Adjustment of the Inclusive Education Legal Insurance in Ukraine to International Norms and Standards

Abstract

An analysis of the legal insurance of implementation of the inclusive education system in Ukraine has been performed in the article. Special attention is paid to the world experience, especially to recommendatory norms of the UN concerning the rights of children with special needs for education. It has been emphasized that the Standard rules of equal opportunities assurances for disabled, worked out by the UN are not an imperative norm, but recommendatory. However, most of the democratic legal states and Ukraine in particular, review these Rules as a distinct pointer, which should be followed. The peculiarities of the inclusive education at secondary educational establishments have been substantiated. The creation of the inclusion resource centres has been suggested. It has been proved that the improvement of the national legislation takes place in accordance with international norms and standards of the inclusive education legal assurance. Метою статті є аналіз правового забезпечення запровадження системи інклюзивної освіти в Україні та її відповідності міжнародним нормам і стандартам. Методологічною базою аналізу правового запровадження системи інклюзивної освіти в Україні є забезпечення сукупності методів та принципів міжнародних стандартів, обговорення експертами Інституту законодавства Верховної Ради України та методики оцінки якості інклюзивної освіти, що застосовують міжнародні спеціалісти. Емпіричне дослідження виконувалося за допомогою методики, яка комплексно поєднує підходи різних методів експертної оцінки, зокрема використано комбінацію процедур індивідуального та колективного оцінювання. Дослідження проходило в 3 етапи. Попередній етап – збір та аналіз інформації про стан інклюзивної освіти в Україні та у зарубіжних країнах – методом кабінетного дослідження та опитування експертів, які доповнюють зібрану з відкритих джерел інформацію. Основний етап – опитування ключових учасників процесу впровадження інклюзивної освіти: вчителів/вихователів та представників адміністрацій загальноосвітніх, пілотних та спеціальних шкіл та НВК; батьків дітей з особливими потребами, які навчаються в спеціальних школах. Заключний етап – узагальнюючий аналіз результатів, обговорення результатів в експертному колі та обґрунтування пропозицій. Україна за період незалежності активно долучилася до запровадження в національне законодавство міжнародних норм і стандартів щодо організації інклюзивної освіти й забезпечення права людей з особливими потребами на освіту. Чинні правові норми загалом відповідають кращим зарубіжним аналогам та враховують основні вимоги міжнародних актів. Разом із тим в Україні помітний певний дисбаланс нормативного і методичного забезпечення інклюзивної освіти – більшість нормативно-правових актів присвячено забезпеченню інклюзивної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах і системі середньої освіти, натомість інклюзивна освіта у вищих навчальних закладах регламентована лише фрагментарно. Також відзначається недостатність спеціального персоналу педагогічних і медичних працівників, а також роз’яснювальної роботи серед населення й учасників навчально-виховного процесу щодо необхідності активного залучення людей з особливими потребами не лише до навчання, а й активного школярського та студентського життя. Відповідні норми та заходи мають бути закріплені й передбачені у ході подальшого удосконалення правового забезпечення інклюзивної освіти.