Міфопоетика в романі Валерія Шевчука

Abstract

Розглянувши цілісну систему міфопоетики в романі Валерія Шевчука «Око Прірви», ми бачимо, що дихання вічного, міфічного передається за допомогою різного роду прихованих натяків, що знаходить своє вираження в символічних образах, розгорнутих метафорах, багатозначних епітетах, стилістичних і ритмо-музичних рішеннях. Міфопоетика завжди алюзійна: натяки й аналогії – її хліб насущний. А відсилають вони до важливих природних і культурних констант – загальновідомих місць, часу, легенд, до загальнолюдських понять. Використання міфопоетичного прийому дозволяє автору стисло зафіксувати у творі значний обсяг існуючого культурного змісту, розширивши наративний хронотоп розповіді, свідомого експериментувати у царині міфотворення.