Соціальний інтелект як детермінанта міжособистісної взаємодії майбутніх програмістів

Abstract

У статті досліджено соціальний інтелект як психологічну детермінанту міжособистісної взаємодії майбутніх програмістів. Актуальність проблеми зумовлена трансформацією професійної діяльності в ІТ-сфері, де ефективність фахівця визначається не лише технічними компетентностями, а й здатністю до конструктивної командної взаємодії, соціальної адаптації та регуляції міжособистісних відносин. Метою дослідження є емпіричне визначення ролі соціального інтелекту у формуванні конструктивних типів міжособистісної поведінки студентів ІТ-спеціальностей. У дослідженні взяли участь 105 студентів спеціальності 122 «Комп’ютерні науки» віком 18–22 років. Для вивчення соціального інтелекту використано тест Дж. Гілфорда – М. О’Саллівена, для діагностики типів міжособистісної поведінки – методику Т. Лірі. Статистична обробка здійснювалася з використанням описової статистики, коефіцієнта кореляції Пірсона та t-критерію Стьюдента. Результати засвідчили наявність статистично значущих додатних кореляцій між компонентами соціального інтелекту та конструктивними типами міжособистісної поведінки (дружелюбність, альтруїзм, кооперативність, конструктивне домінування) при p ≤ 0,05; p ≤ 0,01. Водночас виявлено від’ємні зв’язки між показниками соціального інтелекту та деструктивними стратегіями взаємодії (агресивність, егоцентризм, підозрілість). Студенти з високим рівнем соціального інтелекту характеризуються більшою соціальною відкритістю, адаптивністю та здатністю до ефективної кооперації. Отримані результати підтверджують системоутворювальну роль соціального інтелекту у структурі соціальнопсихологічного функціонування майбутніх програмістів та обґрунтовують доцільність розробки програм його розвитку у процесі професійної підготовки. The article examines social intelligence as a psychological determinant of interpersonal interaction of future programmers. The relevance of the study is determined by the transformation of professional activity in the IT sphere, where specialist effectiveness is determined not only by technical competencies but also by the ability for constructive teamwork, social adaptation, and regulation of interpersonal relations. The aim of the study is to empirically determine the role of social intelligence in the formation of constructive types of interpersonal behavior among IT students. The study involved 105 students majoring in Computer Science aged 18–22. The Guilford–O’Sullivan Social Intelligence Test was used to assess cognitive components of social intelligence, and the Leary Interpersonal Diagnosis of Personality was applied to determine dominant types of interpersonal behavior. Statistical analysis included descriptive statistics, Pearson correlation coefficient, and Student’s t-test. The results revealed statistically significant positive correlations between components of social intelligence and constructive types of interpersonal behavior (friendliness, altruism, cooperativeness, constructive dominance) at p ≤ 0.05 and p ≤ 0.01. Negative correlations were identified between social intelligence indicators and destructive interaction strategies (aggressiveness, egocentrism, suspiciousness). Students with high levels of social intelligence demonstrated greater social openness, adaptability, and cooperative orientation. The findings confirm the system-forming role of social intelligence in the socio-psychological functioning of future programmers and substantiate the necessity of developing programs aimed at enhancing social intelligence within professional training.