Вікова детермінація психологічних особливостей синдрому відкладеного життя в умовах воєнного стану

Abstract

Стаття присвячена дослідженню психологічних особливостей синдрому відкладеного життя в умовах воєнного стану. У сучасних теоретичних та емпіричних дослідженнях вітчизняних і зарубіжних науковців висвітлюються проблеми трансформації життєвих стратегій особистості під впливом тривалої соціальної нестабільності та невизначеності. Показано, що синдром відкладеного життя формується як специфічна когнітивно-поведінкова адаптація, за якої теперішнє сприймається як проміжний етап перед «реальним» життям у майбутньому. Встановлено, що в умовах воєнного стану дана установка посилюється та проявляється у відкладанні самореалізації, обмеженні емоційних переживань і зниженні рівня задоволеності життям. Проаналізовано вікові особливості прояву синдрому, його зв’язок із рівнем прокрастинації та локусом контролю особистості. Обґрунтовано, що поширення цього феномену є одним із проявів психологічної дезадаптації, що потребує подальшого наукового вивчення та розробки ефективних психокорекційних підходів. The article is devoted to the study of psychological features of the deferred life syndrome under martial law conditions. Modern theoretical and empirical studies of Ukrainian and foreign researchers highlight the transformation of personal life strategies under the influence of prolonged social instability and uncertainty. It is shown that the deferred life syndrome is formed as a specific cognitive-behavioral adaptation in which the present is perceived as an intermediate stage before the “real” life in the future. It has been established that under martial law conditions this attitude intensifies and manifests itself in postponing self-realization, limiting emotional experiences, and reducing life satisfaction. The age-related features of the syndrome, as well as its relationship with procrastination and locus of control, are analyzed. It is substantiated that the spread of this phenomenon is one of the manifestations of psychological maladaptation and requires further research and development of effective psychological interventions.