Докази та доказування у цивільному процесі України: поняття, види та проблеми судової практики

Abstract

Інститут доказів та доказування є фундаментальним елементом Цивільний процес, оскільки саме через нього здійснюється встановлення фактичних обставин справи та забезпечується ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення. Нормативне регулювання доказування здійснюється положеннями Цивільний процесуальний кодекс України, зокрема статтями 76–100, які визначають поняття доказів, їх види, належність, допустимість, порядок подання та оцінки [1]. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що мають значення для справи [1]. Законодавець закріплює відкритий перелік засобів доказування, до яких належать письмові, речові та електронні докази, висновки експертів і показання свідків. Такий підхід відповідає сучасним тенденціям розвитку процесуального права, оскільки дозволяє враховувати нові форми інформації, зокрема цифрові.