Сонети на дві рими Олекси Різниківа (збірка «Двострунне грало»)

Abstract

У статті розглядається специфіка табірних сонетів як «автентично-українського явища», з’ясовується не випадковість вибору поетами-в’язнями сонетної форми. Автор аналізує табірні сонети О. Різниківа, представлені у збірці «Двострунне грало», які ще не ставали об’єктом спеціального розгляду. У статті досліджуються витоки сонетного мислення О. Різниківа, розкриваються жанрові особливості сонетів на дві рими, визначається їх тематика, строфічна будова, віршовані розміри, види рим тощо. Зазначається, що більшість сонетів О. Різниківа – глибоко інтимні, психологічні, у них автор-в’язень розкриває свій емоційний стан через звернення до уявного співрозмовника. Указується на те, що О. Різників розширює поетичний словник за рахунок фразеологізмів, складних слів, слів-близнят, одноримок, що суттєво відрізняє його сонети від класичних, формує неповторний авторський стиль. Результати дослідження засвідчують: дворимні сонети О. Різниківа підкреслюють діалектичну суть сонетної форми, відтворюють двоїстий характер життя поета-в’язня, допомагають розкрити його внутрішній стан, інтимні та громадські переживання, прагнення та мрії, підкреслюють трагічність життя творчої людини за ґратами.