«Українські справи» анархістів – «Повторників»

Abstract

Стаття висвітлює маловідому кампанію державного терору в радянській Україні у 1947-1949 рр. спрямованої проти анархістів, що зберегли свою вірність радикальній ідеології колишніх анархістів. У ці роки радянські каральні органи розгорнули новий етап знищення «підозрілих» елементів як «небезпечних державних злочинців», пов-торно арештовуючи та відправляючи у табори і заслання анархістів, які відбули всі свої вироки й опинилися на поселенні або на волі. На конкретних прикладах відомих історичних осіб: лідера і теоретика анархізму А. Андрєєва та його дружини З. Гандлєвської, махновського командира та пропагандиста М. Уралова і звичайних «незадоволених режимом» громадян, котрі допускали «ліві» радикальні висловлювання щодо радянського ладу, проводиться аналіз необґрунтованої (з точки права та логіки) кампанії державного терору. Долі жертв показують, що сталінський режим був спрямований на повне духовне та правове підкорення народу. The article covers a little-known campaign of state terror in Soviet Ukraine in 1947-1949 against anarchists who remained the faithful to the radical ideology of former anarchists. During these years, the Soviet punitive authorities launched a new phase of extermination of «suspicious» elements as «dangerous state criminals,» re-arresting and sending to camps and exiles anarchists who had served all their sentences and found themselves in settlement or to freedom. On the specific examples of famous historical figures: the leader and theorist of anarchism A. Andreiev and his wife Z. Handlevska, Makhno’s commander and propagandist M. Uralov and ordinary «dissatisfied with the regime» citizens who allowed «left» radical statements about the Soviet system, (from the point of view of law and logic) of the campaign of state terror. The fates of the victims show that the Stalinist regime was aimed at complete spiritual and legal subjugation of the people.