Комунікаційний менеджмент і демократичні цінності: філософські засади публічного управління в постіндустріальному суспільстві

Abstract

Актуальність проблеми зумовлена переходом публічного управління до мережевих форм взаємодії, де якість комунікацій безпосередньо визначає легітимність рішень і довіру громадян. Фрагментація каналів, зростання ролі цифрових платформ та етичні ризики алгоритмічних медіацій вимагають філософськи обґрунтованої моделі, що поєднує норми демократичних цінностей із практиками щоденного управління. Мета дослідження – обґрунтувати комунікаційний менеджмент як механізм інституціоналізації демократичних цінностей у гібридних публічних організаціях та операціоналізувати відповідні індикатори. Методологічно стаття спирається на інтерпретативну парадигму та концепт практичної мудрості (фронезис) у сучасних прочитаннях менеджменту, інтегруючи герменевтичний аналіз, етичну оцінку рішень і підходи до пояснюваності технологій. Емпірично використано змішаний дизайн: цілеспрямований контент-аналіз офіційних комунікацій органів місцевого самоврядування та освітніх установ, вебаналітику, кейс-стаді двох гібридних організацій і 18 напівструктурованих інтерв’ю з управлінцями та модераторами. Результати демонструють, що ефективність комунікацій формується триєдиною логікою «фронезис – публічність – підзвітність» (ФПО-модель). По-перше, фронезис лідерства проявляється у наявності етичних чек-листів, пояснювальних записок до рішень і ритуалів публічної рефлексії; це зменшує конфліктність та підвищує сприйняття справедливості. The relevance of the problem is due to the transition of public administration to network forms of interaction, where the quality of communications directly determines the legitimacy of decisions and the trust of citizens. Fragmentation of channels, the growth of the role of digital platforms and ethical risks of algorithmic mediations require a philosophically grounded model that combines the norms of democratic values with the practices of daily management. The purpose of the study is to substantiate communication management as a mechanism for institutionalizing democratic values in hybrid public organizations and to operationalize the corresponding indicators. Methods. Methodologically, the article is based on the interpretative paradigm and the concept of practical wisdom (phronesis) in modern readings of management, integrating hermeneutic analysis, ethical assessment of decisions and approaches to the explainability of technologies. A mixed design was used empirically: targeted content analysis of official communications of local governments and educational institutions, web analytics, case studies of two hybrid organizations, and 18 semi-structured interviews with managers and moderators.