Please use this identifier to cite or link to this item: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6428
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorВарецька, Олена-
dc.date.accessioned2020-02-06T13:41:59Z-
dc.date.available2020-02-06T13:41:59Z-
dc.date.issued2017-
dc.identifier.citationVaretska O. Personal and Professional Component of Primary School Teachers’ Social Competence: its Development in Postgraduate Education / O. Varetska // Наука і освіта. - 2017. - №8. - С. 104-115.uk
dc.identifier.uridspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6428-
dc.description.abstractThe importance of the issue results from socio-economic challenges, European integration changes, the increasing role of the individual in social processes, the significance of individual social and professional skills and abilities associated with the permanent reforms in education, including primary education, lack of social competence-based programs for future primary school teachers in higher educational institutions, dominance of active teachers who entered the stage of professional development which can be called “conservation” and thus, require continuous training and skills improvement. The goal of the article is to highlight the results concerning one of the six components of primary school teachers’ social competence, namely, personal and professional component in the process of postgraduate education, showing extensive potential of the system described to create appropriate facilities. It has been found out that the development of various components is unbalanced. It has been proved that there is positive dynamics of output and outcomes concerning the levels of the development of personal and professional component of social competence of the participants in the experimental group compared to those in the control group. The comparison of generalized arithmetic average results of the groups demonstrates substantial differences and points to the significant changes that occurred during the formative stage of pedagogical experiment, and thus proves the postgraduate education potential to create appropriate conditions for sustainable development. Актуальність проблеми зумовлена соціально-економічними викликами, євроінтеграційними змінами, зростанням ролі особистості в суспільних процесах, її соціально-професійних якостей і здібностей на тлі перманентних реформувань освіти, зокрема й початкової, недостатньої орієнтованості програм підготовки майбутніх вчителів початкової школи у вищих навчальних закладах на формування соціальної компетентності, суттєвого переважання кількості працюючих учителів, які увійшли у стадію професійного розвитку «збереження» і «зниження», й відповідно, необхідністю постійної перепідготовки й підвищення їхньої кваліфікації. Метою статті є висвітлення результатів розвитку одного із шести компонентів соціальної компетентності вчителя початкової школи – особистісно-професійного у післядипломному освітньому процесі, доведенні широких можливостей цієї системи щодо створення відповідних сприятливих умов. Для досягнення поставленої мети використано такі методи: педагогічне спостереження, педагогічний експеримент для визначення вихідного та кінцевого рівнів розвитку соціальної компетентності учителів початкової школи з метою вирішення проблеми, зняття суперечностей; анкетування щодо предмету дослідження й одержання інформації про фактичний стан справ; тестування – для з’ясування рівня соціально-психологічних і соціально-педагогічних знань учителя, а також їхньої відповідності певним нормам шляхом аналізу способів виконання низки спеціальних стандартизованих завдань; самоаналіз та самооцінка учителем власних соціально-професійних здібностей, соціально-педагогічної та соціально-технологічної готовності до підвищення рівня соціальної компетентності в післядипломному процесі; експертна оцінка для об’єктивного оцінювання й характеристики явища, яке вивчається; метод моделювання – для розроблення структурно-функціональної моделі, за допомогою якої уточнювали сутність і характеристики досліджуваного процесу; математичні й статистичні методи для опрацювання фактичного матеріалу дослідження й оцінювання його результатів, доповнення якісних результатів науково-дослідної роботи кількісними. Описано деякі із заходів щодо підвищення ефективності розвитку соціальної компетентності у комплексному пролонгованому процесі упродовж п’яти років у формальній, неформальні та інформальній освіті. Виявлено нерівномірність розвитку різних компонентів, позитивну динаміку вихідних і кінцевих результатів за рівнями розвиненості особистісно-професійного компонента соціальної компетентності в учасників експериментальної групи у порівнянні з контрольною. Зіставлення середньоарифметичних величин узагальнених результатів цих груп засвідчує про їх суттєві відмінності і вказує на істотні зрушення, які відбулися за час проведення формувального етапу педагогічного експерименту, доводить можливості післядипломної освіти щодо створення відповідних умов для такого розвитку.uk
dc.language.isootheruk
dc.publisherПівденноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинськогоuk
dc.subjectsocial competenceuk
dc.subjectpersonal and professional componentuk
dc.subjectprimary school teacheruk
dc.subjectthe system of postgraduate pedagogical educationuk
dc.subjectresults of the developmentuk
dc.subjectсоціальна компетентністьuk
dc.subjectучитель початкової школиuk
dc.subjectпіслядипломна педагогічна освітаuk
dc.subjectособистісно-професійний компонентuk
dc.subjectрезультати розвиткуuk
dc.titlePersonal and Professional Component of Primary School Teachers’ Social Competence: its Development in Postgraduate Educationuk
dc.title.alternativeОсобистісно-професійний компонент соціальної компетентності вчителія початкової школи: результати розвитку у післядипломній освітіuk
dc.typeArticleuk
Appears in Collections:2017

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Varetska.pdf574.63 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.