когнітивний, емпатійний і комунікативно-організаційний критерії, що є взаємозв’язаними та взаємообумовленими складовими структури СІ педагогів. Когнитивний критерій характеризує рівень здатності передбачати наслідки поведінки учасників взаємодії в певній ситуації, логічного узагальнення, виділення загальних суттєвих ознак у різних невербальних реакціях людини, розуміння змін вербальних реакцій залежно від контексту ситуації, логіку розвитку ситуації взаємодії. Емпатійний критерій виявляє здатність до розуміння й управління емоціями, внутрішнього світу іншої людини, емоційної чутливості, емпотійного сприйняття. Комунікативно-організаційний критерій характеризується відкритістю у спілкуванні, контактністю, здатністю до ефективної взаємодії. У дослідженні взяли участь 97 педагогів загальноосвітніх шкіл міста Одеси та області, з досвідом педагогічної роботи від 8 до 35 років. Респондентів було розподілено у довільному порядку на дві групи: експериментальна і контрольна. Подано діагностичний інструментарій, за яким виявлені результати експериментального дослідження з розвитку СІ педагогів. Репрезентована комплексна програма розвитку СІ педагогів, яка складалась з діагностичного, практичного і рефлексійного блоків, реалізовувалась через групові та індивідуальні форми роботи. Зміст програми вміщував: метод соціально-психологічного навчання (АСПН), тренінг з розвитку СІ, майстер-класи, консультування, психодіагностика, презентація особистісних досягнень, ведення щоденників особистісно-професійного зростання, особистісно-професійний проект, самоосвіту. Експериментальне дослідження виявило зміни, що відбулися у розвитку СІ педагогів в експериментальній групі, вони є достовірними, статистично значущими та відбулися внаслідок впровадження комплексної програми, що є доказом її ефективності.