Систематизація навчального матеріалу з використанням ШІ: аналітичні висновки з практики українських учителів

Abstract

У сучасній педагогіці експоненціальне зростання обсягів інформації актуалізує проблему систематизації знань для запобігання фрагментарності сприйняття та явища «інертного знання». Поява генеративного штучного інтелекту (ШІ) відкриває принципово нові можливості для автоматизації створення ментальних карт і структурно-логічних схем, проте реальний стан впровадження цих інструментів в українських школах залишається малодослідженим. Мета дослідження – виявити рівень, характер і детермінанти використання ШІ-інструментів учителями для систематизації навчального матеріалу, а також визначити латентні чинники, що зумовлюють їхню професійну практику в цьому напрямі. Для досягнення мети застосовано комплексний підхід: на теоретичному етапі – систематичний аналіз літератури та огляд ШІ-сервісів; на емпіричному – масштабне онлайн-опитування 1949 вчителів України за допомогою авторської анкети. Статистична обробка даних включала методи описової статистики та факторний аналіз (метод головних компонент із Varimax-обертанням) у середовищі IBM SPSS Statistics 27. Дослідження підтвердило, що ШІ-інструменти (такі як ChatGPT, MindMeister, Lucidchart та ін.) значно оптимізують час на створення дидактичних матеріалів та знижують когнітивне навантаження учнів. Визначено рейтинг найбільш популярних платформ та ключові завдання, для яких вчителі використовують автоматизоване картування (декомпозиція тем, адаптивне навчання, екстракція даних). Виявлено латентні чинники, що впливають на інтеграцію ШІ, серед яких критичними є рівень цифрової компетентності та навички оперативного проєктування (prompt engineering). Акцентовано на перевагах гібридного підходу «ШІ + людина» для забезпечення контекстуальної точності та критичного переосмислення знань. In contemporary pedagogy, the rapidly increasing volume of information necessitates more effective systematisation of knowledge, as insufficient structuring often leads to fragmented understanding and the phenomenon known as “inert knowledge.” In this context, the emergence of generative artificial intelligence (AI) offers fundamentally new opportunities for automating the development of mind maps and concept maps, which are widely recognised as effective tools for organising and visualising learning content. However, the current state of adoption of these technologies in Ukrainian schools remains insufficiently explored. The aim of this study is to examine the extent, nature, and key factors influencing teachers’ use of AI tools for systematising learning materials, as well as to identify latent dimensions shaping their professional practices in this area. The research design integrates a systematic literature review and an analysis of existing AI services at the theoretical stage, followed by a largescale online survey of 1,949 teachers across Ukraine conducted using an original questionnaire. The data were processed using descriptive statistics and factor analysis (principal component method with Varimax rotation) in IBM SPSS Statistics 27. The findings demonstrate that AI tools, including ChatGPT, MindMeister, and Lucidchart, significantly reduce the time required to develop instructional materials and contribute to lowering students’ cognitive load. The study identifies the most widely used platforms and the primary tasks supported by AI-assisted mapping, including content decomposition, adaptive learning design, and information extraction. Furthermore, digital competence and prompt engineering skills emerge as key determinants of effective AI integration. The advantages of a hybrid “AI + human” approach are substantiated, particularly in ensuring contextual relevance, accuracy, and the development of critical knowledge construction skills.