Подолання сценічно-психологічного бар’єру в магістрантів у процесі їхньої вокальної підготовки

Abstract

У статті розглядаються питання підготовки майбутніх викладачів вокалу до виконавської діяльності. В центрі уваги − проблема психологічної готовності до прилюдного виконавства, яке суб’єктивно сприймається як стресова ситуація, що потребує психологічного, емоційного напруження, максимальної концентрації уваги й вольових зусиль. Зазначено особливо значущу роль психологічного стану для співака, зумовлену його відбиттям на фонаційно-співочих проявах, ступенем емоційної яскравості, художній досконалості у створенні музичних образів. Проаналізовано чинники незадовільного психологічного стану виконавців, яке визначається як сценічно-психологічний бар’єр; схарактеризовано особливості продуктивно-творчого й надмірного непродуктивного хвилювання, а також чинники їх прояву. Розглянуто три групи детермінант особистісно-психологічного стану майбутнього фахівця: функціональну; мотиваційно-характерологічну; операціональну. The article deals with the problem of future vocal teachers training in performance activity. The author has focused on the psychological readiness for public performance, which is subjectively perceived as a stressful situation requiring psychological, emotional strain, maximum concentration of attention and volitional effort. A significant role of the psychological state for the singer caused by his/her reflection on the phonation-singing aspects; the degree of emotional brightness, artistic perfection in the creation of musical images has been specified.