Адаптивні поведінкові патерни у станах хронічної тривоги: механізми міжособистісної регуляції

Abstract

У статті досліджено особливості хронічної тривоги як детермінанти трансформації міжособистісної регуляції здобувачів вищої освіти, акцентуючи увагу на тому, що тривала емоційна напруга змінює поведінкові патерни, соціальні контакти та якість комунікативної взаємодії у студентському середовищі. Мета статті полягає в окресленні концептуальних підходів до розуміння адаптивних і дезадаптивних моделей міжособистісної регуляції та аналізі траєкторій переходу між ними за умов хронічної тривоги. У роботі проаналізовано механізми впливу тривожності на когнітивні оцінки, емоційні реакції та поведінкові стратегії, розкрито структуру адаптивних, перехідних і дезадаптивних патернів, а також запропоновано траєкторну модель, що демонструє можливі напрями переходу від порушених форм регуляції до більш гнучких та ресурсних. The article examines the characteristics of chronic anxiety as a determinant of interpersonal regulation among higher education students, highlighting how prolonged emotional tension transforms behavioral patterns, social interactions, and the quality of communicative engagement within the student environment. The purpose of the study is to outline conceptual approaches to understanding adaptive and maladaptive models of interpersonal regulation and to analyze the trajectories of transition between them under conditions of chronic anxiety. The paper explores the mechanisms through which anxiety influences cognitive appraisals, emotional responses, and behavioral strategies; reveals the structure of adaptive, transitional, and maladaptive patterns; and proposes a trajectory model demonstrating potential pathways from impaired regulation toward more flexible and resource-oriented forms.