Особливості прийняття рішення студентами у стані помірного стресу

Abstract

Українські студенти тривалий час перебувають під суттєвим комбінованим впливом різноманітних стресорів, що має значення для їх здоров’я, рішень, які приймаються, загальної успішності навчання. Мета дослідження – визначення характерних особливостей прийняття рішень студентами, що перебувають у стані помірного стресу, з урахуванням специфіки стійких властивостей і станів особистості. Досліджуваними були 75 українських студентів (вік у роках: Me = 20.00; min = 17.00; max = 26.00). Для проведення дослідження використовувався сервіс Google Form у режимі онлайн. Були використані такі методики: «Шкала психологічного стресу (PSM-25)»; «Діагностика копінг-поведінки в стресових ситуаціях» (С. Норман, Д. Ендлер та ін.); «Мельбурнський опитувальник прийняття рішень» (Л. Манн, П. Барнетт та ін.); «Фрайбурзький особистісний опитувальник» (FPI, форма В). Результати. Виявлено помірний стрес у понад 60 % від загальної вибірки досліджуваних. Встановлено, що орієнтація на вирішення завдань за своїм рівнем статистично не відрізняється в групах і суттєво переважає інші орієнтації (критерій Фрідмана) і в групі досліджуваних без ознак стресу, і в групі досліджуваних з помірним стресом (копінг-стратегії: χ2 = 27,586 за p = .000, χ2 = 17,067 за p = .000; стилі прийняття рішень: χ2 = 27,211 за p = .000, χ2 = 29,638 за p = .000). У групі досліджуваних із помірним стресом порівняно з іншою групою суттєво вищі (критерій Манна – Уітні) показники вибору копінгу, орієнтованого на емоції (U = 237.00 за p = .000), прокрастинації (U = 432.00 за p = 010) і надпильності (U = 282.00 за p = .000). Висновки. Встановлено, що досліджуваними студентами груп копінг-стратегії і рішення, спрямовані на вирішення завдань, вибираються практично однаково часто й виразно частіше за інші варіанти як у разі відсутності ознак стресу, так і у стані помірного стресу. Виявлено, що в групі студентів із помірним стресом і з високим рівнем невротичності, депресивності, дратівливості, емоційної лабільності суттєво переважають вибори копінгу, орієнтованого на емоції, і таких стилів прийняття рішення, як прокрастинація і надпильність. Ukrainian students have been exposed for a prolonged period to a significant combined impact of various stressors, which affects their health, the decisions they make, and their overall academic performance. The aim of this study is to determine the characteristic features of decision-making by students experiencing moderate stress, taking into account the specifics of stable personality traits and states. The study involved 75 Ukrainian students (age in years: Me = 20.00; min = 17.00; max = 26.00). The research was conducted online using Google Forms. The following methods were applied: Psychological Stress Measure (PSM-25); Coping Inventory for Stressful Situations (S. Norman, D. Endler et al.); Melbourne Decision Making Questionnaire (L. Mann, P. Burnett et al.); and Freiburg Personality Inventory (FPI, Form B). Results. More than 60% of the total sample showed signs of moderate stress. It was found that task-oriented coping did not statistically differ between groups, yet significantly prevailed over other coping orientations (Friedman's test), both in the group without signs of stress and in the group experiencing moderate stress (coping strategies: χ² = 27.586, p = .000; χ² = 17.067, p = .000; decision-making styles: χ² = 27.211, p = .000; χ² = 29.638, p = .000). In the group under moderate stress, compared to the other group, significantly higher indicators were observed for emotion-focused coping (U = 237.00, p = .000), procrastination (U = 432.00, p = .010), and superfluidity (U = 282.00, p = .000) according to the Mann–Whitney U test. Conclusions. Both groups of students–those with and without signs of stress–opted for task-oriented coping strategies and decisions significantly more often than other options. Among students experiencing moderate stress and with high levels of neuroticism, depression, irritability, and emotional lability, emotion-focused coping, procrastination, and hypervigilance were significantly more common