Mechanisms of intonation patterns variability

Abstract

У статті обговорюються механізми варіації інтонаційних моделей під час інтерпретації модальності в англійській мові. Проведено комплексний аналіз полісемії інтонаційних моделей ставлення з погляду її семантики та функцій. Аналізуються явища полісемії, синонімії, антонімії в інтонаційних засобах, які виражають модальні значення. Використання просодії для диференціації зазначених лексичних явищ є свідченням ізоморфізму різноманітних засобів мови. Паралелізм не розглядається як повна аналогія ступеня кореляції лексики та інтонації із семантикою. Характер кореляції в цих двох випадках принципово відрізняється за якістю та кількістю. По-перше, лексема сама по собі, номінально в рамках даної мовної системи, несе інформацію про семіологічну одиницю, яку вона описує, і часто служить формальною назвою цієї одиниці. Інтонема не несе номінальної інформації про семіологічну одиницю; Цей зв’язок може бути виражений лише опосередковано за допомогою лексичних засобів. По-друге, ступінь вивченості взаємозв’язку між лексичними та семіологічними одиницями, з одного боку (пор. вичерпно повні словники, що відображають різні аспекти цих зв’язків), і між інтонаційними та семіологічними одиницями, з іншого (пор. фрагментарні, несистематизовані та часто суперечливі дані про семантичну інформацію окремих інтонаційних моделей незалежно від конститутивних умов їх функціонування), є несумірним. По-третє, лексема в мовленні реалізується за допомогою сегментних засобів фонологічної системи, а варіативність надсегментних засобів не впливає на семантику цих одиниць. Інтонаційні одиниці утворюються завдяки контрастам надсегментних засобів, а їхня варіативність визначає семантику інтонем. The mechanisms of intonation models variation while interpreting attitudes in English are under discussion. A complex analysis of attitudinal intonation patterns polysemy from the point of view of its semantics and functions has been carried out. The phenomena of polysemy, synonymy, antonymy, etc. are analyzed in intonation means expressing modal meaning. This characteristic, typical to lexical units of the language, is the evidence of the isomorphism different means of speech. The parallelism is not regarded as a complete analogy in the degree of correlation of vocabulary and intonation with semantics. The nature of correlation in these two cases is fundamentally different in quality and quantity. Firstly, the lexeme in itself, nominally within the framework of a given language system, carries information about the semiological unit it describes, and often serves as the formal name of this unit. The intoneme does not carry nominal information about the semiological unit; this connection can only be expressed indirectly with the help of lexical means. Secondly, the degree of study of the relationship between lexical and semiological units, on the one hand (exhaustively complete dictionaries reflecting different aspects of these connections), and between intonation and semiological units, on the other (fragmentary, unsystematized and often contradictory data on the semantic information of individual intonation models, regardless of the constitutive conditions of their functioning), is incommensurate. Thirdly, the lexeme in speech is realized with the help of segmental means of the phonological system, and the variability of suprasegmental means does not affect the semantics of these units. Intonation units are formed due to contrasts of suprasegmental means and their variability determines the semantics of intonemes.