Принципи організації, завдання та методи надання психологічної допомоги біженцям на базі дитячих оздоровчих закладів

Abstract

Forced refugees form a victim group of population. Children, women, elderly people and disabled people are in the greatest need for attention. Their accommodation in camps and health resort institutions raises some questions to the staff and volunteers as to how to provide these special categories of people with help, what tasks should be set in terms of psychological rehabilitation, which methods should be used to resolve these problems taking into account the lack of specialists, resources, time for individual and group psychological work. It is referred to the priority of self- and also mutual help aimed at normalizing mental state, correction of disorders caused by stress, recovery of capacity for productive activity, interaction with other people, forming realistic plans for the future, the formation of children’s qualities and abilities that will be needed in the future: the formation of tolerant attitude towards different views; assertiveness as the ability to assert one’s rights and interests without appealing to violence; the ability for intercultural dialogue, collaboration, overcoming aggressive egoism, indifference to surrounding people; the ability to differentiate attempts to manipulate people by means of cunning, bluff or bribery and stand against them as a matter of principle. Вимушені біженці – одна з найбільш віктимних категорій населення. Найбільшої уваги потребують діти, жінки, люди похилого віку та особи з особливими потребами. Їх розміщення в таборах та санаторно-курортних закладах ставить перед персоналом та волонтерами питання: як допомогти цим особливим категоріям людей, які завдання доцільно ставити в плані психологічної реабілітації, якими методами їх можна вирішити, враховуючи брак фахівців, ресурсів, часу для проведення індивідуальної та групової психологічної роботи. Йдеться про пріоритет само- та взаємодопомоги з метою нормалізації психічного стану, коригування розладів, спричинених стресами, відновлення здатності до продуктивної діяльності, взаємодії з оточуючими, формування реалістичних планів на майбутнє, формування у дітей тих якостей та умінь, які будуть потрібні у майбутньому.