Philosophical foundations of Dalcroze’s rhythmics in the focus of musicology and choreology

Abstract

For more than a century, the system of Émile Jaques-Dalcroze’s rhythmics has remained within the focus of musicology and choreology. Its methodological foundations are being reconsidered in the context of post-neoclassical philosophy, wherein issues related to the interpretation of the category of corporeality are becoming increasingly actualized. The aim of the study is to substantiate the philosophical foundations of Dalcroze’s rhythmics in their musicological and choreological projection. This aim has been specified in the following tasks: 1) to identify the philosophical sources of Dalcroze’s rhythmics; 2) to systematize the categorical field of Dalcroze’s conception, particularly the role of the concept of corporeality; 3) to reconsider the methodological orientations of rhythmics within contemporary musicological and choreological discourse. The methodology of the study is grounded in historical discourse, which makes it possible to trace the formation of the categorical apparatus of Dalcroze rhythmics, as well as in a number of scholarly approaches, including: the phenomenological approach, which incorporates corporeality into the essential characteristics of the human being as its inseparable ontological dimension; the anthropological approach, currently actualized in musicological and choreological research; the hermeneutic approach, which facilitates the understanding and interpretation of musical texts through plastic-motor means of expression; and the praxeological approach, which enables the investigation of musical and choreographic creativity through the prism of activity theory. Понад століття система ритміки Еміля Жак-Далькроза залишається у фокусі музикології та хореології. Її методологічні засади переосмислюються в контексті постнекласичної філософії, у межах якої дедалі більшої актуальності набувають питання інтерпретації категорії тілесності. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні філософських засад ритміки Далькроза в їх музикологічній та хореологічній проєкції. Зазначена мета конкретизується в таких завданнях: 1) виявити філософські джерела ритміки Далькроза; 2) упорядкувати категоріальне поле концепції Далькроза, зокрема роль концепту тілесності; 3) переосмислити методологічні орієнтири ритміки в сучасному музикологічному та хореологічному дискурсі. Методологія дослідження ґрунтується на історичному дискурсі, що дозволяє простежити становлення категоріального апарату ритміки Далькроза, а також на низці наукових підходів, серед яких: феноменологічний, що вводить тілесність до складу сутнісних характеристик людини як її невід’ємний онтологічний вимір; антропологічний, актуалізований у сучасних музикологічних і хореологічних дослідженнях; герменевтичний, який сприяє розумінню й інтерпретації музичних текстів через пластично-рухові засоби виразності; праксеологічний, що дозволяє досліджувати музичну й хореографічну творчість крізь призму теорії діяльності.