Обыденное сознание в эстетической и этической сферах жизнедеятельности субъекта

Abstract

В статье рассматриваются теоретические и методологические проблемы феномена «обыденное созна- ние» личности. Анализируется научный статус феномена «обыденное сознание» в структуре других феноме- нов сферы сознания личности. Рассматриваются внутренние психологические процессы проявления этическо- го и эстетического сознания личности на обыденном уровне. Обозначены критерии, на основании которых

даются дефиниции феномена «обыденное сознание», анализируется связь феномена «обыденное сознание» с

такими феноменами, как: ситуация, бытие, быт, повседневность, целесообразность, художественный нар- ратив, чувственная ткань, биодинамическая ткань и др. Дослідження проблеми буденної свідомості в психології стало дуже актуальним і значущим. Поряд із кла- сичними парадигмами розгляду феномена «буденна свідомість» з’явилися нові парадигми: «усвідомлене – не- свідоме», «вербальне – невербальне», «емпіричне – теоретичне» та ін. У рамках парадигми «наукова свідомість

– буденна свідомість» актуалізувалися такі оцінки та характеристики буденної свідомості, як: хибність, обме- женість, негативність, наївність, антагоністичність, ілюзорність, міфологічність, практичність, життєвість та

інші. Зсув дослідних векторів із абстрактних, ідеальних форм у площину повсякденного життя пересічної лю- дини, на рівень буденної свідомості позначається новими векторами вивчення естетичної, етичної, політичної,

етнічної, економічної, практичної та інших сфер людської діяльності. Складовими частинами буденної свідомо- сті з позицій психології виступають потреби, інтереси, системи цінностей і установок, норми та зразки поведін- ки, звичаї та традиції. Порівняння теоретичної та буденної свідомості призвело до специфічного протиріччя

між абстрактно-вірною істиною та конкретною повнотою життя, між системами наукових понять і системами життєвих, повсякденних понять. Протиріччя стало конфліктом, що розгортається на рівні моральних норм і

цінностей, представлених у повсякденній свідомості особистості. Визначення буденної свідомості у формі де- фініції вийшло за рамки переліку її якісних характеристик і оцінок і змістилося в площину таких критеріїв, як:

«примітивність – науковість»; «цілеспрямованість – стихійність»; «системність – безсистемність»; «істинність –

помилковість». Змінилися пріоритети між академічною та прикладною психологією на користь останньої. Лю- дина стала розглядатися як суб’єкт діяльності, як активний архітектор свого «Я», свого звичайного повсякден- ного життя, свого життєвого простору та життєвої перспективи. Цілісна свідомість людини стала диференцію- ватися на свідомість для самої свідомості та свідомість для буття. Для останньої основною складовою виступа- ла особистісна складова свідомості. Реалізація останньої здійснювалася в просторі життєвих ситуацій, які ви- ступали у двох формах: у формі побуту та у формі буття. В основі диференціації суб’єктом рівнів побуту та

буття було покладено феномен «доцільності». У рамках завдань дослідження особливий інтерес становлять дослідження буденної свідомості суб’єкта щодо його сприйняття художньої літератури. Художні наративи як

формула творчості популярних художників, в основному, базуються на змістовній складовій, виводячи фабуль- ну складову за дужки. У наших роботах досліджується саме фабульна складова впливу художнього твору малої

форми, а саме новела І. Буніна «Легке дихання». Результати дослідження показали, що трансформаційні проце-си в етичній і естетичній сферах повсякденної свідомості суб’єкта протікають на семантичному рівні, тобто призводять до змін семантичної складової особистісних смислів суб’єкта.The investigation of everyday consciousness in psychology has become a very urgent and important issue. Along with classical paradigms considering the phenomenon of everyday consciousness new paradigms have emerged, such as: “conscious – unconscious”, “verbal and non-verbal”, “empirical – theoretical” and others. Within the paradigm of “scientific consciousness – everyday consciousness” such evaluations and everyday consciousness characteristics, as

falseness, limitation, negativity, naivety, antagonistic character, illusiveness, mythological character, practicality, viabil- ity, and others were updated. The shift of research vectors from abstract, ideal forms to everyday life of ordinary people,

to the level of everyday consciousness outlined new vectors, which explore aesthetic, ethical, political, ethnic, econom- ic, practical, and other spheres of human activity. The components of everyday consciousness from the standpoint of

psychology are the needs, interests, systems of values and attitudes, norms and behavior patterns, customs and tradi- tions. The comparing of theoretical and everyday consciousness has led to the specific contradiction between abstractly

correct truth and certain abundance of life, between the systems of scientific concepts and everyday and commonplace ones. The controversy has become a conflict, which takes place at the level of moral norms and values represented in

the everyday consciousness of an individual. Definition of everyday consciousness went beyond the list of its qualita- tive characteristics and evaluations and shifted to the plane of such criteria as “primitivity – scientific character”; “pur- posefulness – spontaneity”; “consistency – lack of consistency”; “validity – falseness”. The priority between academic

and applied psychology has changed in favor of the latter. An individual came to be considered as the subject of activi- ty, as an active sculptor and architect of himself/herself, of his/her daily and ordinary life, his/her living space and life

prospects. The integrated human consciousness was divided into the consciousness for the consciousness itself and con- sciousness for being. For the latter, the personal component of consciousness was the main element. Implementation of

the latter was carried out in the space of life situations, which appeared in two forms: in the form of household and in the form of existence. The basis of differentiation of the levels of household and existence by an individual has become the phenomenon of “reasonability”. As a part of the tasks of the research, the investigation of everyday consciousness of an individual in terms of his/her perception of belles-lettres is of special interest. Art narratives as the formula of popular artists’ creativity are mainly based on the content component. Exactly the fable component of the impact of an artwork of a small form, namely the novel by I. Bunin “Light breath” has been investigated. The results of the study

have shown that the transformation processes in the ethical and aesthetic spheres of everyday consciousness of an indi- vidual go on at the semantic level, i.e. lead to changes in the semantic component of personal meanings of an individu- al.