Социально-стрессовые расстройства у мирного населения в ситуации боевых действий

Abstract

В статье проанализированы исследования социально-стрессовых расстройств различного генеза. Рабо-ты, посвященные состоянию психики мирного населения в период боевых действий, сравнительно малочислен-ны. Целью исследования является анализ проявлений социально-стрессовых расстройств у мирного населения в ситуации боевых действий. Выявлены положительные корреляции между значениями шкал по методике Г. Айзенко (тревожность, фрустрация и ригидность) и ПТСР. У статті проаналізовані дослідження соціально-стресових розладів різного генезу. Наукові роботи, присвячені стану психіки мирного населення в період бойових дій, порівняно нечисленні. Метою дослідження є аналіз проявів соціально-стресових розладів у мирного населення в ситуації бойових дій. У дослідженні брала участь 201 людина, 79,4% добровольців відчувають потребу в новій інформації зараз частіше, ніж до ескалації конфлікту. У зв'язку з по-діями в регіоні тривогу відчувають 82,6% опитаних, роздратування – 38,3%, страх – 31,8%. Погіршення емоційного стану відбулося у 51,7% оптантів. Окремі ознаки ПТСР спостерігаються у 40,3%, ПТСР – у 7% опитаних. Виявлені позитивні кореляції між значеннями шкал методики Г. Айзенка (тривожність, фрустрація та ригідність) і ПТСР. In the article social high-stress disorders of different genesis are analyzed. As a result of military conflict in the Eastern regions of Ukraine an individual becomes not only a witness, but a direct participant of it, which can cause in-crease in the amount of adverse reactions of civilian population. Human mental state in extreme situations is deter-mined by peculiar personal psychological characteristics, psycho-traumatic factor intensity and life experience of a per-sonality. The works dedicated to civilian population’s mental state during a military engagement are comparatively rare. That is why, the aim of this work is to analyze some manifestations of civilian population’s social high-stress disorders during a military engagement. We used mental state self-assessment methodology (by G. Izenk), stress resistance and socioenvironmental adaptation ability (by Holmes and Ragge), Mississippian scale of posttraumatic stress disorder, emotional and physical state and working capacity self-assessment questionaire to diagnosticate social high-stress dis-orders of the population of our region. 201 people were examined in the process of this investigation. 79.4% of volunta-ry testees have more demand for new information nowadays then they used to have before Eastern Ukraine conflict es-calation. In the context of these regional events, 82.6% of examined people feel anxious, 38.3% – annoyed, 31.8 – scared. 51.7% of optants have deterioration of their emotional state. 40.3% of optants have some symptoms of post-traumatic stress disorder, 7% of examined testees experience the whole range of the symptoms of posttraumatic stress disorder. There are cross-correlations between data obtained by G. Izenk methodology (anxiety, frustration and rigidity) and posttraumatic stress disorder (r=0,38; r=0,38 and r=0.30 correspondingly, р<0,05). Data obtained by Holmes and Ragge methodologies and posttraumatic stress disorder have almost no cross-correlation (r=0,11, р<0,05). This fact in-dicates non-interaction between manifestations of social and personal stress disorders and let us to suggest existence of interconnection between military engagement in Eastern Ukraine regions and social high-stress disorders.