Роль народного руху україни у проголошенні незалежності (1989–1991 рр.)

Abstract

Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. стало кульмінацією багатовікової боротьби українського народу за власну державність та логічним завершенням складних суспільно-політичних процесів кінця 1980-х років. Період «перебудови» та «гласності», ініційований радянським керівництвом на чолі з Михайлом Горбачовим, послабив ідеологічний контроль Комуністичної партії та створив умови для виникнення незалежних громадських об'єднань. На цьому тлі, каталізованому такими трагічними подіями, як Чорнобильська катастрофа 1986 р., що підірвала довіру до радянської системи, та поглибленням економічної кризи, в українському суспільстві сформувався потужний запит на демократичні перетворення, відродження національної ідентичності та реальний суверенітет. Саме в цей час на політичну арену вийшла нова сила, що змогла очолити та організаційно оформити ці прагнення – Народний Рух України за перебудову (НРУ). В умовах сучасної російсько-української війни, коли державність знову доводиться захищати зі зброєю в руках, дослідження досвіду НРУ набуває особливої актуальності. Воно дозволяє зрозуміти механізми мирної боротьби за суверенітет, шляхи консолідації суспільства та еволюцію національної свідомості від культурного відродження до чіткої політичної мети – незалежності.