Criterial approach to evaluation of art-image memory of future music art teachers

Abstract

The article is aimed at determining the criteria and indicators of evaluating art-image memory of future music teachers according to the structure of this phenomenon. The concept of “art-image memory” is clarified; the relevance of this phenomenon in the professional formation of future specialists is explained. The problem of pedagogical diag-nosing of this kind of memory formation level is considered. The information on the application of the criterial appara-tus in evaluating art cognitive processes is represented. The following criteria are suggested: the criterion of the degree of future music teachers’ motivation maturity in music educational activity is used for evaluating motivational and axio-logical component; the criterion of piano students’ artistic knowledge maturity is used for evaluating rational and cog-nitive component; the criterion of the degree of manifestation of emotional responds to art music images is used for as-sessing emotional and empathic component; the level of the capacity for performing interpretations of musical images is used for creative and praxeological component. Мета статті полягає у визначенні критеріїв і показників оцінювання художньо-образної пам’яті майбутніх учителів музики у відповідності зі структурою зазначеного феномена. У статті актуалізована проблема форму-вання пам’яті майбутніх учителів музики в контексті їх професійної підготовки. Описано два види такої пам’яті: музична та художньо-образна. Уточнюється поняття «художньо-образна пам’ять», пояснюється актуа-льність зазначеного феномена у професійному становленні майбутніх фахівців. Розкриття сутності художньо-образної пам’яті як професійно необхідної якості піаніста забезпечує його здатність до відтворення художніх образів музики на основі поєднання збережених емоційних реакцій музичного сприйняття, художнього досвіду особистості в спілкуванні з мистецтвом і виконавських умінь дозволило констатувати, що цей складний фено-мен синтезує різновиди пам’яті (сенсорної, емоційної, ейдетичної, словесно-логічної, музичної, образної), які і складають основу художньо-творчої діяльності музиканта-виконавця. У зв’язку з індивідуальними властивос-тями і творчим характером художньо-образної пам’яті актуалізується проблема педагогічної діагностики рівня сформованості такого виду пам’яті. Представлено інформацію щодо використання критеріального підходу в оцінюванні художньо-розумових процесів і діагностики музичного та художнього мислення. Зроблено висно-вок, що для діагностування розвитку художньо-образної пам’яті майбутніх учителів музики в процесі фортепі-анного навчання з урахуванням його професійної спрямованості доцільно застосування крітераільного підходу у відповідності зі змістовними параметрами компонентної структури досліджуваного феномену: ступінь сфор-мованості мотивації музично-навчальної діяльності майбутнього вчителя музики (мотиваційно-ціннісний ком-понент); ступінь художньої ерудиції студентів-піаністів (раціонально-когнітивний компонент); ступінь вираже-ності емоційних реакцій на художні образи музики (емоційно-емпатичний компонент); міра здатності до вико-навської інтерпретації музичних образів (творчо-праксеологічний компонент). Пропонуються наступні критерії: для оцінки мотиваційно-ціннісного компонента – критерій ступеня сформованості мотивації музично-навчальної діяльності майбутнього вчителя музики; для оцінки раціонально-когнітивного компонента – ступінь сформованості художньої ерудиції студентів-піаністів; для оцінки емоційно-емпатичного компонента – ступінь вираженості емоційних реакцій на художні образи музики; для творчо-праксеологічного компонента – міра зда-тності до виконавської інтерпретації музичних образів.