Особливості розвитку мовної здатності у дошкільників з первинним тотальним недорозвитком мовлення

Abstract

Спілкування між людьми виступає як ключовий компонент, що пронизує все життя людини. Усі досягнення у різних галузях знань нерозривно пов'язані з мовленнєвою діяльністю, яка дозволяє особистості розкрити власні аспекти, реалізуватися у міжособистісній діяльності через комунікацію та встановлення взаєморозуміння зі співрозмовником на основі повідомлення усного висловлювання. У період дошкільного дитинства спостерігається планомірність темпів фізичного та інтелектуального розвитку дитини, де важливе місце відводиться комунікативній діяльності, яка базується на здатності дошкільника сприймати та аналізувати мовні одиниці й лінгвістичні закономірності[5]. Водночас виокремлюється категорія дітей дошкільного віку, у яких спостерігаються значні труднощі в опануванні мовленнєво-комунікативною діяльністю – це діти з первинним тотальним недорозвитком мовлення (за психолого-педагогічною класифікацією – загальним недорозвитком мовлення)[2]. У дошкільників з первинним тотальним недорозвитком мовлення виявляються порушеними власне передумови до опанування мовою, мовленнєвими діями внаслідок особливостей таких інтелектуальних операцій, як: аналіз, синтез, систематизація, узагальнення на рівні мовних знаків[4].