Скринінговий опитувальник схильності до метеочутливості

Abstract

Актуальність проблеми зумовлена зростанням схильності до метеочутливості серед популяції. Дискомфортний фізичний стан, спричинений метеочутливістю, стає додатковим тягарем, що призводить до дестабілізації когнітивних функцій та мотиваційної сфери особистості. Проведений аналіз теоретичних та емпіричних досліджень засвідчив недостатність психодіагностичного інструментарію, за допомогою якого можна було б цілеспрямовано вивчати феномен метеочутливості та його особистісні кореляти. Мета дослідження: створити та валідизувати скринінговий опитувальник схильності до метеочутливості в контексті навчального середовища. Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел, метод моделювання, методи описової статистики та аналізу надійності шкал, а також конфірматорний факторний аналіз (CFA), розрахунок коефіцієнта альфа Кронбаха з метою кількісної обробки даних. Створено, валідизовано та описано авторський скринінговий опитувальник «Схильність до метеочутливості», який дозволяє діагностувати особливості вираженості метеочутливості у студентів та її особистісні кореляти. Зокрема, для діагностики психологічних чинників метеочутливості вважали важливим визначити схильність особистості до конформності та сензитивність до механізмів соціального впливу. На основі емпіричних даних розроблено та верифіковано факторну модель явища метеочутливості, яка включає два виміри: власне «схильність до метеочутливості» та «схильність до конформності». Модель пояснює 63,6% дисперсії даних і демонструє високу внутрішню узгодженість (α=0,771). Отримані результати підтверджують, що метеочутливість пов’язана з конформністю особистості та може досліджуватись у контексті психології. The relevance of the problem is determined by the growing proneness to meteosensitivity in the population. The physically uncomfortable condition caused by meteosensitivity becomes an additional burden leading to the destabilization of cognitive. functions and the motivational sphere of personality. The conducted analysis of theoretical and empirical studies demonstrated the insufficiency of psychodiagnostic instruments that could be used to purposefully investigate the phenomenon of meteosensitivity and its personality correlates. The aim of the study was to develop and validate a screening questionnaire of proneness to meteosensitivity in the context of the educational environment. Research methods: theoretical analysis of scientific sources, modeling, methods of descriptive statistics and scale reliability analysis, as well as confirmatory factor analysis (CFA), and the calculation of Cronbach’s alpha coefficient for quantitative data processing. An original screening questionnaire, “Proneness to Meteosensitivity,” was developed, validated, and described; it makes it possible to diagnose the characteristics of the severity of meteosensitivity in students and its personality correlates. In particular, for the diagnosis of the psychological factors of meteosensitivity, it was considered important to determine the individual’s proneness to conformity and sensitivity to mechanisms of social influence. Based on empirical data, a factor model of the phenomenon of meteosensitivity was developed and verified, including two dimensions: “proneness to meteosensitivity” proper and “proneness to conformity.” The model explains 63.6% of the variance in the data and demonstrates high internal consistency (α = 0.771). The obtained results confirm that meteosensitivity is associated with personality conformity and can be investigated in the context of psychology.