Конструювання homo aerospace: фактори формування аерокосмічного мислення в сучасних суспільствах

Abstract

статті здійснюється філософсько-антропологічне дослідження процесів формування аерокосмічного мислення в різних культурних контекстах. Особлива увага приділяється концепції Homo Aerospace як ключовому філософському конструкту, що відображає ідеал людини, для якої космос стає органічним продовженням її світогляду. Розширений філософський підхід дозволяє дослідити, чому деякі суспільства сприймають аерокосмічні амбіції як частину своєї культурної місії, тоді як інші залишаються на більш традиційних позиціях. Увага приділяється також тому, як філософія освіти й інтелектуальні традиції впливають на готовність суспільства дивитися на космос як на природний горизонт людства. Актуальність дослідження обумовлена нерівномірністю розвитку аерокосмічної інженерії в сучасному світі та необхідністю філософського осмислення культурно-антропологічних чинників, що впливають на це явище. Метою статті є виявлення, яким чином концепція Homo Aerospace формується під впливом філософсько-культурних факторів і як це впливає на сприйняття аерокосмічного мислення в різних суспільствах. Методи дослідження включають філософсько-антропологічний аналіз, компаративний підхід і культурологічне порівняння, що дозволяє простежити зв’язок між національними міфами, освітніми традиціями та формуванням образу людини, що сприймає космос як природний простір. Результати дослідження показують, що запропонована авторська модель аналізу включає чотири ключові чинники: культурно-філософські наративи суспільства, освітні традиції та їхній вплив на технологічне мислення, національні міфи та образи, а також рівень інтеграції космічних амбіцій у колективну ідентичність. В ході дослідження виявлено, що ці чинники дозволяють глибше зрозуміти, чому в одних країнах аерокосмічна галузь набуває пріоритетного значення, а в інших залишається периферійною. Запропонована концепція Homo Aerospace відкриває нові перспективи для дослідження того, як культурні й філософські фактори формують аерокосмічне мислення в різних суспільствах, і може бути використана для подальших наукових розвідок. The article presents a philosophical and anthropological inquiry into the processes underlying the formation of aerospace thinking across diverse cultural contexts. Particular attention is devoted to the concept of Homo Aerospace, construed as a key philosophical construct that encapsulates the ideal of a human being for whom outer space constitutes an organic extension of their worldview. This broadened philosophical approach enables an exploration of the reasons why certain societies perceive aerospace aspirations as an integral component of their cultural mission, while others remain anchored in more traditional paradigms. The investigation also addresses the extent to which the philosophy of education and intellectual traditions shape a society’s readiness to envisage space as a natural horizon for humanity. The relevance of this study is grounded in the asymmetrical development of aerospace engineering in the contemporary world and the concomitant need for philosophical reflection upon the cultural and anthropological factors influencing this phenomenon. The aim of the article is to elucidate how the concept of Homo Aerospace is formed under the influence of philosophical and cultural determinants, and how this, in turn, affects the reception of aerospace thinking within various societies. The employed methodology comprises philosophical analysis, comparative approach, and cultural comparison, thereby allowing for the identification of correlations between national myths, educational traditions, and the emergence of a human image in which space is perceived as a natural domain. The findings demonstrate that the proposed analytical model incorporates four key factors: the society’s cultural-philosophical narratives; educational traditions and their impact on technological thinking; national myths and symbolic imaginaries; and the degree to which aerospace ambitions are integrated into collective identity. The study reveals that these factors facilitate a more profound understanding of why, in some countries, the aerospace sector attains a status of strategic priority, whereas in others it remains marginal. The proposed concept of Homo Aerospace offers new perspectives for examining the manner in which cultural and philosophical factors shape aerospace thinking across different societies and may serve as a foundation for further scholarly investigations.