University Students’ Self-Study Structure

Abstract

The article highlights the components of individual work of students studying at higher educational institutions. The structure of individual work should be considered as a composition of special learning forms and should not be identified with the structure of teaching that can often be observed in didactics. Moreover, students’ self-study organization is much wider, as it includes along with classwork also a combination of homework, out-of-class-work and general work on different directions of future professionals’ training. Due to these factors students’ individual work in terms of studying at a higher educational institution is considered to be that the least studied but at the same time the most interesting from the prospective of the psychological analysis of educational activities. У статті висвітлено складові самостійної освітньої діяльності студентів вищих навчальних закладів. Струк-тура самостійної роботи повинна бути розглянута як склад особливої форми навчання й не ототожнюватися з організацією діяльності учіння, що часто можна спостерігати в дидактиці. Усе більшого значення набуває самостійна робота студентів, яку визначаємо як основну організаційну форму здійснення самостійної освітньої діяльності студентів філологічних спеціальностей. Цій проблемі протягом досить тривалого періоду часу приділяється увага в літературі з педагогіки, психології й методики викладання окремих дисциплін, вивчається бюджет часу студентів, способи раціональної організації й культури розумової праці в застосуванні до дисциплін вищих навчальних закладів різного профілю. Організація аудиторної й позааудиторної самостійної роботи в процесі навчання у вищій школі, формування вмінь навчальної праці є основою для післядипломної освіти й подальшого підвищення кваліфікації фахівців. Таким чином, у вищій школі студенти повинні отримати підготовку до подальшої самоосвіти, а засобом досягнення перерахованих цілей і виступає самостійна робота. Отже, самостійна робота представляє собою одну з найважливіших і широко обговорюваних проблем навчання в середній школі й у вищих закладах освіти з позицій вимог сучасної педагогічної науки й суспільства в цілому. Вона повинна здійснюватись студентами як пізнавальна діяльність, перетворитись на засіб формування таких особистісних якостей як самостійність, активність, творче ставлення до інформації, яка сприймається. Головним компонентом навчального процесу у вищому навчальному закладі є активна цілеспрямована самостійна пізнавальна діяльність студента, тобто самостійне вивчення змісту кожної окремої дисципліни: понять, теоретичних положень, методів розв’язання типових задач, методів оцінювання достовірності й точності рішень, а також оволодіння технікою застосування таких знань. Самостійна робота як дидактична форма навчання є системою організації педагогічних умов, що забезпечують управління навчальною діяльністю тих, хто навчається, відбувається за відсутності викладача й без його безпосередньої участі й допомоги. Під час виконання самостійної роботи підтримка викладача реалізується опосередковано через організацію системи навчання в умовах самопідготовки. У цьому полягає дидактична сутність самостійної роботи й її відмінність від форм аудиторної роботи, яка передбачає безпосередню участь і допомогу з боку викладача