Сучасне українське хорове мистецтво крізь призму патріотизму

Abstract

У статті здійснено комплексне дослідження трансформаційних процесів в українському хоровому мистецтві в контексті повномасштабної війни та національно-культурного відродження. Хоровий спів аналізується не лише як естетичний феномен, але й як «м’яка сила» України на міжнародній арені та засіб соціальної солідарності всередині країни. Методологія дослідження спирається на комплекс загальнонаукових і спеціальних музикознавчих методів, зокрема культурологічний, компаративний та функціональний підходи, що дають змогу проаналізувати роль хорового мистецтва як інструмента культурної дипломатії, національної самоідентифікації, соціального згуртування та арттерапевтичної підтримки українського суспільства в умовах війни. The article provides a comprehensive study of transformational processes in Ukrainian choral art within the context of the full-scale war and national-cultural revival. Choral singing is analyzed not only as an aesthetic phenomenon but also as Ukraine’s “soft power” on the international stage and a means of social solidarity within the country.The research methodology is based on a combination of general scientific and specialized musicological methods, including cultural, comparative, and functional approaches, which make it possible to analyze the role of choral art as a tool of cultural diplomacy, national self-identification, social cohesion, and art-therapeutic support for Ukrainian society in times of war.