Лінгвостилістична специфіка податкових текстів у англомовному та німецькомовному просторах

Abstract

Податкові тексти як складова частина правового дискурсу – важливий інструмент реалізації державної фіскальної політики. Вони створюються відповідно до норм законодавчого стилю, основні ознаки якого – точність, однозначність, офіційність і логічна послідовність викладу. Саме через текст податкове право виконує свою регулятивну функцію, адже він слугує засобом передавання обов’язкових до виконання норм і приписів. У податкових документах, укладених англійською та німецькою мовами, спостерігається висока термінологічна насиченість. Використання вузькоспеціалізованих понять, юридичних і фінансових термінів є неминучим, оскільки саме вони формують семантичне ядро тексту. Наприклад, такі терміни, як tax liability (податкове зобов’язання) або Steuervergünstigung (податкова пільга), часто не мають повних відповідників в українській мові, що ускладнює їх адекватне тлумачення. Тому для перекладача важливим є не лише володіння термінологічним апаратом, а й глибоке розуміння правових і культурних реалій мов оригіналу. З лінгвостилістичного погляду податкові тексти характеризуються нейтральністю лексики, прямим значенням слів і відсутністю емоційно забарвлених виразів. У таких текстах свідомо уникають метафор, гіпербол і риторичних прийомів. Переважають безособові конструкції, інфінітивні та дієприкметникові звороти, а також складні речення з чіткою логічною підпорядкованістю. Подібні синтаксичні особливості сприяють однозначності сприйняття змісту та мінімізують ризик двозначного тлумачення правових положень. Крім того, податкові тексти відзначаються стандартизованою структурою та широким використанням кліше й сталих мовних формул, наприклад: according to the provisions of the Act або gemäß § 34 EStG. Відсутність емоційності, зваженість тону та формалізованість мовлення забезпечують неупередженість подачі інформації й відповідність тексту вимогам юридичної точності. Отже, лінгвостилістичні характеристики податкових текстів англійською та німецькою мовами зумовлені потребою у максимально точному, логічному та зрозумілому формулюванні законодавчих норм, що регулюють податкові правовідносини у межах відповідних правових систем. Tax texts, as an integral part of legal discourse, are an important tool for the implementation of the state fiscal policy. They are created in accordance with the norms of the legislative style, the main features of which are accuracy, unambiguity, formality and logical consistency. Tax law performs its regulatory function through the text, as it is the text that is the means of transmitting binding rules and regulations. Tax documents in English and German are highly terminologically dense. The use of highly specialized concepts, legal and financial terms is inevitable, as they form the semantic core of the text. Terms such as tax liability or Steuervergьnstigung often do not have full equivalents in Ukrainian, which makes it difficult to interpret them adequately. That is why it is important not only to know the terms, but also to understand the legal and cultural realities of the source languages. Linguistically, tax texts are distinguished by neutral vocabulary, direct meaning of words, and the absence of emotionally colored expressions. The use of metaphors, hyperbole, and rhetorical devices is avoided. Impersonal constructions, infinitive and participial phrases, and complex sentences with logical subordination prevail. Such syntactic features ensure clarity of presentation and minimize the risk of ambiguous interpretation. In addition, tax texts are characterized by a standardized structure, widespread use of clichйs, formulas such as according to the provisions of the Act or gemдЯ § 34 EStG. The absence of emotionality, balanced tone, and formalized language ensure that the information is presented impartially and in compliance with legal norms. Thus, the linguistic and stylistic features of tax texts in English and German are due to the need for accurate, logical and understandable formulation of legislative provisions governing tax legal relations within the respective legal systems.