Проблема тактичної підготовки в багаторічній підготовці кваліфікованих шахістів в умовах онлайн-тренувань

Abstract

Актуальність теми зумовлюється глибинними трансформаціями у сфері підготовки спортсменів, спричиненими цифровізацією та розвитком онлайн-комунікацій, що істотно змінюють парадигму організації навчально-тренувального процесу в інтелектуальних видах спорту. Шахи як вид змагальної діяльності з високим рівнем когнітивної складності особливо чутливо реагують на зміну форм і методів підготовки, адже ефективність тактичного мислення значною мірою визначається не лише обсягом засвоєних знань і напрацьованих комбінаційних схем, а й здатністю спортсмена до рефлексивного аналізу, гнучкої адаптації стратегій та управління власними когнітивними ресурсами.У сучасних умовах цифрове середовище не обмежується функцією інформаційної підтримки чи технічного дублювання традиційних методик, а стає автономним простором формування і відпрацювання тактичних навичок, у якому можливі персоналізація навчальних траєкторій, оперативне коригування змісту тренінгу та інтеграція інструментів симуляційного моделювання. Це зумовлює необхідність теоретичного переосмислення засад багаторічної тактичної підготовки шахістів та побудови її нової моделі, у якій когнітивні, симуляційні й рефлексивні компоненти функціонують у взаємозв’язку, забезпечуючи безперервність розвитку, варіативність засобів і методів, а також стійкість результатів у довгостроковій перспективі. The relevance of the chosen topic is due to profound transformations in the field of athlete training, caused by digitalization and the development of online communications, which significantly change the paradigm of organizing the educational and training process in intellectual sports. Chess, as a type of competitive activity with a high level of cognitive complexity, is particularly sensitive to changes in the forms and methods of training, because the effectiveness of tactical thinking is largely determined not only by the amount of acquired knowledge and developed combination schemes, but also by the athlete's ability to reflective analysis, flexible adaptation of strategies and management of his own cognitive resources. In modern conditions, the digital environment is not limited to the function of information support or technical duplication of traditional methods, but becomes an autonomous space for the formation and development of tactical skills, in which personalization of training trajectories, prompt adjustment of training content and integration of simulation modeling tools are possible. This necessitates a theoretical rethinking of the principles of long-term tactical training of chess players and the construction of its new model, in which cognitive, simulation and reflexive components function in an interconnected manner, ensuring continuity of development, variability of means and methods, as well as stability of results in the long term.