Вплив особистісного адаптивного потенціалу студентівгуманітаріїв на процес їхньої адаптації до навчання

Abstract

У статті обґрунтовано та охарактеризовано особливості впливу функціонування складових особистісного адаптивного потенціалу студентів-гуманітаріїв (нервово-психічної стійкості, комунікативних здібностей, моральної нормативності) на процес їхньої адаптації до навчання та виокремлено критерії зниження її показників; встановлено звʼязок ступеня адаптації (високого, середнього, низького) студентів до навчання у вищих навчальних закладах гуманітарного профілю з їх соціометричним статусом та рівнем розвитку соціального середовища студентської групи. У дослідженні використано комплекс емпіричних методів: спостереження; фокус-групове інтерв’ю С. Белановського; психодіагностичні методи: методика «Адаптованість студентів у ВНЗ» (Т. Дубовиць- ка, А. Крилова), багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (А. Маклаков, С. Чермянін); методика «Вивчення мотивів навчальної діяльності студентів» (А. Реан, В. Якунін; модифікація Н. Бадмаєвої), методика діагностики мотиваційного та емоційного профілей особистості (В. Мільман); опитувальник термінальних цінно- стей (І. Сенін), методика дослідження самооцінки (Т. Дембо-С. Рубінштейн; модифікація Г. Прихожан), методики на визначення соціально-психологічного клімату студентської групи (В. Зав’ялов) та рівня її розвитку – соціометрія й референтометрія; проективні методики «Дім-Дерево-Людина» (Дж. Бук) і «Автопортрет» (Р. Бернс). У резуль- таті дослідження було зʼясовано, що особливої уваги потребує процес адаптації до навчання студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю, зумовлений взаємодією чинників психологічного (когнітивні, емоційні, вольові) та соціально-психологічного (суспільні стереотипи, соціальний статус та роль, соціальна ідентичність тощо) змісту. Встановлено зв’язок між середнім та низьким ступенями адаптації до навчання студентів гумані- тарних спеціальностей з їх низьким соціометричним статусом («відторгнуті») та високим рівнем тривожності, низьким соціометричним статусом («ізольовані») та неадекватною (заниженою або завищеною) самооцінкою, а також із рівнем розвитку соціального середовища студентської групи. Доведено, що основними соціально- психологічними умовами успішності адаптації студентів до навчання у вищих навчальних закладів гуманітарного профілю є: а) на мезорівні: високий рівень розвитку сучасної гуманітарної науки та стану масової освітньої прак- тики; ефективні методологічні настанови, що відображені в програмах, підручниках; активна життєва позиція й творчий потенціал викладачів, педагогічного колективу загалом; адаптивне освітнє середовище вузу в цілому; б) на макрорівні: високий рівень розвитку студентської групи, ефективність та адаптивний стиль комунікативної взає- модії з одногрупниками й викладачами, активна участь у суспільному житті навчального закладу; в) на мікрорівні (прогресивний тип мотиваційного профілю, чітка й стійка спрямованість пізнавальних мотивів, їх глибоке усвідом- лення; адекватність самооцінки; рефлексивність; саморегуляція; орієнтація на саморозвиток, самовдосконалення та досягнення у поєднанні з домінуванням професійних і соціально-орієнтованих цінностей). The paper aims to examine psychological peculiarities of the influence of personal adaptive potential of humanities students on the process of their adaptation to studying at a university. To achieve this goal, the following methods were used: focus group interview by S. Belanovskyi; Students’ Adaptation to University Inventory (by T. Dubovytska, A. Krylova), “Adaptability” Multilevel Personal Questionnaire (by A. Maklakov, S. Chermianin); Students’ Educational Motives Inventory (by A. Rean, V. Yakunin; modification by N. Badmaiev), Person’s Motivational and Emotional Profiles (V. Milman); Terminal Values Scale (I. Senin), Self-Assessment Inventory (T. Dembo - S. Rubinstein, modification by G. Pryhozhan), “Psychosocial Climate of a Student Group” Inventory (V. Zavialov); House-Tree-Person Test (J. Buck) and Self-Portrait Drawing Test (R. Burns); methods of mathematical statistics. The following peculiarities of the influence of personal adaptive potential components of humanities students on the process of their adaptation to study have been determined: a low level of behavioral regulation, tendency to neuropsychiatric failures, inadequate self-esteem, incommensurability of communicative abilities, difficulties in making contacts, manifestations of aggressiveness, increasing conflict, impossibility of an adequate assessment of one’s place and role in the student group. Among the criteria for reducing the adaptation to the training of students of humanities is also the regressive type of motivational profile with a low degree of awareness and integration of various forms of learning motives (professional, social, creative self-realization, prestige) and general purpose; increasing the devaluation of values related to educational activities, instead of material values and the field of hobbies and entertainment. There is a connection between the middle and low adaptation stages to the training of students of humanities with their low sociometric status (“rejection”) and high level of anxiety, low sociometric status (“isolated”) and inadequate (underestimated or overestimated) self-esteem, as well as the level of the social environment development in the student group