Постурология в физической реабилитации лиц с нарушениями опорно-двигательного аппарата

Abstract

В статье рассмотрены основы постурологии как науки, занимающейся изучением особенностей становления вертикального положения тела человека, сохранением устойчивого положения тела в пространстве, механизмам регуляции равновесия и их нарушениям. Особенное значение в статье уделено стабилографии как методу оценки вертикальной позы человека с целью выявления особенностей его прямостояния и путям преодоления имеющихся нарушений при помощи обратной связи. Обобщён имеющийся отечественный опыт применения постурологии в коррекционной педагогике. Охарактеризованы основные методы исследования, принятые в постурологии. Определены основные позиции использования возможностей постурологии в повышении эффективности коррекционного физического воспитания детей с нарушениями опорно-двигательного аппарата. У статті дано короткий історичний огляд досліджень в руслі становлення постурології як науки, що займається вивченням особливостей формування вертикального положення тіла людини, збереженням стійкого положення тіла в просторі, а також механізмів регуляції стабільної пози і причин їх порушення. Показана поступова, але неминуча трансформація різних постурологіческих концепцій від суто механістичних, біомеханічних моделей, що розглядають тіло людини як набір зчленованих в певну схему пози або малюнок руху біоланок тіла, до комплексної мультімодальної системи управління сталим положенням тіла в просторі. Коротко охарактеризовано значення вестибулярної системи (півколових каналів), зорового (окуломоторних м’язів) і слухового аналізаторів в збереженні сталого ортоградного положення тіла людини (дитини) в просторі. Показано провідну роль проприоцептивної інформації про положення тіла (від хребетного стовпа, зчленувань кінцівок, окремих м'язових груп), відзначено значення плантарної (підошовної) регуляції в збереженні стійкої пози. Численні дослідження постури і механізмів управління нею виявили унікальне системну взаємодію всіх перерахованих вище сенсорних систем в мінливому ансамблі регуляції стійкої пози в різних ортоградних положеннях людини. A brief historical overview of the research in the context of the posturology formation as a science dealing with the study of the formation features of the human vertical body position, the preservation of a stable body position in space, as well as the mechanisms of a stable posture regulation and the causes of their violation are highlighted in the article. A gradual but inevitable transformation of various postural concepts from purely mechanistic, biomechanical models that consider the human body as a set of definite scheme of postures or pattern of bio link motion to a complex multimodal control system for the stable body position in space are described. The value of the vestibular system (semicircular canals), visual (oculomotor muscles) and auditory analyzers in preserving the stable position of the human body (child) in space is briefly characterized. The leading role of proprioceptive information about the body position (from the spinal column, articulations of limbs, separate muscle groups), the value of plantar (plantar) regulation in maintaining a stable posture is noted. Numerous studies of postures and management mechanisms enabled revealing a unique systemic interaction of all sensory systems (mentioned above) in a variable ensemble of stable posture regulation in various orthograde positions of a person. In order to reveal the features of person’s erect position, a particular importance of stablemetry as a method for evaluating all possible characteristics of his / her vertical posture is given.