Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/515
Назва: Envy and perfectionism: the interrelationship of of the concepts
Інші назви: Заздрісність та перфекціонізм: співвідношення понять
Автори: Лісовенко, Анна Федорівна
Лисовенко, Анна Федоровна
Lisovenko, Anna Fedorivna
Ключові слова: envy
tendency to envy
perfectionism
property of the individual
personality
перфекціонізм
Дата публікації: 2017
Видавництво: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Бібліографічний опис: Лісовенко, А. Ф. Заздрісність та перфекціонізм: співвідношення понять / А. Ф. Лісовенко // Наука і освіта : наук.-практ. журнал . – 2017. – № 1. – С. 67-71
Короткий огляд (реферат): The article deals with the results of theoretical and empirical research of the features of perfectionism manifested by individuals prone to envy in different degrees. Envy is considered to be stable individual property caused by frequent comparing oneself with others not in personal favor, characterized by subjective feelings of decreasing self-worth and displayed in passionate desire to get what the object of comparison has. Perfectionism as a desire to be perfect and impeccable is analyzed as well. The special complex of methods to define the ratio between proneness to envy and perfectionism included the technique “Differential diagnosis of personality tendency to envy” by O. Sannikova, A. Lisovenko and P. Hewitt and R. Flett’s “Multidimensional Perfectionism Scale”. The significant positive correlationsbetween the indicators of envy and perfectionism have been detected. It has been theoretically substantiated and empirically confirmed that envious personalities are prone to socially oriented and prescribed perfectionism.Стаття присвячена актуальній проблемі психології формування толерантного освітнього середовища.На сьогодні об’єднання суспільства можливе лише на засадах толерантності, що базується на принципах миру, милосердя, взаєморозуміння та взаємодопомоги. Тож розвиток толерантної особистості має здійснюватися в освітніх закладах різних рівнів. Мета статті полягає у розкритті психолого-педагогічних і тренінгових засобів створення толерантного освітнього середовища, визначенні основних шляхів його формування в новій українській школі. Під толерантністю особистості ми розуміємо доброзичливе та терпиме ставлення до оточуючих і навколишніх подій, що не порушують прав людини й не завдають шкоди навколишньому середовищу. Визначено, що структура толерантності особистості базується на основних структурних компонентах: когнітивному (знання про об'єкти і ситуації життєдіяльності, що є результатом набуття індивідуального досвіду); емоційному (емоційні стани, які передують виникненню поведінкового компоненту, сприяючи систематизації знань і появі певної поведінки); поведінковому (призводить до актуалізації елементарних фіксованих установок, ціннісних орієнтацій та етнічних цінностей). За результатами теоретичних (теоретичний аналіз, синтез,індукція,абстрагування, порівняння, узагальнення, систематизація) та емпіричних (анке- тування, бесіда) методів дослідження розроблено програму розвитку толерантності, що спрямована на створення толерантного середовища, партнерської взаємодії між учасниками навчально-виховного процесу, мотивацію до творчої самореалізації, доброзичливого, терпимого ставлення до оточуючих; розвиток позитивного мислення; розкриття здібностей і можливостей особистості в освітньому середовищі.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/515
ISSN: 2311-8466
Розташовується у зібраннях:2017

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
lisovenko.pdf378.58 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.