Методика використання корпусних інструментів у цифровій підготовці майбутніх філологів

Abstract

У статті розглядаються результати дослідження методичного забезпечення цифрової підготовки майбутніх філологів засобами корпусної лінгвістики. Актуальність проблеми зумовлена зростанням ролі цифрових технологій у професійній підготовці студентів та недостатньо розробленою методичною базою використання корпусних інструментів у вищій освіті. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розроблення системи застосування корпусних інструментів для формування мовно-аналітичних, дослідницьких і цифрових компетентностей здобувачів вищої освіти. Застосовано методи аналізу та систематизації наукових джерел, порівняльно-аналітичний метод, а також методи теоретичного моделювання, системного узагальнення та прогнозування. Дослідження передбачало вивчення функціональних можливостей конкордансерів, частотних і колокаційних модулів, а також інструментів аналізу граматичних, лексико-семантичних і стилістичних структур. Особлива увага приділялася оцінюванню потенціалу цифрових інструментів для розвитку навичок data-driven learning та критичного аналізу мовних явищ. Результати дослідження демонструють, що інтеграція корпусних інструментів у навчальний процес сприяє розвитку дослідницької автономії, критичного мислення, мовно-аналітичних і практичних цифрових компетентностей майбутніх філологів. Запропонована методика забезпечує системне поєднання теоретичних знань із практичною діяльністю студентів, сприяє підвищенню якості підготовки до науково-дослідницької та професійної діяльності та відповідає сучасним освітнім стандартам і принципам DigCompEdu. Практична значимість дослідження полягає у формуванні методичного комплексу для ефективного використання корпусних ресурсів у вищій освіті та підвищенні компетентності викладачів у цифровому навчанні. The article examines the results of a study on the methodological support of digital training for future philologists through corpus linguistics tools. The relevance of the problem is determined by the growing role of digital technologies in students’ professional education and the insufficiently developed methodological framework for using corpus tools in higher education. The aim of the study is to theoretically substantiate and develop a system for applying corpus tools to foster linguistic-analytical, research, and digital competencies among higher education students. The study employed methods of analysis and systematization of scientific sources, comparative-analytical approaches, as well as theoretical modeling, systematic generalization, and forecasting. The research involved examining the functional capabilities of concordancers, frequency and collocation modules, and tools for analyzing grammatical, lexico-semantic, and stylistic structures. Special attention was given to evaluating the potential of digital tools to develop data-driven learning skills and critical analysis of linguistic phenomena. The results demonstrate that integrating corpus tools into the educational process promotes research autonomy, critical thinking, linguistic-analytical skills, and practical digital competencies of future philologists. The proposed methodology ensures a systematic combination of theoretical knowledge with students’ practical activities, enhances the quality of preparation for research and professional work, and aligns with contemporary educational standards and the principles of DigCompEdu. The practical significance of the study lies in the development of a methodological framework for the effective use of corpus resources in higher education and in enhancing instructors’ competence in digital teaching.